LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС280/2154/25

від 23.07.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової части…

УХВАЛА 23 липня 2025 року м. Київ справа №280/2154/25 адміністративне провадження № К/990/29609/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Жука А.В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" від 21 лютого 2001 року № 159 (зі змінами); - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" від 21 лютого 2001 року № 159 (зі змінами), за час затримки виплати з 04 липня 2016 року по 14 березня 2025 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 04 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 04 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року, за весь час затримки виплати по 14 березня 2025 року. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України та запропоновано скаржнику у строк десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №280/2154/25 повернуто. 11 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року. Так, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 20 червня 2025 року, а саме у зв`язку із несплатою судового збору. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року скаржник отримав 23 червня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставлення до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак у строк, встановлений судом, недолік апеляційної скарги не усунув. При цьому, жодних клопотань з приводу виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника не надходило. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов`язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Водночас в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції від 08 липня2025 року вказано, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, у зв`язку з чим суд, застосувавши частину другу статті 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу. Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що скаржник у строк, наданий судом, не вчинив жодної процесуальної дії на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 20 червня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, що своєю чергою свідчить про невиконання скаржником свої процесуальних обов`язків. Враховуючи зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 08 липня2025 року, можна дійти висновку про допущення відповідачем саме процесуальної бездіяльності на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, процесуальним наслідком чого стало постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги. В касаційній скарзі заявник жодних контраргументів з цього приводу не наводить. Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявникові у зв`язку з несплатою останнім судового збору на виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 02 червня 2025 року. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у цій справі. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіА.Г. Загороднюк М.В. Білак А.В. Жук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»