Постанова 4856 № 560/8354/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8354/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 23 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : у травні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу ВП№73772494 від 01.05.2025. Позивач зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2022 у справі №560/17325/21 було ним виконане у повному обсязі, що свідчить про безпідставність оскаржуваної постанови. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову - є помилковим та необґрунтованим. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляду справи призначено у відкритому судовому засіданні на 22 липня 2025 року. Сторони в судове засідання сторони не з`явилися, про місце, дату та час повідомленні належним чином, клопотань, заяв до суду не надходило. Враховуючи неявку сторін, ухвалою суду від 22 липня 2025 року вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження ВП№73772494 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду, виданого 25.03.2022 у справі №560/17325/21 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області №456 від 26.10.2021 (з урахуванням виплачених сум) Судом встановлено, що за заявою стягувача, державним виконавцем, постановою від 09.01.2024 відкрите виконавче провадження ВП№73772494, яким зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. На постанову про відкриття виконавчого провадження надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.03.2025, у якому зазначається, що Головним управлінням з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії стягувачу на підставі довідки Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області №456 від 26.10.2021. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.04.2019 склав 14937,71 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 становить 231350,70 грн. та буде виплачена після отримання необхідного фінансування. Також 17.03.2025 на адресу боржника державним виконавцем направлено вимогу №2735 про зобов`язання виконати рішення суду. 31.03.2025 надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області стосовно вимоги виконавця, у якому зазначається наведена вище інформація щодо стану виконання. 01.05.2025 державним виконавцем складений акт, яким встановлено, що рішення суду боржником не виконане без поважних причин, оскільки не проведено виплату заборгованості. Постановою державного виконавця від 01.05.2025 ВП№73772494 на боржника накладений штраф 5100 грн. за невиконання рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ). Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ч.6 ст.26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Отже, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення/виконавчого документа є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення/виконавчий документ. Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання та повинні бути підтверджені належними доказами. Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження ВП№73772494 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду, виданого 25.03.2022 у справі №560/17325/21 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області №456 від 26.10.2021 (з урахуванням виплачених сум). Судом встановлено, що на підставі заяви стягувача державним виконавцем постановою від 09.01.2024 відкрите виконавче провадження ВП№73772494, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. На постанову про відкриття виконавчого провадження надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.03.2025, у якому зазначається, що на виконання рішення суду Головним управлінням здійснено з 01.04.2019 перерахунок пенсії стягувачу на підставі довідки Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області №456 від 26.10.2021. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.04.2019 склав 14937,71 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 становить 231350,70 грн. та буде виплачена після отримання необхідного фінансування. Також 17.03.2025 на адресу боржника державним виконавцем направлено вимогу №2735 про зобов`язання виконати рішення суду. 31.03.2025 надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області стосовно вимоги виконавця, у якому зазначається наведена вище інформація щодо стану виконання. 01.05.2025 державним виконавцем складений акт, яким встановлено, що рішення суду боржником не виконане без поважних причин, оскільки не проведено виплату заборгованості. Постановою державного виконавця від 01.05.2025 ВП№73772494 на боржника накладений штраф 5100 грн. за невиконання рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом. Оцінюючи правомірність спірної постанови, суд виходить з того, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує зволікання з виплатою стягувачу заборгованості за рішенням суду, не підтверджені будь-якими належними доказами ані органу ДВС ані суду. Так, і у матеріалах виконавчого провадження і у справі немає доказів того, що позивач (пенсійний орган) станом на час часткового виконання рішення суду не мав відповідних призначень/коштів на погашення заборгованості перед стягувачем. Суду не надані будь-які документи, у тому числі але не виключно кошториси, виписки органу казначейської служби про залишки коштів на рахунках тощо, якими підтверджувалась відсутність коштів та дійсна неможливість їх виплати у поточному періоді. Відтак, доводи пенсійного органу про те, що виплата не була і не могла бути проведена через об`єктивні причини, є недоведеними. З огляду на це, суд не має підстав погодитись з тим, що рішення суду було виконане боржником у повному обсязі, у спосіб та порядку, що визначені виконавчим документом. Належних доказів того, що рішення/виконавчий лист не було виконано у повному обсязі через наявність поважних і об`єктивних причин, пенсійний орган суду не надав. Таким чином, враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець під час перевірки стану виконання правомірно встановив, що рішення суду не було виконане у повному обсязі і поважні причини такого невиконання встановлені не були, що давало правомірні підстави для накладення штрафу. Також, колегія суддів зазначає, що констатація боржником факту неможливості виконання судового рішення в повному обсязі, з посиланням на певні обставини, не є достатнім доказом на підтвердження поважності причин такого невиконання. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року відповідає, а тому, підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови - відсутні. У контексті наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності та, як наслідок, відсутності підстав для скасування спірної постанови. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Капустинський М.М. Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.