Постанова 4855 № 734/1439/25
від 22.07.2025 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 734/1439/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соловей В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Файдюка В.В. за участю секретаря Коренко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)про скасування постанови В С Т А Н О В И Л А ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просив скасувати постанову серія 2КІ № 0000887079 про притягнення до адміністративної відповідальності власника/користувача т.з. JEEP COMPAS, д.н.з. НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, а саме порушення вимог знаку 5.43, 7.14. Правил дорожнього руху, та накладено адміністративний штраф у розмірі 700,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача притягнуто до відповідальності з порушенням встановленого порядку, а спірна постанова є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, позаяк в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, докази його вчинення відсутні. Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2025 року головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вареником Андрієм Петровичем складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0000887079, за залишення транспортного засобу JEEP COMPAS, д.н.з. НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати такого паркування та притягнуто її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, і застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 700.00 гривень. Вважаючи таку постанову незаконною, позивач звернувся до суду з цим позовом. Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги виходячи з того, що позивачка маючи статус ветерана війни - учасника бойових дій, відноситься до кола осіб, які мають право на безкоштовне паркування згідно з положеннями указаних Правил благоустрою. Отже, позивач ОСОБА_1 о 10.38 годині 27 лютого 2025 року на бульварі Лесі Українки (від вул. Генерала Алмазова до вул. Басейної) у м. Києві на законних підставах залишила транспортний засіб JEEP COMPAS, д.н.з. НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати паркування. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 19 листопада 2018 року № 2089, зокрема затверджено Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Положення № 2089). Згідно з розділом 7 Положенням № 2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом директора Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування. Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: - здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки, відеозапису; - розглядати справи про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено; - складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень; - накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису); - розміщувати на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладання адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності; - складати акт огляду та тимчасового затримання транспортних засобів; - здійснювати тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку; - мають інші права, визначені законом. Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема складення та прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням № 2089. Відповідно до частини 3 статті 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР). За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Знак 5.43 Правил дорожнього руху «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним. Табличка 7.14 Правил дорожнього руху «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі. Відповідно до п. 30 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 (далі - Правилат№ 1342), під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування. Отже, Правилами № 1342 передбачені повноваження виконавчих органів міських рад визначати особливості оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування. Пунктом 26 Правил № 1342 визначено, що користувач зобов`язаний: - поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; - сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; - розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки; - після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено. Частина 1 статті 152-1 КУпАП передбачає, що порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі несплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення. У примітці до вказаної статті 152-1 КУпАП роз`яснено, що положення частини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів. Відповідно до пункту 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (далі - Правила № 1051/1051) правом безкоштовного паркування користуються: - спеціальний автотранспорт із службовими державними номерними знаками під час виконання прямих службових обов`язків у зоні місць для платного паркування (прокуратури, МВС, СБУ, пожежної охорони, швидкої допомоги, аварійний спецавтотранспорт міських комунальних служб тощо); - особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи з інвалідністю з дитинства, та особи з інвалідністю внаслідок загального захворювання; - ветерани Великої Вітчизняної війни та інших локальних воєн; - громадські організації осіб з інвалідністю, підприємства, установи, організації, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, що є власниками транспортних засобів і перевозять осіб з інвалідністю; - особи, що мають статус учасника бойових дій і прирівняних до них, а також члени сімей загиблих (померлих) осіб (виключивши звідти: "що мали статус учасника бойових дій"), які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 30.06.2023 року. Таким чином, позивач належить до кола осіб, які мають право на безкоштовне паркування згідно з положеннями Правил благоустрою № 1051/1051. Відповідачем зазначено, що факт наявності у позивача передбачених законом пільг Департаменту стало відомо лише після ознайомлення з позовною заявою, тоді як на момент прийняття оскаржуваної постанови ні Інспектор, ні Департамент не знали та не могли знати про наявність таких пільг. Колегія суддів звертає увагу, що будь-якими нормативно-правовими актами не передбачено розміщення в автомобілі копії документів, які надають право позивачу скористатись безкоштовним паркуванням (копії посвідчення учасника бойових дій). Відповідач, який є державним органом місцевого самоврядування, та уповноважені ним посадові особи (головні інспектора з паркування) мають доступ до усіх державних Реєстрів, що підтверджується зазначенням в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення даних про транспортний засіб, особу власника, місце реєстрації особи, щодо якої розглядається справа, тощо. Використання для початку паркування і оплати за паркування лише в додатку «Київ Цифровий», без можливості в інший спосіб реалізувати право на паркування і спосіб реалізувати право на безоплатне паркування, є звуження прав громадян, які не є користувачами електронного додатку. Таким чином, неналежне встановлення порядку користування пільгою не може позбавляти особу права на її використання. Крім того, Департаментом територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не доведена фактична наявність на зазначеному паркувальному майданчику зарезервованих місць для безоплатного паркування, які б дозволяли особі, яка має пільги, безперешкодно ідентифікувати їх та реалізувати своє право на безкоштовне паркування. Колегія суддів також звертає увагу, що Київська міська рада, встановивши пільги щодо безоплатного паркування для певної категорії осіб (зокрема для учасників бойових дій) не вправі в особі Департаменту транспортної інфраструктури її виконавчого органу притягати таких осіб до відповідальності за правопорушення, пов`язані із реалізацією встановлених пільг, оскільки це свідчитиме про грубе порушення принципу належного урядування. Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії", держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)- залишити без задоволення. Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова В.В. Файдюк Повне судове рішення складено « 22» липня 2025 року.