Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/16804/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2025 р. Справа № 520/16804/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д.) від 14.04.2025 року по справі № 520/16804/23 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії Національної гвардії України, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Національній академії Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно; - стягнути з Національній академії Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4361 гривня 30 копійок в місяць у загальній сумі 139997 гривень 73 копійки за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 року закрито провадження у справі № 520/16804/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі № 520/16804/23 - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 26.12.2024 касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року скасовано. Справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національній академії Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно. Зобов`язано Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 03.11.2020 р. включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції: "зобовязати Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4361 грн. 30 коп. в місяць за періоз з 01.03.2018 по 03.11.2020 включно у загальній сумі 139997 грн. 73 коп. відповідно до норм абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затв. постановою КМУ № 1078" В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що рішення суду прийняте без урахування висновків Верховного Суду у справах №№: 400/3826/21, 420/114/24/21, 560/13302/21, 320/8554/21, 160/10790/22, 200/11549/21, 320/9152/21, 200/16532/21, 620/13468/23, 420/2653/24, в яких констатовано необхідність розрахунку судом розміру індексації-різниці в період з 01.03.2018 по дату звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень. В постанові Верховного Суду від 07.12.2023 у справі №360/381/23 п. 79 зазначено, дійшовши вірних висновків щодо розміру належної позивачу індексації різниці, суди вказали про передчасність вимоги про визначення конкретної суми індексації грошового забезпечення, за період з 01.03.2018 до 26.12.2019, оскільки уважали, що повноваження щодо обрахунку індексації відповідно до Порядку № 1078 та Закону № 1282-ХІІ, покладається на відповідача. Вказує, що його грошове забезпечення за лютий 2018 склало 17202,75 грн., за березень 2018 - 17304,60 грн., отже його грошовий дохід збільшився на 101,85 грн. Отже розмір індексації різниці належної позивачу становить 4361,30 грн. на місяць за спірний період. Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 20.11.2017 року по 03.11.2020 року проходив військову службу у Національній академії Національної гвардії України. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 20.11.2017 року по 03.11.2020 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. 30 листопада 2020 року позивачем було надіслано заяву до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. Відповідачем зазначено, що за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення в сумі 4228,08 грн., яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%. Позивач не згоден з бездіяльністю Національній академії Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, про вихід за межі заявлених позовних вимог шляхом зобов`язання Національної академії Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 03.11.2020 р. включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Щодо вимоги стягнути з Національній академії Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4361 гривня 30 копійок в місяць у загальній сумі 139 997 гривень 73 копійки за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, то суд вважає її передчасною, оскільки нарахування та виплата належних сум індексації позивачу на виконання цього рішення суду ще не проведена. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XIІ). Зокрема, вказаний Закон визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. Абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону № 2011-XIІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ). Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція № 200). Ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України . Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції № 200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з пунктом 9 розділу 1 Інструкції № 200, індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до ст. 3 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Згідно з абзацом 3 ст. 1 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. У первинній редакції частина 1 статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав законну силу 01.01.2016. Тож з 01.01.2016 за правилами частини 1 статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними. Зокрема, частина 2 статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Згідно з частиною 3 статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Відповідно до п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду через невиплату йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2028 по 03.11.2020, а саме: через невиплату йому індексації-різниці в фіксованому розмірі 4361,30 грн в місяць, у загальному розмірі 139997,73 грн. За визначенням, наведеним у постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 160/14683/23, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункт 4 Порядку № 1078). 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців. З огляду на правила пункту 5 Порядку № 1078, відповідачу належало вирішити питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі. Водночас, і суд першої інстанції не встановив наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, та формально підійшов до вирішення даної справи, не встановивши розмір виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 . З особової катки грошового забезпечення за 2018 рік ОСОБА_1 встановлено, що грошове забезпечення за лютий 2018 року становить 17202,75 грн., з яких: посадовий оклад (АТ) - 1380,00; оклад за військовим званням - 130,00; надбавка за вислугу років - 528,50; надбавка за особливості проходження служби - 1019,25; щомісячна премія - 14145,00; грошове забезпечення за березень 2018 року становить 28134,60 грн., з яких: посадовий оклад - 6630,00; оклад за військовим звання - 1410,00; надбавка за вислугу років - 3618,00; надбавка за особливості проходження служби -2331,60; щомісячна премія - 14145,00. Водночас, відповідно до наданих пояснень фінансового відділу Національної академії Національної гвардії України, щомісячна премія за січень 2018 року була нарахована та виплачена в лютому 2018 року, а щомісячна премія за лютий 2018 була виплачена в березні, відповідно. Отже, для правильного розрахунку премія у розмірі 14145,00, яка була виплачена в лютому 2018 входить до грошового забезпечення за січень; премія у розмірі 14145,00, яка виплачена в березні 2018 входить до грошового забезпечення за лютий 2018; тому премія виплачена у квітні 2018 в розмірі 3315,00 входить до грошового забезпечення за березень 2018 року. З огляду на вищевикладене, грошове забезпечення за лютий 2018 року становить: 17202,75 грн., з яких: посадовий оклад (АТ) - 1380,00; оклад за військовим званням - 130,00; надбавка за вислугу років - 528,50; надбавка за особливості проходження служби - 1019,25; щомісячна премія - 14145,00 (виплачена в березні); грошове забезпечення за березень 2018 року становить 17304,60 грн., з яких: посадовий оклад - 6630,00; оклад за військовим звання - 1410,00; надбавка за вислугу років - 3618,00; надбавка за особливості проходження служби - 2331,60; щомісячна премія - 3315,00 (виплачена в квітні). З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Для вирішення питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 03.11.2020, розрахованої із застосуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно встановити наступні обставини: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах: від 20.03.2025 у справі № 160/13345/24, від 28.05.2024 у справі № 160/14683/23, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду справи. Водночас, розмір підвищення доходу ОСОБА_1 у березні 2018 склав: 17304,60 грн. (грошове забезпечення за березень 2018) - 17202,75 грн. (грошове забезпечення за лютий 2018) = 101,85 грн. Отже, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу та становить: 4 463, 15 грн - 101,85 грн = 4361,3 грн. Суд апеляційної інстанції зазначає, що розраховуючи спірні суми, суд не втручається в компетенцію відповідача, а реалізовує свої повноваження щодо ефективності судового захисту порушених прав позивача. Так, яке це зазначено ВС у постановах від 21 березня 2024 року в справі № 160/13277/22, від 03 квітня 2024 року в справі № 420/8465/23, від 04 квітня 2024 року в справі № 160/4155/22, від 11 квітня 2024 року в справах № 160/11742/22, № 420/14952/22 та інших, якщо суд установив, що позивач має право на отримання індексації-різниці й це право порушене відповідачем, то суд має визначити в ухваленому рішенні суму індексації, яка підлягає до нарахування та виплати позивачу. Не визначення в ухваленому судовому рішенні конкретної суми індексації, яка належить до нарахування та виплати відповідачем, не вносить юридичної визначеності у ці спірні правовідносини і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації. Аналогічна позиція щодо способу захисту порушеного права позивача викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 року у справі № 500/8015/23. За цим, доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд має розраховувати конкретну суму індексації та проводити власні розрахунки (або ж перевіряти розрахунки, які надають сторони), приймаються колегією суддів в якості належних. Як зазначено вище, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року позивача складає 4361,3 грн, яка розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (4 463, 15 грн - 101,85 грн). За цим, доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд мав розрахувати суму належної позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за спірний період, приймаються колегією суддів в якості належних. За обставинами справи, спірний період з 01.03.2018 по 03.11.2020 складає 2 роки 8 місяців 3 дні (32 місяці 3 днів). Сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу за період з 01.03.2018 по 03.11.2020 становить: 4361,3 грн х 32 місяців + (4361,3 грн / 30 день х 3 днів) = 139561,6 грн + 436,14 грн = 139997,74 грн. З урахуванням вищенаведених висновків, колегія суддів зазначає, що обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку Національної академії Національної гвардії України, оскільки суд першої інстанції не розрахував та не визначив конкретну суму індексації грошового забезпечення, яку Національна академія Національної гвардії України зобов`язана нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації. У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зміни судового рішення шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини в наступній редакції "Зобов`язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4361,30 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 03.11.2020 включно у загальній сумі 139997,73 грн. відповідно до норм абзаців 4,6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003." За цим, доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції обрав неналежний спосіб захисту порушеного права позивача в цій частині, приймаються колегією суддів в якості належних. Інші доводи і заперечення сторін по суті спору на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року по справі № 520/16804/23 - змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов`язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4361,30 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 03.11.2020 включно у загальній сумі 139997,73 грн. відповідно до норм абзаців 4,6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003." В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі № 520/16804/23 залишити без змін.. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов