Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/473/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2025 року справа №200/473/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (повне судове рішення складено 04 квітня 2025 року) у справі № 200/473/25 (суддя в І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) з вимогами: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, виходячи з розміру, що встановлений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до Дня Незалежності за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком 11805,00 грн. (2361*5), що з урахуванням раніше виплаченої суми повинна складати 10 805,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником бойових дій та у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Позивач зауважив, що у серпні 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було виплачено йому разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій у розмірі - 1000 грн, що є протиправним. Позивач зазначив, що 29.12.2024 він звернувся до відповідача з заявою повідомити, чи проводились йому відповідні виплати як допомога учаснику бойових дій 2024 рік, у якому розмірі, у який спосіб. 02.01.2025 відповідач надав йому відповідь, згідно з якою в серпні 2024 року розмір пенсійної виплати позивача склав 5958,00 грн, у тому числі 4958,00 грн розмір пенсії за серпень 2024 року та 1000,00 грн виплата разової грошової допомоги. Позивач закцентував свою увагу на тому, що 05.01.2025 він звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку та виплати недоплаченої грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, буде складати 10805,00 грн, але 08.01.2025 був повідомлений, що порядок та розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» (далі - Постанова №1396) та постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Застосування іншого порядку виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України не передбачено. Означена допомога здійснюється органами Пенсійного фонду України особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне грошове утримання), шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій». Таким чином, відповідачем було відмовлено у перерахунку та виплаті недоплаченої грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2024 рік. Зобов`язано Управління нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України як учаснику бойових дій в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2024 рік, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією м. Маріуполь Центральне та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Відповідач зауважив, що в серпні 2024 року позивачу, як учаснику бойових дій, виплачено разову грошову допомогу в розмірі 1000,00 грн шляхом включення до сформованої відомості на виплату з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк», дата виплати

10. Таким чином, виплату разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році позивачу здійснено у розмірі, визначеному Постановою №369. Законом України від 20.03.2023 №2983-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» ч. 5 ст. 14 Закону України від 22.10.1993 № 3551- XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Отже, законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової допомоги, передбаченої Законом №3551. Надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в п. 2 та п. 3 ст.116 Конституції України. Враховуючи, що діяльність Головного управління здійснюється спеціально-дозвільним типом правового регулювання, Головне управління зобов`язане виконувати чинні акти Уряду, дотримуватися встановлених норм законодавства та ч.5 ст.14 Закону № 3551 в редакції Закону № 2983 є чинною, а відтак підлягає обов`язковому застосуванню. Відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 року №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році» встановлено розміри виплат. Відповідач зазначив, що розмір грошової допомоги визначено не Головним управлінням, а Постановою № 369, дії Головного управління щодо виплати грошової допомоги у 2024 році полягають в одноразовому включенні суми грошової допомоги у визначеному Постановою № 1396 розмірі до відомості (списку) на виплату пенсій; головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги та відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики, на рахунок якого Пенсійним фондом України повертаються невиплачені суми грошової допомоги (незалежно від причин такої невиплати); повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою №1396, органам Пенсійного фонду України не надано. Постанова № 1396 вичерпно врегульовує порядок дій державних органів у процедурі виплати грошової допомоги. Органи Пенсійного фонду України не можуть вчиняти дій, що суперечать вищенаведеним законодавчим актам або не відповідають їм. Відповідач зауважив, що бюджетне фінансування для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі, заявленому у позові, Головному управлінню не передбачено. На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта серії НОМЕР_2 , виданим Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області від 21.09.1995. Позивач, відповідно до наявної в матеріалах позовної заяви копії посвідчення серії НОМЕР_3 виданого від 18.05.2015 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 є учасником бойових дій. Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі у серпні 2024 року позивачу до Дня Незалежності України як учаснику бойових дій та на виконання постанови Кабінету Міністрів України №369 від 02.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було виплачено разову грошову виплату у розмірі 1000,00 грн. Вищенаведене також підтверджується наданою відповідачем в якості доказів роздруківкою з ІКІС ПФУ по позивачу, в якій зазначено, що у серпні місяці 2024 року позивачу було нараховано та виплачено грошову допомогу до Дня Незалежності у розмірі 1000,00 грн. Позивачем на адресу відповідача було скеровано заяву від 29.12.2024, в якій він просив повідомити його чи проводились йому виплати як учаснику бойових дій за 2024 рік та у якому розмірі. Відповідачем було надано відповідь від 02.01.2025 на звернення позивача наступного змісту: - «Ви перебуваєте на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 200/8209/21 (набуло законної сили 04.05.2023). Згідно даних електронної пенсійної справи, виплату Вашої пенсії розпочато з червня 2023 року. Порядок та розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 754). Означеною постановою визначено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, разова грошової допомога виплачується у розмірі - 1000,00 грн. В серпні 2023 року розмір Вашої пенсійної виплати склав 5395,30 грн, в тому числі: 4395,30 грн розмір пенсії за серпень 2023 року та 1000,00 грн виплата разової грошової виплати як учаснику бойових дій на виконання Постанови № 754 до Дня Незалежності України. Порядок та розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 року ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» та постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Означеними постановами визначено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, разова грошова допомога встановлена у розмірі 1000,00 грн. В серпні 2024 року розмір Вашої пенсійної виплати склав 5958,00 грн, в тому числі: 4958,00 грн розмір пенсії за серпень 2024 року та 1000,00 грн виплата разової грошової виплати як учаснику бойових дій на виконання Постанови № 369 до Дня Незалежності України.». Позивач, отримавши відповідь, звернувся до відповідача з заявою від 05.01.2025, в якій просив перерахувати та виплати йому недоплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, у сумі 10805,00 грн. Відповідачем було надано відповідь від 08.01.2025, в якій було зазначено: «Порядок та розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» (далі - Постанова №1396) та постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Застосування іншого порядку виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України не передбачено. Означена допомога здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій. Враховуючи те, що означеними вище нормативними актами, які визначають Порядок та розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України не зазначено про необхідність повідомлення отримувачів допомоги про її нарахування та виплату, то виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України здійснювалась автоматично, без повідомлення про це отримувачів. Таким чином, Головним управлінням в 2023 році не повідомлялось про автоматичне включення Вас у відомості (списки) на виплату пенсій виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України.». Позивач не погоджуючись із зазначеним відповідачем, звернувся за захистом своїх прав до суду з адміністративним позовом, Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним нормативно-правовим актом, який спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. (далі - Закон № 3551-ХІІ). Згідно зі ст.4 Закону № 3551-ХІІ, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Статтею 5 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Пільги учасникам бойових дій та осіб, прирівняних до них, встановлені ст.12 Закону № 3551-ХІІ. Зокрема, ч.5 ст.12 Закону № 3551-ХІІ передбачається учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, щорічна разова грошова допомога. Така грошова допомога була запроваджена ще з 01.01.1999 року шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законом від 25.12.1998 р. № 367-XIV та доповненням ч.4 ст.12 наступного змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком». В подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України. Втім, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 р. внесені зміни до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виклавши норму в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». На виконання вищенаведених норм Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1396 від 27 грудня 2023 року «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» (далі - Постанова № 1396). Постановою № 1396 відповідно до ч.7 ст.20 Бюджетного кодексу України затверджений Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань". З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році» № 369 (далі - Постанова № 369). Відповідно до Постанови № 369 встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин в таких розмірах: I групи 3100 гривень; II групи 2900 гривень; III групи 2700 гривень; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень; членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень; учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов таких висновків. Верховним Судом у справі № 440/14216/23 надана оцінка зазначеним обставинам та зроблений висновок, що за своєю природою передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни. Відтак, запроваджену Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни. Водночас, зміна розміру допомоги у зазначений вище спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною, як це передбачає ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що, в свою чергу, суперечить також ст.17 і 22 Конституції України. Таким чином, в контексті викладених висновків Верховним Судом у справі № 440/14216/23, суд дійшов висновку, що за своєю природою передбачена ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги учасникам бойових дій. Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році у розмірі 1000 грн., що менше, ніж 5 мінімальних пенсій за віком. Проте, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, позивач як учасник бойових дій має право на виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі № 160/1088/19, від 11.08.2023 р. у справі № 380/103/22). Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність 2361 грн., тобто щорічна разова допомога у 2024 році позивачу мала бути нарахована та виплачена в розмірі 11805 грн (2361 х 5). Пенсійним органом у 2024 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу у розмірі 1000 грн., що в свою чергу суперечить положенню ст.12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що визначає розмір грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, яке відповідає Конституції України, та рішенню Конституційного Суду України. Враховуючи наведене, пенсійним органом не доведено правомірність та обґрунтованість виплати позивачу разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік у сумі 1000 грн, тобто у розмірі, меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2024 рік, а також зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України як учаснику бойових дій в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2024 рік, з урахуванням раніше виплачених сум. Проте, такі висновки судом першої інстанції зроблено передчасно з посиланням на висновки, викладені Верховним Судом у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 440/14216/23, оскільки воно не набрало законної сили. Аналогічний публічно-правовий спір дійсно був предметом розгляду у зразковій справі №440/14216/23, у якій Велика Палата Верховного Суду постановою від 14 травня 2025 року скасувала рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та ухвалила нове рішення, яким відмовила у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії відмовити. За результатом розгляду апеляційної скарги органу пенсійного фонду на рішення Верховного Суду від 05 березня 2024 року у зразковій справі №440/14216/23 Велика Палата Верховного Суду, відповідаючи на питання можливості Держави України в умовах воєнного стану вносити зміни до спеціального законодавства про соціальний захист та гарантії ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян, зокрема, шляхом визначення (зменшення) розміру щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України, дійшла, серед іншого, таких висновків: «за правовою природою грошову виплату до Дня Незалежності України не можна вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни, оскільки вона, хоча і відрізняється за назвою, порядком визначення розміру виплати, втім по суті є щорічною разовою грошовою допомогою певним суб`єктам - особам з інвалідністю внаслідок війни, а приурочення її виплати до іншої дати і зміна порядку визначення її розміру не змінюють її природи саме як одного з видів соціальної допомоги - періодичної, одноразової виплати (допомоги) за рахунок бюджетних коштів певному колу осіб. Тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону №389-VIII, може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць. Передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-XII щорічна разова грошова виплата не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою), яка має разовий характер, є щорічною та поширюється на певне коло осіб. Тобто зазначена разова грошова виплата не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів. З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нарахування разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено законом і конкретно не визначено в Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46, тому Верховна Рада України має певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги. Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах її власних повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила частини п`ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ як спеціального закону, який прийнятий в умовах запровадження в Україні воєнного стану з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян з огляду на фінансові можливості держави. Отже, з 15 квітня 2023 року по-іншому врегульована процедура здійснення виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, передбаченої статтею 13 Закону №3551-ХІІ, шляхом внесення змін до спеціального законодавства, яке регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій. При цьому Велика Палата Верховного Суду констатувала, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-XII, викликане об`єктивними причинами, а саме прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, здійснивши позивачу грошову виплату в розмірі 2900 грн., ГУ ПФУ застосувало правила частини п`ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення справи, неконституційною не визнавалася, що підтверджує те, що ГУ ПФУ діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом. Суд же першої інстанції допустив порушення процесуальної норми частини четвертої статті 7 КАС України, помилково застосувавши до спірних правовідносин частину п`яту статті 13 Закону №355-ХІІ у редакції Закону №367-XIV, яка не є чинною». Такий самий підхід слід застосовувати і щодо правовідносин, які є тотожними в 2024 році. Враховуючи вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, слід констатувати правомірність здійснення відповідачем виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, встановленому Постановою №369, а не у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, тому доводи апеляційної скарги спростовують мотиви, покладені місцевим судом в основу оскаржуваного рішення. Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 05 червня 2025 року в справі № 400/354/24. Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, підстав для задоволення позовних вимог не існує. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 200/473/25 скасувати. Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовити. Повне судове рішення 23 липня 2025 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін А. В. Гайдар