Ухвала КЦС ВС № 754/13064/23

УХВАЛА 11 липня 2025 року м. Київ справа № 754/13064/23 провадження № 61-7961ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 травня 2025 року (повний текст постанови складено 30 травня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору про надання послуг, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у вересні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з правничої допомоги, у якому просив стягнути з відповідача борг в загальному розмірі 82 805,00 грн, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 074,00 грн та витрати з надання позивачу правничої допомоги в розмірі 7 000,00грн. В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору про надання послуг, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяних збитків грошові кошти в розмірі 130 416,00грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, судовий збір в розмірі 1 304,16грн. Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 27 травня 2025 року, позов ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольно частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 62 389,00грн за надані послуги. В задоволені інших позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору про надання послуг. Вирішено питання про розподіл судових витрат. ОСОБА_1 23 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 лютого 2025 рокута постанову Херсонського апеляційного суду від 27 травня 2025 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Ціна позову у цій справі за первісним та зустрічним позовом становить 213 221,00 грн (82 805,00 грн + 130 416,00грн) і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має виняткове значення для учасника, яким подається касаційна скарга, оскільки це стосується його справи, яка розглядалася, це стосується його права на захист від неналежного виконання умов договору про надання послуг, що призвело до втрати скаржником можливості отримання страхового відшкодування за заподіяний збиток, фактично скаржник розраховував на те, що відповідач, як адвокат, буде надавати професійну допомогу у справі, оскільки скаржник не є юристом не володіє знання у сфері права та повністю покладався на відповідача як адвоката. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує в чому проявляється виняткове значення цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 травня 2025 року (повний текст постанови складено 30 травня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору про надання послуг. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков В. І. Крат