Ухвала Велика Палата ВС № 990/43/24

УХВАЛА 17 липня 2025 року м. Київ справа № 990/43/24 провадження № 11-230заі25 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Уркевича В. Ю., судді-доповідачки Усенко Є. А., суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Ткачука О. С., Шевцової Н. В., за участю: секретаря судового засідання - Проценко Р. А., представника позивачки - Романенка Я. М. представниці відповідача - Петренко Ю. В., розглянувши заяву адвоката Романенка Ярослава Михайловича про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Усенко Євгенії Андріївни від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії України про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування рішення, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.05.2025, УСТАНОВИЛА: Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) рішенням від 07.05.2025 позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправним і скасував рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18.01.2024 № 23/ко-24, яким суддю Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 визнано такою, що не відповідає займаній посаді, та внесено подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді із займаної посади. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовив. Ухвалою від 04.06.2025 Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на зазначене рішення Касаційного адміністративного суду, а ухвалою від 25.06.2025 призначила справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 11.07.2025 до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява представника позивачки - адвоката Романенка Я. М. про відвід судді-доповідачки Усенко Є. А. У заяві адвокат стверджує про системну маніпуляцію з рівнем навантаження суддів адміністративної юрисдикції у Великій Палаті Верховного Суду задля визначення суддею-доповідачкою у справі № 990/43/24 судді Усенко Є. А. та про порушення принципу «випадковості, рівномірного навантаження для кожного судді та хронологічного порядку». На думку адвоката Романенка Я. М., такий його довід підтверджується фактом розподілу 22.05.2025 на суддю Усенко Є. А. двох апеляційних скарг з трьох, які надійшли цього дня до Великої Палати Верховного Суду. Наведені обставини, а також незаявлення суддею Усенко Є. А. самовідводу у зв`язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи викликають сумнів у стороннього спостерігача в неупередженості або об`єктивності судді. Адвокат Романенко Я. М. з покликанням на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартенко проти України», від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» зазначає, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами: «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Крім того, представник позивачки вказує, що ЄСПЛ у низці рішень (у справах «Lavents v. Latvia», «DMD GROUP, a.s. v. Slovakia», «Хего Flor v. Poland», «Jaupi v. Albania», «Doynov v. Bulgaria») встановив, що порушення принципу незалежного та неупередженого суду, зокрема через непрозорий або маніпулятивний розподіл справ, може становити порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У заяві про відвід адвокат Романенко Я. М. стверджує й про порушення суддею Усенко Є. А. етичних стандартів поведінки судді у зв`язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи [зокрема, принципів верховенства права, рівності суддів, порушення вимог до доброчесності та обов`язку самовідводу]. Оскільки сукупність наведених представником позивача порушень, на думку заявника, підриває довіру до справедливого судочинства, адвокат Романенко Я. М. вимагає відводу судді Усенко Є. А. від участі в розгляді справи. Щодо строку подання заяви про відвід адвокат Романенко Я. М. зазначає, що внаслідок збою в роботі Автоматизованої системи документообігу Верховного Суду ухвалу про відкриття провадження у справі він отримав в електронному кабінеті лише 26.06.2025. За таких обставин представник позивачки просить поновити строк на подання заяви про відвід, оскільки така заява ним подана протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Ураховуючи, що заява про відвід направлена на адресу Великої Палати Верховного Суду 04.07.2025 (згідно з відміткою на конверті), а довід адвоката Романенка Я. М. про дату його обізнаності з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі № 990/43/24 не спростований, строк на подання заяви про відвід не пропущений. Порядок вирішення заявленого судді відводу визначений статтею 40 КАС, за правилом частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати Верховного Суду розглядається Великою Палатою. Велика Палата Верховного Суду, перевіривши обґрунтованість заяви адвокат Романенка Я. М., не встановила підстав для її задоволення. Так, частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Інститут відводу (самовідводу) судді є однією з процесуальних гарантій незалежності судді (суду), запобіжником упередженості судді (суду) під час розгляду справи. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС, згідно із частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). Застосовуючи норму пункту 4 частини першої статті 36 КАС, слід мати на увазі, що встановлена нею підстава відводу судді означає не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається. Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної. Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді». Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в цілях пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з: - «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення упередженості суду (судді) потребує з`ясування, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність суду (судді). У цьому питанні вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду (судді), а позиція зацікавленої у відводі сторони є важливою, але не вирішальною; - «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи; тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність (див., серед інших, рішення від 24.02.1993 у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), Series А № 255, пункти 28 та 30, рішення від 10.06.1996 у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), пункт 38). Отже, для підтвердження порушення (можливого порушення) судом (суддею) вимоги щодо неупередженості в розгляді справи заявнику слід навести доводи про наявність зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, незабезпечення (неналежне забезпечення) суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо). Іншими словами, відвід суду (судді) має бути вмотивований з наведенням зацікавленою особою аргументів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Доводи заявника про порушення порядку визначення судді для розгляду справи ґрунтуються на припущеннях, оскільки склад суду для розгляду зазначеної справи був визначений за правилами, встановленими статтею 31 КАС. Конкретних фактів втручання в автоматизований розподіл справ адвокат Романенко Я. М. не навів. Водночас суддя-доповідач не уповноважений перевіряти дотримання встановленого правовими нормами порядку визначення складу суду для розгляду справи, за винятком випадків, коли йому відомо про втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду. Будь-які подібні факти при розподілі апеляційної скарги Вищої кваліфікаційної комісії України на рішення Касаційного адміністративного суду від 07.05.2025 не були виявлені. Адвокат Романенко Я. М. у заяві про відвід судді Усенко Є. А. не зазначає про обставини, з якими закон пов`язує можливість відведення судді від розгляду справи або які можуть свідчити (прямо чи опосередковано) про упередженість судді Великої Палати Верховного Суду при апеляційному розгляді справи № 990/43/24. Наведені представником позивачки доводи щодо підстав для відводу судді Великої Палати Верховного Суду не свідчать про особисту зацікавленість судді Усенко Є. А. у результаті розгляду справи, не ставлять під сумнів її неупередженість або об`єктивність. Оскільки адвокат Романенко Я. М. не навів обставин, які могли б свідчити про існування підстав для відводу судді Усенко Є. А., а Велика Палата Верховного Суду не встановила обставин, які б зумовлювали відведення судді від розгляду цієї справи, заява задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА: У задоволенні заяви адвоката Романенка Ярослава Михайловича про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Усенко Євгенії Андріївни від участі в розгляді справи № 990/43/24 відмовити. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Головуючий суддя В. Ю. Уркевич Суддя-доповідачка Є. А. Усенко Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв О. Л. Булейко К. М. Пільков І. А. Воробйова С. О. Погрібний О. А. Губська Н. С. Стефанів А. А. Ємець Т. Г. Стрелець В. В. Король І. В. Ткач С. І. Кравченко О. С. Ткачук О. В. Кривенда Н. В. Шевцова