LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4820676/4200/21

від 22.07.2025 ·

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2025 року м. Хмельницький Справа № 676/4200/21 Провадження № 22-ц/820/1678/25 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., секретар судового засідання Дубова М.В., з участю прокурора Косідла А.М., адвоката Костюковича Д.К., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року, суддя Вдовичинський А.В., у справі за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку, встановив: У липні 2021 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку. Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.05.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із недотриманням позивачем вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України щодо надання доказів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки. Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 04.06.2025 позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду від 21.05.2025 року про залишення позовної заяви без руху. В апеляційній скарзі прокурор просив суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що позов було подано до суду ще до внесення відповідних змін до ст. 177 ЦПК України в частині необхідності внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. Крім того, прокурором заявлено вимогу про повернення, а не про витребування земельної ділянки, тому підміна судом способу захисту порушує принцип диспозитивності судочинства. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 заперечив проти її задоволення, підтримав оскаржуване судове рішення. В суді прокурор підтримав доводи, зазначені ним в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, підтримав оскаржувану ухвалу суду. Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У липні 2021 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просив визнати недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №1033/2012-р від 19.10.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 »; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:004:0006, площею 0,0912 га, з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:004:0006 інших речових прав та їх обтяжень; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6822489500:09:004:0006, площею 0,0912 га, державному підприємству «Кам`янець-Подільське лісове господарство»; стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 6810 грн. Позовна заява мотивована тим, що передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відбулася з порушенням вимог закону. Зі змісту матеріалів лісовпорядкування вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:09:004:0006 відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебуває на праві постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» в межах лісового заказника місцевого значення «Староушицький». Натомість, Кам`янець-Подільська РДА, за відсутності відповідних повноважень і згоди позивача, всупереч установленого порядку, змінила цільове призначення вказаної ділянки та передала її у власність ОСОБА_1 . Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.05.2025 позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивачем не виконано вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Суду не надано доказів на підтвердження обставин щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, визначеного експертно-грошовою оцінкою. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви». Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви». Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача». Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Як вбачається з матеріалів справи, прокурором подано до суду позовну заяву про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку. Вимог в порядку ст.ст. 387, 388 ЦК України щодо витребування майна із чужого незаконного володіння та витребування майна від добросовісного набувача, прокурор не заявляв. Суд не звернув уваги на ту обставину, що положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України щодо обов`язку позивача додати до позову документи, які підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребуванні нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України), і не підлягає застосуванню до вимог щодо усунення перешкод у користуванні шляхом зобов`язання повернути спірне майно, яке, як вбачається зі змісту позовних вимог, було набуто відповідачем ОСОБА_1 за невідплатними правочином. При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції застосував положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, які не підлягають застосуванню, у зв`язку з чим постановив помилкову ухвалу, що, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури задовольнити. Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 липня 2025 року. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»