Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/4949/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4949/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 22 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , секретар судового засідання: Гавриленко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати рішення (дії) Головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осіпчук І.В. щодо винесення 13.02.2025 постанов про стягнення виконавчого збору, а саме: постанова № 77169498 від 13.02.2025 - виконавчий збір на користь держави у розмірі 32 000,00 грн; постанова № 77169206 від 13.02.2025 - виконавчий збір на користь держави у розмірі 32000, 00 грн на загальну суму 64 000,00 грн протиправними; - скасувати постанови Головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осіпчук І.В. винесені 13.02.2025 про стягнення виконавчого збору по виконавчим провадженням, а саме: постанова № 77169498 від 13.02.2025 - виконавчий збір на користь держави у розмірі 32 000,00 грн; постанова № 77169206 від 13.02.2025 - виконавчий збір на користь держави у розмірі 32 000,00 грн на загальну суму 64 000,00 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на примусовому виконанні у Корольовському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 № 240/322607/23. На виконання вказаного рішення головним державним виконавцем Осіпчук І.В. винесено постанови №77169206 від 13.02.2025 про сплату виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн та №77169498 від 13.02.2025 про накладення штрафу у розмірі 32000,00 грн, загальна суму стягнення - 64000 грн. За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення. Позивач наголошує, що він не ухилявся від виконання рішення суду у справі №240/3260/23 та ще до відкриття виконавчих проваджень 13.02.2025 виконав його добровільно, нарахувавши і призначивши до виплати ОСОБА_1 коштів за рішенням суду шляхом направлення на адресу Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України заявки на виділення бюджетних коштів від 06.11.2024, 10.12.2024, 09.01.2025 та 10.02.2025. Усі подальші дії, зокрема щодо фактичного надходження коштів на рахунок громадянина ОСОБА_1 не залежали від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а залежали від надходження бюджетного фінансування. Вважає, що усі залежні від позивача дії для фактичного добровільного виконання рішення суду були виконані ним до відкриття виконавчих проваджень, тому державним виконавцем не вживалися передбачені статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (Закон № 1404-VIIІ) заходи примусового виконання, отже, спірні постанови є протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Також відповідач подав заяву про апеляційний розгляд справи за його відсутності. Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі № 240/32607/23 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період 29.01.2020 по 19.05.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14 листопада 2019 року станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 15 грудня 2020 року станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928-ІХ від 02.12.2021 станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX 03 листопада 2022 року станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 29.01.2020 по дату виплати заборгованих коштів. На виконання вказаного судового рішення 06.02.2025 було видано виконавчі листи. Головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осіпчук І.В. 13.02.2025 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за №77169206 та №77169498, а також про сплату виконавчого збору в сумі 32 000 грн по кожному виконавчому провадженню. Вказані постанови були надіслані на адресу боржника 21.02.2025. Позивач вважає такі постанови протиправними, а тому звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали даної справи не містять доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення суду №240/32607/23 було виконано у добровільному порядку та в повному обсязі до відкриття виконавчих проваджень №77169206 та №77169498. Саме лише нарахування, призначення коштів та направлення основних заявок на виділення бюджетних асигнувань не можуть бути розцінені судом як повне та добровільне виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ, на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 - це бюджетна організація, підпорядкована Міністерству оборони України, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра оборони України і є структурним підрозділом Міністерства оборони України. За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_4 , як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 добровільно, до відкриття виконавчих проваджень, на виконання рішення суду №240/32607/23 направлені відповідні основні заявки до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України на виділення бюджетних коштів від 06.11.2024, 10.12.2024, 09.01.2025 та 10.02.2025. Однак, матеріали даної справи не містять доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення суду №240/32607/23 було виконано у добровільному порядку та в повному обсязі до відкриття виконавчих проваджень №77169206 та №77169498. Саме лише нарахування, призначення коштів та направлення основних заявок на виділення бюджетних асигнувань не можуть бути розцінені судом як повне та добровільне виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження. Таким чином, відповідач правомірно нарахував виконавчий збір згідно оскаржуваних постанови, а підстави для визнання протиправними та скасування таких постанов - відсутні. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.