Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/1870/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1456/25 Справа № 202/1870/25 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2025 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Нікітюк В.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Прокопцева С.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника Прокопцева С.В. на постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Згідно постанови ОСОБА_1 , 30.01.2025 року о 12.18 годин у Донецькій області, Краматорський район, Лиманська ОТГ, с. Соснове, біля Залізничного вокзалу, керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння - звужені зіниці очей не реагували на світло, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився шляхом відмови від здачі біологічного середовища в закладі охорони здоров`я, від керування водія усунено, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень. З таким судовим рішенням не погодився захисник Прокопцев С.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що лікарем, який проводив огляд ОСОБА_1 , не було здійснено дослідження жодного іншого біологічного середовища (слини, крові, змивів із шкіри тощо) у випадку, коли останній не зміг здати сечу. Це суперечить п. 12 та п. 713 розділу IV Інструкції №1452/735, якими передбачено обов`язковість лабораторних досліджень та альтернативні джерела для відбору зразків. Отже, лікар не вжив усіх необхідних заходів для проведення повного медичного огляду, як того вимагає закон, а висновок про "відмову" ОСОБА_1 є необґрунтованим. Поведінка ОСОБА_1 не може вважатися достатнім доказом його відмови. Вважає, що суд безпідставно визнав наявність умислу на ухилення від огляду, незважаючи на те, що Інструкцією передбачено можливість дослідження альтернативних зразків, чого зроблено не було. Більше того, ознаки, які нібито вказують на стан наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, зміна кольору шкіри), не підтверджені жодними об`єктивними медичними чи технічними доказами не вказано, ким і яким методом це перевірено, а на відео ОСОБА_1 поводиться адекватно. Також висновки суду базуються переважно на рапорті поліцейського, який, відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанова від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а), не може бути єдиним доказом вини, з огляду на зацікавленість працівника поліції в результаті справи. Варто також зазначити, що ОСОБА_1 не вживає наркотичних речовин, що підтверджується іншим медичним висновком №57 від 04.02.2025, згідно з яким ознак сп`яніння не виявлено. З огляду на численні порушення процедури та відсутність належних і допустимих доказів складу правопорушення, відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторін по справі, апеляційний суд вважає необхідним поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказаних вимог судом першої інстанції при постановленні постанови дотримано не було. Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд зазначає, що відповідно до пунктів 4, 7, 8, 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року, № 1452/735, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про намагання відібрати у гр. ОСОБА_1 інших зразків біологічного середовища, зокрема, слини, змиви з поверхні губ, крові, враховуючи, що в обстежуваної особи неможливо було взяти зразки біологічного середовища у вигляді сечі. Так само у матеріалах справи відсутні відомості, що гр. ОСОБА_1 відмовився надавати зразки біологічного середовища, як слини, змиви з поверхні губ, крові. Відповідно до п.п. 15, 16, 18, 20, 22 Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Як вбачається з матеріалів справи, в них міститься висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння, який не відповідає вказаним положенням Інструкції. Він не містить відомостей щодо перебування або не перебування гр. ОСОБА_1 в стані сп`яніння та якого саме. Водночас в ньому зазначено: гр. ОСОБА_1 відмовився від здачі біосередовища (сечі). (а.с.3), не зазначено з яких причин. Матеріали справи не містять пояснень свідків, щодо підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, зокрема, що йому було запропоновано відібрати інші зразки біологічного середовища, зокрема, слини, змиви з поверхні губ, крові, у зв`язку з тим, що в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічного середовища у вигляді сечі. Матеріалами справи, не можливо чітко встановити факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, більш того, ОСОБА_1 намагався здати сечу, проте з незалежних від нього причин не міг здати сечу на аналіз, інші дослідження біологічного середовища йому запропоновані не були, що і є порушенням вимог Інструкції щодо порядку проходження огляду. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не може визнати наявний в матеріалах справи висновок лікаря належним та допустимим доказом у розумінні вимог щодо доказів, які поза розумним сумнівом можуть доводити винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред`явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, апеляційний суд вважає, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Прокопцева С.В. задовольнити. Постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя