Постанова Київський апеляційний суд № 756/13125/24

Головуючий у суді першої інстанції: Касьян А.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа № 756/13125/24 провадження №33/824/769/2025 4 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Шкоріної О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка Максима Юрійовича на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року,- В С Т А Н О В И В: Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, зі стягненням судового збору на користь держави. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає про те, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано поліцейськими, не надано належної правової оцінки доводам сторони захисту, внаслідок чого було винесено незаконне рішення. Правила дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більше ніж 3 кВт. У протилежному випадку транспортний засіб не буде вважатися механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом. В даному випадку ОСОБА_1 не був водієм у розумінні п.1.10 ПДР України, оскільки він не керував транспортним засобом, ОСОБА_1 керував електроскутером, потужність електродвигуна 1000 ВТ, тобто 1 кВт, що в розумінні п.1.10 ПДР не є транспортним засобом та не відноситься до категорії транспортних засобів, за керування якими передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно закон не передбачає для водія такого немеханічного транспортного засобу необхідності мати посвідчення водія та реєстраційний документ. Тож водій такого електроскутера не може бути суб`єктом відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Сіренко М.Ю. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Суд, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення; роздруківкою результату тесту за допомогою Drager Mobile Printer ARJК-0459, в який міститься підпис особи, яку тестують, тобто підпис ОСОБА_1 ; даними, що містяться в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного стосовно водія ОСОБА_1 із застосуванням спеціального технічного засобу Drager ALCOTEST 6820; відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського №473614 та №473581, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за згодою водія огляд на стан сп`яніння було проведено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в установленому порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Drager ALCOTEST 6820 ARJL-0269, результат огляду склав 0,44‰, на противагу максимально допустимому рівню парів етанолу в повітрі, що видихається, - 0,2 ‰ відповідно до чинного законодавства України. Протокол про адміністративне правопорушення було складено у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 всупереч вимогам підпункту «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП. У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» ОСОБА_1 зазначив «пересувався не на транспортному засобі». При цьому, протокол не містить будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом, як і не містить жодних заяв, зауважень, заперечень чи скарг під час його оформлення чи після цього, не надано таких суду й під час розгляду справи. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції матеріали справи не містять. У протоколі зазначено про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки таких не містить як відеозапис перебігу події, так і протокол про адміністративне правопорушення, де жодних пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з результатами огляду на стан сп`яніння не зазначено. Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , є електроскутером і не відноситься до механічних транспортних засобів, відповідно ОСОБА_1 не є водієм в розумінні п.1.10 ПДР України, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на таке. Так, відповідно до статті 121 КУпАП в редакції з урахуванням змін, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Згідно ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії. За приписами ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них. Також у цьому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів. Отже, електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії. Відповідно до п. 1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Дане визначення охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатись дорогами загального користування. У п. 1.10 ПДР зазначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Однак, цей припис не свідчить, що електроскутер з двигуном потужністю менш ніж 3 кВТ, не відноситься до електричних транспортних засобів та транспортних засобів взагалі. Аналіз вказаних норм вказує на те, що електроскутер із будь-якою потужністю двигуна відноситься до категорії електричних колісних транспортних засобів, яка є складовою більш широкого поняття - транспортні засоби. Тобто, електроскутер із будь-якою потужністю двигуна є транспортним засобом. У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. Електроскутер, яким керував ОСОБА_1 ,має всі ознаки транспортного засобу. Суб`єктом відповідальності по ст. 130 КУпАП є особи, які керували транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснили передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також особи, що керували транспортним засобом, які відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому положення ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші, тобто відповідальність передбачена за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка керує будь-яким транспортним засобом. Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 ПДР України та ст. 130 КУпАП. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають відхиленню. Інших доводів апеляційна скарга не містить. Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка Михайла Юрійовича залишити без задоволення. Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 12 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: О.І. Шкоріна