LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд944/4173/24

від 18.07.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 944/4173/24 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н. П. Провадження № 33/811/767/25 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Буряка Артема Юрійовича на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2025 року, з участю захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Буряка А.Ю. в с т а н о в и в: цією постановою судді ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шісот п`ять) грн. 60 коп. Згідно постанови судді, ОСОБА_1 об 20 год. 25 хв. 22 липня 2024 року по вул.Т.Шевченка у с.Кожичі Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «OPEL ASTRA» з н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому порядку на місці зупинки транспорного засобу за допомогою технічного приладу "Драгер" 6820». Згідно даних алкотесту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 вміст алкоголю становить 3,12 промілле. Таким чином ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Буряк А.Ю. покликаються на те, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування всіх обставин справи. Вважає, що перевірка ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена працівниками поліції з порушенням Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак спяніння», а також недостовірності та недопустимості результату тестування на приладі Драгер Алкотест 6820. Звертає увагу на те, що працівники поліції не надали ОСОБА_1 сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, крім цього, зазначає, що ОСОБА_1 не надав згоди щодо результатів проведеного повторного огляду; працівниками поліції не було запропоновано пройти тест в медичному закладі. Акцентує увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Апелянт також покликається на те, що місцевим судом було долучено до матеріалів справи письмові пояснення свідків у позапроцесуальний спосіб, що свідчить про їх недопустимість. Зазначає, що відеозапис події не є безперервним. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Буряка А.Ю. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, якими водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №600494 від 22 липня 2024 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Львівській області ДПП С.Бабій; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; постановою Яворівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП; відеозаписом події, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №600494 від 22 липня 2024 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника. Крім цього, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, такий власноручно зазначив про те, що згідний. Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не лише не заперечувала своєї винуватості у вчиненні правопорушення під час складання протоколу щодо неї, а фактично її визнавала. Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. При цьому, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовано технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Посилання апелянта на недійсність результатів алкотестера Drаgеr 6820 апеляційним судом оцінюються критично, так як, відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, яка є у відкритому доступі, відбір проби повітря, що видихає особа та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку. Як вбачається із відеозапису подій, будь-яких порушень інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейським. Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими. Крім цього, твердження в апеляційній скарзі щодо ненадання ОСОБА_1 сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, апеляційний суд вважає безпідставними, так як, відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння. Такої вимоги ОСОБА_1 не висловлював. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, твердження адвоката Буряка А.Ю. про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Буряка А.Ю. залишити без задоволення, а постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»