Постанова 4824 № 754/15008/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/776/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2025 року місто Київ справа № 754/15008/24 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника -адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник -адвокат Таранов С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вимога працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння є незаконною, а дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду є правомірними. Вказував, що як вбачається з відеозапису боді камери поліцейського, момент виявлення ознак наркотичного сп`яніння у водія фактично відсутній (співробітники патрульної поліції не вказали на певні ознаки, не вчинили жодних дій, з яких слідує їх виявлення та дієва перевірка, як-то огляд долоней та рук, перевірка реакції зіниць очей на світло, перевірка стійкості ходи). Зазначав, що досліджені відеозаписи, що були представлені суду першої інстанції, беззаперечно доводять той факт, що ОСОБА_1 не роз`яснювалися його права в повному обсязі, не було виписано і видано відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що свідчить про недотримання процедури оформлення протоколу за ч.1 ст.130 КУПАП. Посилався на те, що поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображені на відеофайлах ОСОБА_1 не вказують на наявність у нього явних ознак наркотичного сп`яніння у момент зупинки та після неї. Вказував, що в матеріалах справи відсутні допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП, постанова судді суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є помилковою та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. У судове засідання апеляційного суду, призначене на 21 травня 2025 року о 13.15 год., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Таранов С.І. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. А відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника-адвоката Таранова С.І., який діє в його інтересах такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу у його відсутність. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103. За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №143073, 05 жовтня 2024 року о 00:10:00 год. в місті Києві по вулиці Лаврухіна, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A4 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Водій від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога в КМНКЛ Соціотерапія за адресою: вул. Чорних Запорожців, б.20 у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 05 жовтня 2024 року серії ЕПР1 №143073; відеозаписом з камери; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 жовтня 2024 року; розпискою згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджує факт залишення на зберігання транспортного засобу AUDI A4 д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, Лаврухіна, 4 та зобов`язується не керувати автомобілем протягом 24 годин. Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння (00:27:41). Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до лікаря нарколога для огляду (00:27:54) на що останній запитав, що вони можуть пропонувати, а він може відмовитися (00:27:55), працівники поліції повідомили, що так, але попередили, що відносно нього буде складено адміністративний протокол, на що ОСОБА_1 відповів, що немає питання (00:27:59-00:28:15). В подальшому працівниками поліції ще раз було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до лікаря нарколога за адресою: вул. Чорних Запорожців, б.20, на що останній відмовився (00:30:55-00:31:04), після чого працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, але він відповів, що не буде нікуди їхати, він приїхав додому та хоче відпочити (00:31:11-00:31:31) Працівниками поліції було ознайомлено ОСОБА_1 із складеним адміністративним протоколом (01:01:40), який був підписаний останнім (01:03:42). Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України. З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Посилання в апеляційній скарзі на те, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вимога працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння є незаконною, а дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду є правомірними, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до відеозапису коли працівниками поліції було запропоновано проїхати до лікаря нарколога, останній сам зазначив, що він відмовляється їхати, оскільки приїхав додому і хоче відпочити (00:31:31). Доводи апеляційної скарги про те, що досліджені відеозаписи, що були представлені суду першої інстанції, беззаперечно доводять той факт, що ОСОБА_1 не роз`яснювалися його права в повному обсязі, не було виписано і видано відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що свідчить про недотримання процедури оформлення протоколу за ч.1 ст.130 КУПАП, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати до лікаря нарколога (00:27:54, 00:30:55) та попереджали останнього, що внаслідок відмови на нього буде складено адміністративний протокол за ч. ст. 130 КУпАП (00:28:04, 00:31:11), на що останні відмовився, повідомивши, що нікуди він не поїде (00:31:04-00:31:31). Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника -адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.