Постанова 4815 № 562/1070/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 липня 2025 року м. Рівне Справа № 562/1070/24 Провадження № 22-ц/4815/838/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2025 року (ухвалене у складі судді Левчука О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, - в с т а н о в и в : У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії. Позов обґрунтовувала тим, що її батько був особою з інвалідністю першої групи "Б", йому встановлено 90 % втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва з ураженням ОРА. ОСОБА_2 перебував на обліку в Здолбунівському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області з 10.07.1998 року. Він щомісячно отримував страхові виплати та фінансування на постійний сторонній догляд у розмірі 3 350 грн, побутове обслуговування в розмірі 1 675 грн. За грудень 2022 року до виплати йому було нараховано 5 025 грн., які не виплачені, оскільки з січня 2023 року всі виплати були припинені в зв`язку з ліквідацією Фонду соціального страхування. Їх мали виплачувати органи Пенсійного фонду України, для батька ОСОБА_2 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Вказує, що вона неодноразово зверталася і в Здолбунівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області і в ГУ ПФУ в Рівненській області з приводу виплати страхових виплат. Щоразу повідомляли, що проходить реорганізація і необхідно почекати. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_2 помер. Вона є спадкоємцем першої черги за законом. Зазначає, що належні суми страхових виплат, які з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини. Просила суд, з урахуванням зменшених позовних вимог, стягнути з відповідача на її користь не одержані її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за життя кошти, а саме: страхові виплати та фінансування на постійний сторонній догляд, а також побутове обслуговування, за період з 01.01.2023 року по 02.03.2023 року, в загальному розмірі 10 385 грн. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 не одержані її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за життя кошти, а саме: страхові виплати та фінансування на постійний сторонній догляд, а також побутове обслуговування в загальному розмірі 10 385, 00 грн. Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 968, 96 грн. Рішення суду мотивовано тим, що позивач набула право на отримання страхових виплат, не одержаних її батьком ОСОБА_2 , якому було встановлено втрату професійної працездатності безстроково та встановлено необхідність у постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні. Право позивача на отримання страхових виплат та фінансування на постійний сторонній догляд, а також побутове обслуговування після смерті батька відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право. Не погоджуючись із рішенням суду, 29 квітня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з 04.05.2023 року, особи, яким зокрема здійснювалась виплата на витрати постійного стороннього догляду та на побутове обслуговування будуть отримувати таку допомогу у вигляді надання соціальних послуг, розмір яких буде розраховуватися соціальними працівниками відповідно до оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах протягом п`яти днів на підставі відповідної заяви, згідно Порядку організації надання деяких соціальних послуг з догляду та медичних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 №438. У ГУ ПФУ у Рівненській області не було фактичних та правових підстав для здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за сторонній догляд та побутове обслуговування як особі з інвалідністю першої групи за період з 01.01.2023 року по день смерті відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги на майно свого батька ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 19). Батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був особою з інвалідністю першої групи "Б". Встановлено 90% втрати працездатності. Причина інвалідності трудове каліцтво з ураженням ОРА. ОСОБА_2 , як особа з інвалідністю першої групи "Б" внаслідок трудового каліцтва, перебував на обліку в Здолбунівському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області, а з січня 2023 року, згідно положень п. 2 постанови КМУ від 30.12.2022 року № 1467 "Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, та щомісячно отримував страхові виплати та фінансування на постійний сторонній догляд та на побутове обслуговування. Розмір щомісячної страхової виплати при 90% стійкої втрати професійної працездатності станом на 01.01.2023 року складав 8046,45 грн (а.с. 27). Як вбачається з відповіді голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області від 13.04.2023 року № 01-11-395 на запит нотаріуса щодо залишку коштів ОСОБА_2 , нараховані у грудні 2022 року суми за постійний сторонній догляд у розмірі 3350 грн, побутове обслуговування в розмірі 1675 грн, разом 50245 грн, не виплачені ОСОБА_2 . Заборгованість мала бути профінансована у березні 2023 року. Зважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, виплата не проведена (а.с. 23). 23 листопада 2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просила надати відомості про суми нарахованих та/або виплачених соціальних виплат та фінансування на постійний сторонній догляд, побутове обслуговування для ОСОБА_2 за період з 01 січня 2023 року по 02 березня 2023 року (а.с. 25). Листом від 27 грудня 2023 року заступника начальника Головного управління Панащук Т.А. надано відповідь на звернення ОСОБА_1 та вказано, що розмір щомісячної страхової при 90% стійкої втрати професійної працездатності станом на 01 січня 2023 року складав 8 046,45 грн. Розмір щомісячної страхової виплати потерпілому ОСОБА_2 з 1 березня 2023 року перераховано та склав 9546,45 грн. У зв`язку зі смертю потерпілого ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячна страхова виплата за березень 2023 року нарахована в розмірі 615,90 грн. Нараховані у грудні 2022 року щомісячні виплати на постійний сторонній догляд у розмірі 3350 грн та на побутове обслуговування в розмірі 1675 грн ОСОБА_2 не виплачені (а.с. 27). Вважаючи порушеним своє право на отримання як спадкоємиці ОСОБА_2 нарахованих йому та невиплачених соціальних виплат за період з 01.12.2023 року по 02.03.2023 року у розмірі 10 385 грн, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду. Підставою своїх позовних вимог позивачка зазначає наявність у неї як спадкоємця першої черги після смерті батька права на спадкування невиплачених йому за життя коштів. Згідно з положеннями статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії (стаття 8 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша та друга статті 46 Конституції України). Загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі соціальне страхування) система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України; страховим випадком за соціальним страхуванням від нещасних випадків є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (в тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці (частина перша статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV)). Згідно із частиною першою статті 16 Закону № 1105-XIV застраховані особи мають право, зокрема, на: отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом (пункт 2); оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг (пункт 8); судовий захист своїх прав (пункт 9). Відповідно до частин першої, сьомої статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати складаються, в тому числі із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності. Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 47 Закону № 1105-XIV). Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування України своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці" (частина сьома статті 47 Закону № 1105-XIV). Відповідно до статті 4 Закону № 1105-XIV, в редакції, що набрала чинності з 01.01.2023 року встановлено, що уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України. Згідно ч. 4 статті 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду соціального страхування України не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини (частина десята статті 47 Закону № 1105-XIV). У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 431/1149/20 (провадження № 61-19374св21) зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом. Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року в справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20). У постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року в справі № 243/9613/19-ц (провадження № 61-7355св20) зазначено, що, аналізуючи положення статей 1219, 1227 ЦК України, потрібно розрізняти право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, яке нерозривно пов`язане із особою і не входить до складу спадщини, та право на суми відшкодування у зв`язку із трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, але не отримані ним за життя. Колегія суддів вважала, що при вирішенні спорів про право на отримання коштів у порядку статті 1227 ЦК України визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. Спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та отримання щомісячної страхової виплати при 90% стійкої втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва, виплат на постійний сторонній догляд та на побутове обслуговування, які не виплачені йому відповідачем, за період з 01.12.2023 року по 02.03.2023 року у загальному розмірі 10 385 грн, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання цих коштів у порядку спадкування за законом. Відповідачем у справі не спростовано, за допомогою належних та допустимих доказів, як факт наявності заборгованості за спірний період з 01.12.2023 року по 02.03.2023 року зі сплати ОСОБА_2 належних йому соціальних виплат, так і розмір такої заборгованості, заявленої позивачкою до стягнення. За встановлених обставин місцевим судом правомірно задоволено позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом. Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2025 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Хилевич С.В.