Постанова Дніпровський апеляційний суд № 215/7705/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1168/25 Справа № 215/7705/24 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 року Кривий Ріг 03.07.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Нікітюк В.М. апеляційну скаргу захисника Рвачова О.О. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2025р., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2 особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в с т а н о в и л а : Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Рвачовим О.О., який в апеляційній скарзі: - вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення з боку працівників поліції мала місце провокація, оскільки 26.01.2025р. щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 230702 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до якого, ОСОБА_1 01.12.2024р. об 11:03год. був зупинений працівниками поліції, для огляду на стан сп`яніння був доставлений до закладу охорони здоров`я, та відповідно до висновку № 2517 від 02.12.2024р. перебував у стані алкогольного сп`яніння, після чого ОСОБА_1 не був відсторонений від керування, та в цей же день о 13:33год. знов був зупинений іншим екіпажем, йому знов було висловлено вимогу огляду на стан сп`яніння, та за результатами продуття газоаналізатора був встановлений стан алкогольного сп`яніння з показником 0,32 проміле, в результаті чого було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 186228 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - наголошує, що згідно «Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання» затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008р. № 1102 транспортний засіб ОСОБА_1 не був затриманий працівниками поліції; - зазначає, що відповідно до відеозапису ОСОБА_1 не був згодним із результатами показника газоаналізатора, та на запитання працівника поліції чи згоден він з результатом відповів: «Не зовсім», проте його не було доставлено до закладу охорони здоров`я для огляду на стан сп`яніння лікарем, тому огляд на стан сп`яніння є недійсним; - вважає, рапорт працівника поліції та протокол про адміністративне правопорушення є неналежними та недопустимими доказами; - прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи ОСОБА_1 та його захисника, як підтримали подану апеляційну скаргу та прохали її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав. Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 було визнано винуватим у тому, що він 01.12.2024р. о 12.53 год. керував автомобілем Geely МK, н/з НОМЕР_1 біля будинку № 168 по вул. Сергія Колачевського в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом зробленим на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, результат 0,32‰, та своїми діями порушив вимоги п.2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_3 суд першої інстанції поклав результат алкотесту (а.с.4), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де правопорушник зазначив, що з результатам алкотесту згоден (а.с.5), рапорт працівника поліції (а.с.6) та відеозапис (а.с.8). Суд першої інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 та його захисника щодо провокації працівниками поліції керування ОСОБА_1 автомобілем, через те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом годиною раніше по іншій справі за обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, за висновками суду першої інстанції, навіть за відсутності висновку щодо перебування в стані алкогольного сп`яніння, працівником поліції у попередній справі було повідомлено ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а тому сідаючи повторно за кермо автомобіля він знав та достовірно розумів можливі негативні наслідки своїх дій, а тому суд не встановив провокації у діях працівників поліції. Також, суд вважав необґрунтованими доводи ОСОБА_1 та його захисника щодо психологічного тиску працівників поліції на ОСОБА_1 , оскільки вони, за висновком суду, спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом (а.с.8). Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності. Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 ,у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП. Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зокрема відеозапис встановив, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 є беззаперечно підтвердженим, водій ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції висловив згоду на вимогу проходження огляду на стан сп`яніння, та шляхом продуття газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу було встановлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , який склав 0,32‰, із результатом газоаналізатору був згоден. Доводи апеляційної скарги захисника, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення з боку працівників поліції мала місце провокація, оскільки 26.01.2025р. щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 230702 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до якого, ОСОБА_1 01.12.2024р. об 11:03год. був зупинений працівниками поліції, для огляду на стан сп`яніння був доставлений до закладу охорони здоров`я, та відповідно до висновку № 2517 від 02.12.2024р. перебував у стані алкогольного сп`яніння, після чого ОСОБА_1 не був відсторонений від керування, та в цей же день о 13:33год. знов був зупинений іншим екіпажем, йому знов було висловлено вимогу огляду на стан сп`яніння, та за результатами продуття газоаналізатора був встановлений стан алкогольного сп`яніння з показником 0,32 проміле, в результаті чого було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 186228 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки рішення про подальше керування транспортним засобом після попереднього огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я на стан сп`яніння та наявність виявлених у нього ознак алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 прийняв самостійно. Як слушно зазначив у своїх висновках суд першої інстанції, ОСОБА_1 знав та достовірно розумів можливі негативні наслідки своїх дій, а тому суд не встановив провокації у діях працівників поліції. Доводи апеляційної скарги захисника, що згідно «Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання» затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008р. № 1102 транспортний засіб ОСОБА_1 не був затриманий працівниками поліції, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вказаний порядок сформований відповідно до вимог ст. 265-2 КУпАП, яка у своєму змісті не містить посилання на правопорушення за ч.1 4 ст. 130 КУпАП, тобто не застосовується до правопорушень даної категорії. Більш того ЗУ № 2617-VIII від 2.11.2018р. посилання на ст. 130 КУпАП із диспозиції статті 265-2 КУпАП виключено. Доводи апеляційної скарги захисника, що відповідно до відеозапису ОСОБА_1 не був згодним із результатами показника газоаналізатора, та на запитання працівника поліції чи згоден він з результатом відповів: «Не зовсім», проте його не було доставлено до закладу охорони здоров`я для огляду на стан сп`яніння лікарем, тому огляд на стан сп`яніння є недійсним, є безпідставними, оскільки відповідно до відеозапису, працівник поліції після неконкретного вислову ОСОБА_1 щодо результатів огляду на стан сп`яніння запропонував проїхати до закладу охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відповів відмовою, з результатами показника газоаналізатора погодився. Доводи апеляційної скарги захисника, що рапорт працівника поліції та протокол про адміністративне правопорушення є неналежними та недопустимими доказами, є неспроможними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами, та є належним та допустимим доказом в зазначеній справі, рапорт працівника поліції узгоджується з відомостями, викладеними в протоколі, та не суперечить їм, також є належним та допустимим доказом. Таким чином доводи апеляційної скарги про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними та не підлягають задоволенню. Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог КУпАП та адміністративне стягнення у виді штрафу наклав у фіксованій грошовій сумі - у розмірі 17 000грн., що в свою чергу суперечить вимогам санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення стягнення на винувату особу у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нової постанови. Керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу захисника Рвачова Олексія Олександровича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити частково. Постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати в частині накладення стягнення. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя