Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/41469/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/41469/23 Головуючий у І інстанції - Діска А.Б. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., при секретарі: Руденко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістем Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістем Україна» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістем Україна» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25 травня 2023 року № 8785/0709. Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що товар, який постачався за контрактом № 2-2022, був відправлений виробником з морського порту провінції Shandong (Китай) до порту Констанца (Румунія). Оскільки поставка морським транспортом з Китаю на територію України була унеможливлена внаслідок закриття морських портів України для приймання торгових морських суден у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, строк транспортування замовленого та оплаченого товару був значно збільшений внаслідок настання форс-мажорних обставин. Посилаючись на лист Торгово-промислової плати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, Позивач вважав, що не порушував норми ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістем Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким його адміністративний позов задовольнити. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістем Україна» посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістем Україна», в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами ГУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами з компанією Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдінг» (Болгарія) від 01.06.2022 № 2-2022, з компанією «Favori Yapi Ve Dek.malz.san.tic Ltd.Sti» (Туреччина), від 11.05.2021 № КFE-2021-07, з компанією «Intechstory LLC» (Узбекистан) від 01.02.2021 № KFE-2021-01 за період з 21.05.2021 по 12.04.2023. За результатами зазначеної перевірки Відповідачем було складено акт перевірки від 19.04.2023 № 7519/10-36-07-09-04/42682139, за висновками якого встановлено порушення Позивачем вимог: - ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині порушення граничних термінів розрахунків по контракту від 01.06.2022 № 2-2022 з нерезидентом - Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдінг» (Болгарія) на загальну суму 209433,31 дол. США; - ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині порушення граничних термінів зовнішньоекономічному контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-07 з нерезидентом «Favori Yapi Ve Dek.malz.san.tic Ltd.Sti» (Туреччина) на загальну суму 25287 дол. США. Не погоджуючись із вказаними висновками акта перевірки Позивачем було подано Відповідачу заперечення. Листом ГУ ДПС у Київській області «Про розгляд заперечень» від 23 травня 2023 року № 10707/12/10-36-07-09, висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення Позивача - без задоволення. На підставі викладеного, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2023 року № 8785/0709, яким до Позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 488 192,07 грн. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням Позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України «Про результати розгляду скарги» від 08.08.2023 № 21864/6/99-00-06-01-02-06, податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2023 року № 8785/0709 залишено без змін, а скаргу ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» - без задоволення Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» було укладено імпортний контракт з компанією Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» (Болгарія) від 01.06.2022 № 2-2022 про купівлю сталі в рулонах. На виконання умов зовнішньоекономічного контракту товар від нерезидента на територію України на загальну суму 224946,57 доларів США надійшов, що підтверджується митними деклараціями. Разом з тим, товар на суму 209433,31 доларів США надійшов з порушенням граничних строків, встановлених НБУ. Судом першої інстанції враховано, що сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП від 19.04.2024 № 213/03.23 не був предметом дослідження контролюючим органом під час перевірки та був виготовлений регіональною ТПП України та наданий Позивачем до суду під час судового розгляду справи, тобто після складання акта перевірки та прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення. Також, судом першої інстанції зазначено, що ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» було укладено експортний контракт з компанією «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» (Турція) від 11.05.2021 № KFE-2021-07 про продаж металоконструкцій та їх частин. На виконання умов вище вказаного контракту, Позивачем було відвантажено товар на суму 134890,5 дол. США, що підтверджується митними деклараціями. На виконання умов експортного контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-07 за перевіряємий період ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» згідно з наданими до перевірки виписками ПАТ «Кредобанк» на валютний рахунок ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» отримано кошти від нерезидента «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» (Турція) у загальному розмірі 109603,5 дол. США. Разом з тим, компанією нерезидентом порушено граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, у зв?язку з чим ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» не отримано валютні кошти у розмірі 25287 дол. США. Позивачем наголошено, що порушення граничних строків розрахунків не відбулось, оскільки Сторонами було проведено зарахування зустрічних вимог згідно контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-09, за яким «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» поставлявся товар Позивачу. На підтвердження вказаних обставин Позивачем було надано копію контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-09 та копії листів. Зокрема, листом від 17.09.2022 «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» повідомила про свою згоду на проведення заліку зустрічних однорідних вимог, що виникли за вказаними контрактами та підтвердила, що зобов`язання ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» у розмірі USD 23049,47 за контрактом № KFE-2021-09 від 11.05.2021 з 17.09.2022 є припиненими. Проте, судом першої інстанції враховано, що вказані документи не подавались Позивачем ані під час перевірки податковим органом, ані до заперечень на акт перевірки, ані до скарги на податкове повідомлення-рішення, а подано лише до суду під час розгляду справи. Таким чином, Відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2023 року № 8785/0709. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України. Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-ХІІ) господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Статтею 4 Закону № 2473-VIII передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII). Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих, операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення № 5) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18). Постановою Правління Національного банку України № 68 від 04.04.2022 Постанову № 18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні». В подальшому, до пункту 14-2 Постанови № 18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри « 90» було замінено цифрами « 120», а з 07 липня 2022 року - цифри « 120» замінено цифрами « 180» (постанови Правління Національного банку України № 113, № 142). Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до вказаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою № 18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року. Відповідно до пункту 14-3 Постанови № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови: - не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; - застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки. Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Пунктом 22 розділу II Положення № 5 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення № 5 передбачено, що незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення і операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що і підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону № 2473- VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Згідно з частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка і уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (частина 7 статті 13 Закону № 2473-VIII). Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» було укладено імпортний контракт з компанією Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» (Болгарія) від 01.06.2022 № 2-2022 про купівлю сталі в рулонах. Згідно вказаного контракту кількість та вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід?ємною частиною контракту. Загальна сума контракту - 1000000 доларів США. Згідно умов розрахунків контрактом передбачена передплата за товар здійснюється у розмірі 100% згідно специфікації та інвойсів. На виконання умов зазначеного контракту, ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» перерахувало грошові кошти компанії нерезиденту - Одноосібному товариству з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» (Болгарія) у загальній сумі 224946,57 дол. США. Враховуючи надані до перевірки виписки ПАТ «Кредобанк», граничні терміни отримання товару за зовнішньоекономічним контрактом № 2-2022 від 01.06.2022 становили: 12.12.2022, 23.01.2023, 10.01.2023, 17.01.2023, 29.01.2023, 04.02.2023. На виконання умов зовнішньоекономічного контракту товар від нерезидента на територію України на загальну суму 224946,57 доларів США надійшов, що підтверджується митними деклараціями. Разом з тим, товар на суму 209433,31 доларів США надійшов з порушенням граничних строків, встановлених Національним банком України. ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» посилається на неможливість виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом з Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» (Болгарія) від 01.06.2022 № 2-2022 через наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали виконанню умов контракту. Зокрема, Позивач вказує, що товар, який постачався, був відправлений виробником SHANDONG SENNO GROUP CO., LTD з морського порту провінції Shandong (Китай) до порту Констанца (Румунія), проте поставка товару морським транспортом з Китаю на територію України була унеможливлена внаслідок закриття морських портів України для приймання торгових морських суден у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022. Таким чином, строк транспортування замовленого та оплаченого товару був значно збільшений внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме - введення воєнного стану. Як на підставу зазначеного, Позивач посилається на лист від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України. Колегія суддів звертає увагу, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Згідно з частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIIІ у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Згідно з частиною 3 статті 14 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова плата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Так, на підтвердження існування форс-мажорних обставин по вищевказаним контрактам Позивач мав звернутись до Торгово-промисловою палати за отриманням відповідних сертифікатів. Так, Позивачем було надано на підтвердження форс-мажорних обставин загальний офіційний лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, який підтверджує, що форс-мажорні обставини: військова агресія РФ проти України, повномасштабне вторгнення, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Разом з тим, колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 910/7679/22. Щодо сертифікату Київської обласної (регіональної) ТПП від 19 квітня 2024 року № 213/03.23, колегія суддів звертає увагу на наступне. Єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішення президії ТПП України від 15 липня 2014 року № 40(3) (далі - Регламент). Пунктом 4 Регламенту ТПП врегульовано питання розмежування компетенції ТПП України та регіональних ТПП. Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Регламенту Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП. Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за: - умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України; - умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України; - умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України. Таким чином, регіональна ТПП не може засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що стосуються зобов`язань за умовами, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, в яких безпосередньо передбачено, що таке засвідчення здійснює лише ТПП України. В свою чергу, ТПП України не може засвідчувати такі обставини щодо тих договірних відносин, де сторони прямо передбачили, що таке засвідчення здійснює безпосередньо регіональна ТПП. Згідно з пунктом 9.2 Контракту № 2-2022 Сторони передбачили, що сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов`язань, негайно письмово повідомить іншу сторону про настання, передбачуваний строк дії і припинення вищевказаних обставин, а також протягом 3 календарних днів представить документи, що підтверджують настання обставин непереборної сили. Належним доказом наявності обставин непереборної сили є відповідний документ Торгово-промислової палати країни Продавця або Покупця. Отже, за змістом укладеного з Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю «КБС Трейдинг» Контракту вбачається, що сторони не конкретизували, яка саме ТПП може засвідчити настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку їх настання. Відповідно, сертифікат, виданий як ТПП України, так і регіональною ТПП, може мати належну юридичну силу. Проте, колегія суддів звертає увагу, що Сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП від 19.04.2024 № 213/03.23 не був предметом дослідження контролюючим органом під час перевірки та був виготовлений регіональною ТПП України та наданий Позивачем до суду першої інстанції під час судового розгляду справи, тобто після складання акта перевірки та прийняття контролюючим органом оскаржуваного Позивачем податкового повідомлення-рішення Відповідача. На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Сертифікат від 19.04.2024 № 213/03.23 не є належний, допустимий та достатній доказ наявності підстав для визнання оскаржуваного податково повідомлення-рішення протиправним та його скасування. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 травня 2025 року у справі № 140/4936/24. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Позивачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України. Щодо прострочення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 11.05.2021 № КFE-2021-07, укладеним з компанією «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San. Tic Ltd.Sti» (Туреччина), колегія суддів зазначає наступне. Між ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» та компанією «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» (Турція) було укладено експортний контракт від 11 травня 2021 року № KFE-2021-07 про продаж металоконструкцій та їх частин. На виконання умов вище вказаного контракту, Позивачем було відвантажено товар на суму 134890,5 дол. США, що підтверджується митними деклараціями. На виконання умов експортного контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-07 за перевіряємий період ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» згідно з наданими до перевірки виписками ПАТ «Кредобанк» на валютний рахунок ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» отримано кошти від нерезидента «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» (Турція) у загальному розмірі 109603,5 дол. США. Разом з тим, компанією нерезидентом порушено граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, у зв`язку з чим ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» не отримано валютні кошти у розмірі 25287 дол. США. Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що порушення граничних строків розрахунків не відбулось, оскільки Сторонами було проведено зарахування зустрічних вимог згідно контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-09, за яким «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» поставлявся товар Позивачу. На підтвердження вказаних обставин Позивачем було надано копію контракту від 11.05.2021 № KFE-2021-09 та копії листів. Так, листом від 08.09.2022 ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» пропонувало провести залік зустрічних однорідних вимог, що виникли станом на 08.09.2022 за результатом виконання контракту № KFE-2021-09 від 11.05.2021, відповідно до якого ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» має заборгованість перед «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» у розмірі USD 23049,47 та контракту № KFE-2021-07 від 11.05.2021, у відповідності до якого «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» має заборгованість перед ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» в розмірі USD 25 287,00. Зі свого боку ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» погоджується на проведення заліку зустрічних однорідних вимог в розмірі USD 23049,47, за умови отримання взаємної згоди «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti». При цьому датою припинення зобов`язань, які виникли у «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» за контрактом № KFE-2021-07 від 11.05.2021, вважатиметься дата надання згоди останнім на проведення заліку зустрічних однорідних вимог. Крім того, листом від 17.09.2022 «Favori Yapi Ve Dek.Malz.San.Tic Ltd.Sti» повідомила про свою згоду на проведення заліку зустрічних однорідних вимог, що виникли за вказаними контрактами та підтвердила, що зобов`язання ТОВ «ТД Крафт Декенсістем Україна» у розмірі USD 23049,47 за контрактом № KFE-2021-09 від 11.05.2021 з 17.09.2022, є припиненими. Проте, контракт від 11.05.2021 № KFE-2021-09 не може бути належним доказом того, що існували обставини за яких у Позивача була можливість зарахувати зустрічні вимоги, вказані вище листи не було подано Позивачем ані під час перевірки податковим органом, ані до заперечень на акт перевірки, ані до скарги на податкове повідомлення-рішення, а подано лише до суду першої інстанції під час розгляду справи. Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.п. 5 п. 10 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Проте, будь-які докази проведення зарахування зустрічних вимог в бухгалтерському обліку Позивача, як і доказів того, що Позивач повідомляв банк про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні. Щодо доводів Позивача про відсутність підстав для нарахування пені, оскільки 180-ти денні строки отримання валютної виручки, встановлені відповідно до вимог частини 2 статті 13 Закону, пунктом 14 прим. 2 Постанови № 18, були зупинені згідно з пунктом 52.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 01.03.2020 по 30.06.2023, колегія суддів зазначає таке. Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції». Як вже було зазначено раніше, статтею 13 Закону № 2473-VIIІ врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Згідно з частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIIІ у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIIІ встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені. Верховний Суд у постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/2564/22 вказав, що підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду - відсутні. Частинами 1-3 ст. 3 Закону № 2473-VIIІ передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 14.2. Постанови № 18, яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року. Аналогічний правовий висновок викладено Судoвoю палатою з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Позивачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України. Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2023 року № 8785/0709, з чим погоджується і колегія суддів. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістем Україна», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Крафт Декенсістем Україна» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Н.П. Бужак Є.І. Мєзєнцев Повний текст складено 15.07.2025 року.