Постанова 4876 № 904/3496/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3496/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач), суддів: Дарміна., Чередка А.Є. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 (суддя Ніколенко М.О.) у справі № 904/3496/23 за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоск", м. Кривий Ріг про стягнення 56 986,66 грн,- ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство (далі - АТ) "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Лоск" про стягнення 56 986,66 грн, з яких: 48 039,17 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 1 348,32 грн пені, 1 108,19 грн 3 % річних, 6 360,48 грн інфляційних втрат та 130,50 грн плати за абонентське обслуговування. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 3059/жб від 01.11.2021 (типовий індивідуальний договір; далі - договір) в частині своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії на опалення місць загального користування (далі - МЗК), допоміжних приміщень будинку та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення з листопада 2021 року по березень 2022 року та з листопада 2022 року по березень 2023 року, а також послуги з абонентського обслуговування з листопада 2021 року по березень 2023 року. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі № 904/3496/23 відмовлено у задоволенні позову. Рішення мотивовано тим, що нежитлове приміщення ТОВ "Лоск" за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 41, прим. 57А, було відключено від мереж централізованого опалення, у зв`язку з чим теплова енергія, що була поставлена позивачем у спірний період була розподілена між приміщеннями будинку підключеними до централізованої системи опалення і відповідачу ця кількість теплової енергії не була розподілена. При цьому за відсутності доказів обладнання МЗК у будинку стояками теплопостачання, неможливо нараховувати відповідачу плату за опалення таких приміщень, оскільки в такому випадку фактичне опалення МЗК буде здійснюватись також за рахунок тепловіддачі опалювальних стояків/приладів, які знаходяться у приміщенні відповідача, у зв`язку з чим позивачем не доведений факт споживання відповідачем теплової енергії. Також судом зазначено, що за відсутності опису вкладення у листи, неможливо стверджувати, що поштовими відправленнями на адресу ТОВ "Лоск" направлялись саме акти передачі-прийняття теплової енергії та рахунки на оплату за спірний період; на підтвердження правильності проведених розрахунків позивачем не надано належних та допустимих доказів, які би підтверджували складові розрахунків; надані акти про подачу теплової енергії не підтверджують кількість опалювальної площі, на якій позивачем надаються послуги з централізованого опалення. Не погодившись з вказаним рішенням АТ "Криворізька теплоцентраль" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що не заперечує факт відключення нежитлового приміщення відповідача від мереж централізованого опалення, однак у відповідності до умов пункту 41 договору споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення МЗК і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Стосовно розрахунку апелянт зазначав, що за листопад-грудень 2021 року обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначався як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі; для 1-5 поверхової будівлі частка складає - 12 % (розділ ІІІ пункту 2 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 315 від 22.11.2018 (далі - Методика № 315). Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком № 1 до Методики № 315 пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об`ємів, а з 01.01.2022 внесено зміни до Методики № 315 та, відповідно до розділу IV пункту 8 Методики № 315, який визначає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, що складає для 1-5 поверхових будинків 25 %. Разом з цим в матеріалах справи наявний детальний розрахунок обсягу споживання послуги з постачання теплової енергії ТОВ "Лоск" згідно договору за спірний період. Додатково апелянт зазначав, що згідно акта обстеження інженерних систем нежитлового приміщення з індивідуальним опаленням у житловому будинку від 15.10.2020 наявний ізольований транзитний трубопровід у приміщенні відповідача, а також зазначено про кількість стояків приміщення (15 шт.), у зв`язку з чим було підтверджено наявність транзитних трубопроводів у житловому будинку за адресою вул. Павла Глазового, буд.

41. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. 04.12.2024 до апеляційного суду відповідачем подано відзив із запереченнями на апеляційну скаргу, в якому представник, зокрема, зазначав, що відповідач не вчиняв будь-яких дій, які б свідчили про його приєднання до типового індивідуального договору, а отже положення даного правочину не підлягають застосуванню. При цьому позивачем не доведено: наявність опалення в місцях загального користування та допоміжних приміщеннях у спірний період; загальну площу багатоквартирного будинку (в розмірі 3 273,1 кв.м) та його поверховість (5 поверхів); обсягів постачання теплової енергії за кожен розрахунковий період згідно показників комерційного приладу обліку теплової енергії; загальний обсяг споживання енергії на опалення будівлі; під`єднання будинку до теплового пункту; наявність стояків, транзитних трубопроводів їх характеристики; підставність застосування спрощеного способу нарахування обсягів теплової енергії, яка необхідна для загальнобудинкових потреб нежитлового приміщення; складових при нарахуванні заборгованості з оплати обсягів теплової енергії на опалення окремого приміщення з транзитними мережами опалення. Відповідно до ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Лоск" є власником нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового (кол. вул. Балакіна), буд. 41, прим. 57А, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 279452888 від 13.10.2021. Відповідно до акту від 03.09.2015, складеного за участю представника Державного підприємства (далі - ДП) "Криворізька теплоцентраль" та директора ТОВ "Лоск", при плановому обстеженні приміщення ТОВ "Лоск" за адресою: вул. Павла Глазового (Балакіна), буд. 41, прим. 57А встановлено, що опалювальні прилади демонтовані, центральне опалення відсутнє, стояки ізольовані. Згідно акту обстеження інженерних систем нежитлового приміщення з індивідуальним опаленням у житловому будинку від 15.10.2020, складеного інженером Кузьмічовою О.К. та контролером Резніченко Н.М., у присутності директора ТОВ "Лоск" Ярової Л.О., приміщення ТОВ "Лоск" за адресою: вул. Павла Глазового, буд. 41, прим. 57А, від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення та забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення; відсутнє окреме відгалуження приміщення; приміщення не обладнане вузлом розподільного обліку/приладом - розподілювачем; опалювальна площа приміщення складає 227,9 кв.м, загальна - 259,1 кв.м; транзитний трубопровід приміщення ізольований; кількість стояків приміщення - 15 шт.; довжина транзитного трубопроводу (L) 51 (3,40) м.; діаметр транзитного трубопроводу (d) - 20 мм. В будинку № 41 по вул. Павла Глазового у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 29.08.2019 про технічний огляд вузла обліку теплової енергії та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 145439 від 12.06.2019. Позивач зазначав, що прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення. Будинок № 41 по вул. Павла Глазового у місті Кривому Розі є підключеним до централізованої системи опалення, теплопостачання до якої здійснює АТ "Криворізька теплоцентраль", опалення вказаного будинку здійснюється через внутрішньобудинкову систему опалення централізовано. АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, і як стверджував позивача, до якого з 01.11.2021 приєдналось ТОВ "Лоск" (договір № 3059/жб від 01.11.2021), з огляду на споживання послуги з теплопостачання. Поставка теплової енергії у спірний період підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 41 по вул. Павла Глазового у м. Кривий Ріг (акти № 119 від 30.10.2021, № 116 від 01.04.2022, № 122 від 02.11.2022, № 140 від 28.03.2023). Подача та припинення подачі теплоносія здійснювалась на виконання рішень виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону № 490 від 22.09.2021, № 158 від 23.03.2022, № 760 від 28.09.2022. На підтвердження постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення МЗК і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення; а також плати за абоненське обслуговування, позивачем надані акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) у період з листопада 2021 року по березень 2023 року: - № 6951 від 30.11.2021 на суму 4 192,74 грн (0,57 Гкал та 7,02 грн абонплата); - № 11087 від 31.12.2021 на суму 4 984,51 грн (0,82 Гкал та 7,02 грн абонплата); - № 1797 від 31.01.2022 на суму 7 352,86 грн (0,96 Гкал та 7,02 грн абонплата); - № 5208 від 28.02.2022 на суму 8 017,91 грн (1,04 Гкал та 7,27 грн абонплата); - № 9100 від 02.03.2022 на суму - 9 206,50 грн; - № 11538 від 31.03.2022 на суму 8 581,51 (1,24 Гкал та 7,27 грн абонплата); - № 3735 від 30.04.2022 на суму - 485,29 грн (коригування за лютий (-0,06 Гкал) та березень (- 0,05 Гкал) 2022); - № 14204 від 30.04.2022 на суму 7,28 грн абонентська плата; - № 16076 від 31.05.2022 на суму 7,28 грн абонентська плата; - № 17705 від 30.06.2022 на суму 8,00 грн абонентська плата; - № 19396 від 31.07.2022 на суму 8,00 грн абонентська плата; - № 21013 від 31.08.2022 на суму 8,00 грн абонентська плата; - № 22649 від 30.09.2022 на суму 8,00 грн абонентська плата; - № 24425 від 31.10.2022 на суму 8,00 грн абонентська плата; - № 27091 від 30.11.2022 на суму 4 123,08 грн (0,77 Гкал та 8,00 грн абонплата); - № 32134 від 31.12.2022 на суму 6 367,66 грн (1,19 Гкал та 8,00 грн абонплата); - № 1781 від 31.01.2023 на суму 5 566,03 грн (1,04 Гкал та 8,00 грн абонплата); - № 5437 від 28.02.2023 на суму 5 726,36 грн (1,07 Гкал та 8,00 грн абонплата); - № 10203 від 31.03.2023 на суму 2 894,24 грн (0,54 Гкал та 8,34 грн абонплата), та складені відповідні рахунки-фактури. Вказані акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг) та рахунки-фактури направлялись на юридичну адресу відповідача супровідними листами № 10580/30 від 29.12.2021; № 551/30 від 20.01.2022; № 6770/30 від 15.08.2022; № 3031/30 від 15.03.2022; № 4907/30 від 14.06.2022; № 4908/30 від 14.06.2022; № 4909/30 від 14.06.2022; № 10298/30 від 13.12.2022; № 212/30 від 11.01.2023; № 1099/30 від 14.02.2023; № 1929/30 від 07.03.2023; № 2776/30 від 05.04.2023. Загальна сума за актами складає 48 039,17 грн вартості теплової енергії з листопада 2021 року по березень 2022 року та з листопада 2022 року по березень 2023 року, а також 130,50 грн послуги з абонентського обслуговування з листопада 2021 року по березень 2023 року, які є предметом позову, а у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання з оплати теплової енергії позивач просив стягнути з відповідача 1 348,32 грн пені, 1 108,19 грн 3 % річних, 6 360,48 грн інфляційних втрат з 03.01.2022 по 14.06.2023. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що нежитлове приміщення ТОВ "Лоск" було відключено від мереж централізованого опалення, у зв`язку з чим теплова енергія, що була поставлена позивачем у спірний період була розподілена між приміщеннями будинку підключеними до централізованої системи опалення і відповідачу ця кількість теплової енергії не була розподілена. При цьому за відсутності доказів обладнання МЗК у будинку стояками теплопостачання, неможливо нараховувати відповідачу плату за опалення таких приміщень, оскільки в такому випадку фактичне опалення МЗК буде здійснюватися також за рахунок тепловіддачі опалювальних стояків/приладів, які знаходяться у приміщенні відповідача, у зв`язку з чим позивачем не доведений факт споживання відповідачем теплової енергії. Також судом зазначено, що за відсутності опису вкладення у листи, неможливо стверджувати, що поштовими відправленнями на адресу ТОВ "Лоск" направлялись саме акти передачі-прийняття теплової енергії та рахунки на оплату за спірний період; на підтвердження правильності проведених розрахунків позивачем не надано належних та допустимих доказів, які би підтверджували складові розрахунків; надані акти про подачу теплової енергії не підтверджують кількість опалювальної площі, на якій позивачем надаються послуги з централізованого опалення. Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне. Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу (далі - ГК) України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. За приписами ст. 275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги (далі - ЖКП)" до ЖКП, зокрема, належать послуги з постачання теплової енергії. На підставі ч. 2 ст. 7 Закону України "Про ЖКП" індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання ЖКП у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані ЖКП за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про ЖКП" виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів. Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про ЖКП "). Надання ЖКП здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ЖКП"). Договори про надання ЖКП укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ЖКП"). Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ЖКП" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням КМУ про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила № 830). Постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови КМУ № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021. Правила № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції. Відповідно до Правил № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Відповідно до п. 13 вказаних Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст.ст. 13 і 14 Закону України "Про ЖКП". Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30-ти днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Згідно із ч. 7 ст. 14 Закону України "Про ЖКП" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини 5 статті 13 цього Закону. Частинами 4, 5 ст. 13 Закону "Про ЖКП" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проєкт відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проєкт договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30-ти днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30-ти днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 41, є позивач - АТ "Криворізька теплоцентраль". Як вже зазначалось, ТОВ "Лоск" є власником нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового (кол. вул. Балакіна), буд. 41, прим. 57А. АТ "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається через те, що вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин. Протягом 30-ти днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходили документи які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин. Так як протягом 30-ти днів з дня опублікування типового договору, на адресу позивача не надходили документи про рішення власників багатоквартирного будинку 41 по вул. Павла Глазового у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, то з 01.11.2021 ТОВ "Лоск" вважається таким, що приєдналось до публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії і у позивача даний типовий договір з відповідачем обліковується за № 3059/жб від 01.11.2021. За умовами п. 1 договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30-ть днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору). Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору). Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 договору). Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики №

315. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 договору). Згідно з приписами п. 19 Правил № 830 комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірівальної техніки. Відповідно до п. 24 Правил № 830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики №

315. Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об`єм) приміщення - це загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас. Як вже зазначалось в будинку № 41 по вул. Павла Глазового у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення. Відповідно до п. 30 договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил № 830, в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021, та Методики № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного КМУ, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору). Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору). Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору). Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст. 27 Закону України "Про ЖКП" (п. 47 договору). Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30-ть днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору). На підтвердження постачання у спірний період теплової енергії за договором, яка складається з обсягу теплової енергії на опалення МЗК і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішьобудинкових систем опалення, а також плати за абонентське обслуговування, позивачем надані акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та рахунки-фактури, які направлялись позивачем на юридичну адресу відповідача супровідними листами. Колегія суддів зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку позивача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, та численні правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 07.02.2024 у справі № 904/853/23). Щодо розрахунку вартості теплової енергії позивач зазначав, що загальна площа п`ятиповерхового будинку за адресою вул. Павла Глазового, 41 становить 3 273,1 кв.м. Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 складає: листопад 2021 - 33,90 Гкал, грудень 2021 - 46,27 Гкал, січень 2022 - 51,62 Гкал, лютий 2022 - 43,08 Гкал, березень 2022 - 44,34 Гкал, листопад 2022 - 31,74 Гкал, грудень 2022 - 45,17 Гкал, січень 2023 - 48,13 Гкал, лютий 2023 - 43,13 Гкал, березень 2023 - 22,13 Гкал. Загальна площа неопалювального приміщення ТОВ "Лоск" відповідно до договору № 3059/жб від 01.11.2021 за адресою: вул. Павла Глазового, 41, прим. 57а - 227,9 кв.м. У період з листопада 2021 по січень 2022 розподіл обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень по будинку на вул. Павла Глазового, 41, проводився відповідно до Методики № 315, в тому числі і на приміщення відповідача, зокрема: обсяг теплової енергії розподілений на відповідача (власника нежитлового приміщення обладнаного автономним опаленням в житловому п`ятиповерховому будинку) за опалення МЗК та допоміжних приміщень для нежитлового приміщення у листопаді 2021 - 0,2518 Гкал, грудні 2021 - 0,3310 Гкал, січні 2022 - 0,4070 Гкал (розд. 3 п. 2 Методики № 315): обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи нежитлового приміщення у листопаді 2021 - 0,3148 Гкал, грудні 2021 - 0,4138 Гкал, січні 2022 - 0,5087 Гкал; всього на суму 12 894,21 грн (розд. 5 п. 2 Методики № 315). У період з лютий 2022 по березень 2023 розподіл обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень по будинку на вул. Павла Глазового, 41, проводився відповідно до Методики № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 358 від 28.12.2021), в тому числі, і на приміщення відповідача, зокрема: обсяг теплової енергії розподілений на відповідача (власника нежитлового приміщення обладнаного автономним опаленням в житловому п`ятиповерховому будинку) на загальнобудинкові потреби опалення нежитлового приміщення у лютому 2022 - 0,8580 Гкал, березні 2022 - 0,8751 Гкал, листопаді 2022 - 0,5791 Гкал, у грудні 2022 - 0,8881 Гкал, у січні 2023 - 0,8809 Гкал, у лютому 2023 - 0,8745 Гкал, у березні 2023 - 0,4120 Гкал; обсяг теплової енергії на опалення окремого приміщення з транзитними мережами опалення у лютому 2022 - 0,1820 Гкал, березні 2022 - 0,2015 Гкал, листопаді 2022 - 0,1885 Гкал, у грудні 2022 - 0,2015 Гкал, у січні 2023 - 0,2015 Гкал, у лютому 2023 - 0,1820 Гкал, у березні 2023 - 0,2015 Гкал; всього на суму 35 144,96 грн. Щодо тарифу, який було застосовано під час отримання споживачем теплової енергії на опалення МЗК, допоміжних приміщень для нежитлового приміщення та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи нежитлового приміщення в період з листопада 2021 по січень 2022 (загальнобудинкові потреби опалення нежитлового приміщення, опалення окремого приміщення з транзитними мережами в період з лютого 2022 по березень 2023), позивач вказував, що виконавчим комітетом Криворізької міської ради у період жовтня 2021 по березень 2023 приймались відповідні рішення як про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії АТ "Криворізька теплоцентраль", з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади, так і рішення про початок та закінчення опалювальних періодів, які наявні в матеріалах справи. Пунктом 8 Правил № 830, в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021, і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Пунктом 31 Правил 830, встановлено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. Пунктом 32 Правил 830 визначено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року). Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту обстеження інженерних систем нежитлового приміщення з індивідуальним опаленням у житловому будинку від 15.10.2020, приміщення ТОВ "Лоск" за адресою: вул. П. Глазового (Балакіна), буд. 41, прим. 57А, від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення та забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення; відсутнє окреме відгалуження приміщення; приміщення не обладнане вузлом розподільного обліку/приладом - розподілювачем; опалювальна площа приміщення складає 227,9 кв.м, загальна - 259,1 кв.м. Також в акті зазначено про наявний ізольований транзитний трубопровід у приміщенні та кількість стояків приміщення (15 шт.), що підтверджує наявність транзитних трубопроводів у житловому будинку за адресою вул. Павла Глазового,

41. В п. 38 Правил № 830 зазначено, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення МЗК і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). У п. 45 Правил № 830 вказано, що індивідуальний споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення МЗК і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Такі ж умови мітяться у п. 41 типового індивідуального договору постачання теплової енергії, затвердженого КМУ. Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.12.2020 по справі № 311/3489/18). Таким чином власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов`язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення МЗК і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. На підтвердження зазначеного позивачем долучено до матеріалів справи детальний розрахунок обсягу споживання послуги з постачання теплової енергії ТОВ "Лоск" за договором у спірний період. За листопад-грудень 2021 року обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначався як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі. Для 1-5 поверхової будівлі частка складає - 12 % (розділ ІІІ п. 2 Методики № 315). Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком № 1 до Методики № 315 пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об`ємів. Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі для індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами - 15 % та розподіляється між усіма споживачами будівлі (розділ V п.п. 1, 2 Методики № 315). 3 01.01.2022 внесено зміни до Методики № 315 та, відповідно до Розділу IV, п. 8 Методики № 315, який визначає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, що складає для 1-5 поверхових будинків 25 %. Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (Розділ IV п. 12 Методики № 315). Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення визначається відповідно до розділу II пункту 2 Методики №

315. Факт поставки теплової енергії за спірний період підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок 41 на вул. Павла Глазового у м. Кривий Ріг, згідно з рішеннями виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону. В будинку № 41 по вул. Павла Глазового у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 29.08.2019 про технічний огляд вузла обліку теплової енергії та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 145439 від 12.06.2019. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення. На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачу послуги теплопостачання у спірний період на загальну суму 48 039,17 грн та послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 130,50 грн. Матеріали справи свідчать, що акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг) та рахунки-фактури направлялись на адресу відповідача супровідними листами. Вказані акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг) підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача). Разом з тим, в постанові від 22.08.2023 у cправі № 910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг). Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи. Будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості за спірний період матеріали справи не містять. Враховуючи наведене, наявними у цій справі доказами підтверджено виконання позивачем зобов`язань за договором, зокрема, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рішеннями виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних періодів, актами про припинення та подачу теплоносія до будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, а також детальним розрахунком обсягу споживання відповідачем послуги з постачання теплової енергії за договором у спірний період. Встановлені обставини спростовуються твердження відповідача щодо недоведеності позивачем надання відповідачу послуги з постачання теплової енергії за договором № 3059/жб від 01.11.2021, до якого відповідач приєднався шляхом фактичного отримання послуг. Разом з цим контррозрахунку заборгованості споживачем до матеріалів справи не надано. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч. 1 ст. 901 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України). Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України). З урахуванням приписів п. 34 договору строк оплати поставленої теплової енергії та послуги за абонентське обслуговування за спірні періоди, є таким, що настав. Водночас доказів сплати відповідачем заборгованості до матеріалів справи не надано. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію в загальному розмірі 48 039,17 грн з листопада 2021 року по березень 2022 року та з листопада 2022 року по березень 2023 року, а також послуги з абонентського обслуговування з листопада 2021 року по березень 2023 року у загальному розмірі 130,50 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 1 348,32 грн пені, 1 108,19 грн 3 % річних, 6 360,48 грн інфляційних втрат за період з 03.01.2022 по 14.06.2023. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України). Відповідно до п. 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином. Колегія суддів перевіривши розрахунок пені зазначає, що позивачем порушено вимоги частині 6 статті 232 ГК України, оскільки пеня за актами з листопада 2021 року по березень 2022 року нарахована більше ніж 6-ть місяців по кожному акту за кожний період прострочення грошового зобов`язання; розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично правильними. Посилання відповідача на положення постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати ЖКП в період воєнного стану" колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки дана постанова встановлює заборону до припинення чи скасування воєнного стану в Україні для нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за ЖКП населенням, а не юридичними особами. З огляду на те, що відповідач у встановлений договором строк не сплачував заборгованість з теплової енергії за договором, то заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 696,32 грн пені (за перерахунком апеляційного суду з урахуванням положень частини 6 статті 232 ГК України), 1 108,19 грн 3 % річних та 6 360,48 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з 03.01.2022 по 14.06.2023, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У позові в частині стягнення з відповідача 652,00 грн пені слід відмовити за необґрунтованістю. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції, зокрема, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись статтями 129, 269, 275-279 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі № 904/3496/23 частково задовольнити. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі № 904/3496/23 скасувати та прийняти нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоск" (50071, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 41, приміщення, 57А; ЄДРПОУ 25523414) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1; ЄДРПОУ 00130850) 48 039 грн 17 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 696 грн 32 коп. пені, 1 108 грн 19 коп. 3 % річних, 6 360 грн 48 коп. інфляційних втрат, 130 грн 50 коп. плати за абонентське обслуговування, 2 653 грн 29 коп. судового збору за подання позову та 3 183 грн 95 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. В решті позову відмовити. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України. Головуючий суддя В.Ф.Мороз Суддя А.Є.Чередко Суддя М.О.Дармін