Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/168/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/168/23 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М. Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б., за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №285/168/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Логіст Інвест», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Сірою Аліною Василівною, на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 травня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Коцюби О.М. в м.Звягелі, в с т а н о в и в: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Логіст Інвест» (далі ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» або товариство). Просила стягнути з відповідача на свою користь 1 310 102,05 грн. Свій позов обґрунтувала тим, що 19 липня 2021 року між нею та ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» укладений письмовий договір позики про надання поворотної фінансової допомоги №19/07/21, за умовами якого вона зобов`язалася надати товариству безпроцентну поворотну фінансову допомогу для вирішення господарських потреб у розмірі не більше 1 350 000 грн. Пунктом 2.2 договору позики про надання поворотної фінансової допомоги сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається шляхом отримання усієї або частини суми шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позичальника. Позикодавець в межах даного договору також може надавати позичальнику суму позики шляхом її перерахування на користь третьої особи відповідно до ст.636 ЦК України, а саме, Приватного підприємства «МУН». У такому разі сума позики в безготівковому порядку перераховується на поточний рахунок третьої особи, вказаний ТзОВ «Трейд Логіст Інвест». Вона на виконання договору позики перерахувала на розрахунковий рахунок ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» та на розрахунковий рахунок ПП «МУН» всього 1 310 102,05 грн. Відповідно до умов договору ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» зобов`язалося повернути їй всю суму позики у строк до 30 вересня 2022 року. У визначений договором строк відповідач грошові кошти не повернув, а тому вона змушена була звернутися до суду з цим позовом. Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 березня 2023 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - залучено ОСОБА_2 (а.с.73). Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 травня 2024 року позов задоволений. Стягнуто з ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2021 року №19/07/21 у розмірі 1 310 102,05 грн та судовий збір у розмірі 13 101,03 грн. Третя особа ОСОБА_2 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через адвоката Сіру А.В. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» боргу в сумі 224 902,05 грн скасувати та постановити в цій частині нове про відмову задоволення позову в частині стягнення 224 902,05 грн. Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що на підтвердження перерахування за договором коштів позивач надала квитанції на загальну суму 1 310 102,05 грн, де платником зазначено ОСОБА_1 та призначення платежу перерахування коштів за Договором №19/07/21, або платник ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» через ОСОБА_1 на рахунки ПП «МУН». Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд врахував також платіжні інструкції: від 28 жовтня 2022 року на суму 18 634,31 грн, від 04 листопада 2022 року на суму 56 333,04 грн, від 02 грудня 2022 року на суму 24 902,05 грн, від 02 грудня 2022 року на суму 74 967,35 грн та від 07 грудня 2022 року на суму 50 065,30 грн, - на загальну суму 224 902,05 грн. Суд залишив поза увагою призначення платежу, яке було вказано у платіжних інструкціях. Призначенням платежу у вказаних платіжних документах зазначено: оплата згідно ухвали суду в справі №906/117/21 від 01 грудня 2021 року, а не посилання на договір про надання фінансової допомоги від 19 липня 2021 року №19/07/21, як це було зроблено у інших платіжних дорученнях. Вказані платіжні документи не містять жодного посилання на те, що платежі здійснені ОСОБА_1 саме в межах договору позики надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2021 року, а тому відсутні будь-які правові підстави вважати, що вказані кошти сплачувалися саме в межах спірного договору. В умовах договору не зазначено, за якими зобов`язаннями позикодавець може перераховувати кошти на користь третьої особи ПП «МУН». Ухвала суду, на яку міститься посилання в платіжних документах, датована 01 грудня 2021 року, а договір про надання фінансової допомоги №19/07/21 датований 19 липня 2021 року, тобто за 5 місяців до моменту постановлення вказаної ухвали. Отже, станом на 19 липня 2021 року сторони по справі не могли володіти жодною інформацією про наявність заборгованості ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» перед ПП «МУН». Згідно з п.3.1 договору позики поворотна фінансова допомога видається до 30 вересня 2022 року. Пунктом 4.1 договору позики передбачено, що до закінчення строку, визначеного в п.3.1. зазначеного договору, позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики. Отже, позивач мала надати позику в сумі, зазначеній в п.2.1 договору позики, при цьому строки перерахування позики даним договором не визначені, але умови договору передбачають, що відповідач зобов`язувався у строк до 30 вересня 2022 року повернути отриману позику. Платіжні доручення на загальну суму 224 902,05 грн датовані після 28 жовтня 2022 року, тобто після того, як позика мала бути повернута 30 вересня 2022 року, що вкотре підтверджує той факт, що грошові кошти в розмірі 224 902,05 грн не передавалися в межах договору позики про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2021 року. Суду першої інстанції належало дослідити та встановити, коли, з посиланням на призначення платежу та в якій сумі були перераховані грошові кошти на рахунок позичальника. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 у строк до 30 вересня 2022 року внесла на розрахунковий рахунок ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» грошові кошти в сумі 1 310 102,05 грн. Матеріалами же справи підтверджується лише перерахування на розрахунковий рахунок відповідача за період з 26 липня 2021 року по 31 січня 2022 року грошових коштів в сумі 1 085 200 грн. Інших доказів сплати грошових коштів саме в межах цього договору позики та протягом строку дії договору матеріли справи не містять. Суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовну заяву в повному обсязі та стягнув з ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» на користь позивача грошові кошти в розмірі 224 902,05 грн. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала та просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.192-193,195). Представник скаржника ОСОБА_2 адвокат Сіра А.В. спрямувала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. За загальним правилом явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним із моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України). Відповідно до частини першої ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Згідно зі ст.ст.509,526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою правильного застосування ст.ст.1046,1047 ЦК України суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Разом із тим, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування ґрунтуватися на припущеннях не може (ст.ст.12,81 ЦПК України). Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що 19 липня 2021 року ОСОБА_1 (позикодавець) та ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» (позичальник) уклали договір позики про надання поворотної фінансової допомоги №19/07/21 (далі -договір) (а.с.3). Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору позики позикодавець надає позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу для вирішення господарських потреб в розмірі, встановленому п.2.1 цього договору, а позичальник зобов`язаний повернути надані грошові кошти позикодавцю в порядку та на умовах, передбачених даним договором. У пункті 2.1 договору позики прописано, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі не більше 1 350 000 грн, без ПДВ. Згідно з п.2.2 договору позики поворотна фінансова допомога надається позичальнику шляхом отримання усієї або частини суми, зазначеної в п.2.1 цього договору, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позичальника. Позикодавець в межах цього договору також може надавати позичальнику суму позики шляхом її перерахування на користь третьої особи відповідно до ст.636 ЦК, а саме Приватного підприємства «МУН» код з ЄДРПОУ 38740901. У такому разі сума позики в безготівковому порядку перераховується на поточний рахунок третьої особи, указаний позичальником. Поворотна фінансова допомога видається до 30 вересня 2022 року (п.3.1. договору позики). Відповідно до п.4.1 договору позики, до закінчення строку, вказаного в п.3.1 зазначеного договору, позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця або шляхом видачі готівкових коштів з каси підприємства (п.4.2 договору позики). На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позики про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2021 року №19/07/21 позикодавець ОСОБА_1 надала квитанції про перерахування нею коштів ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» наступними платежами: 26 липня 2021 року 270 500 грн, 27 липня 2021 року 220 000 грн, 29 липня 2021 року 2 000 грн, 29 липня 2021 року 250 000 грн, 03 серпня 2021 року 100 000 грн, 05 серпня 2021 року 131 700 грн, 24 грудня 2021 року 30 000 грн, 27 січня 2022 року 78 000 грн, 31 січня 2022 року 3 000 грн, що разом складає суму 1 085 200 грн (а.с.4-12). Також позивач ОСОБА_1 надала квитанції про перерахування коштів ПП «МУН», в яких відправником коштів вказано ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» через ОСОБА_1 , а саме: 28 жовтня 2022 року 18 634,31 грн, 04 листопада 2022 року 56 333,04 грн, 02 грудня 2022 року 24 902,05 грн, 02 грудня 2022 року 74 967,35 грн, 07 грудня 2022 року 50 065,30 грн, всього на загальну суму 224 902,05 грн, але у призначенні цих платежів вказано «оплата зг.ух.суду у справі №906/117/21 від 01 грудня 2021 року» та при цьому відсутнє посилання на перерахування коштів за договором позики про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2021 року №19/07/21 (а.с.13-17). «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Сутність реквізиту «призначення платежу» та наповнення його відповідним змістом дозволяє платнику і отримувачу коштів без жодних сумнівів встановити мету перерахування платником коштів. Матеріали справи не містять доказів повернення поворотної фінансової допомоги позикодавцю ОСОБА_1 до 30 вересня 2022 року, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернення відповідачем на користь позивача боргу, але при цьому помилився із сумою боргу за договором позики про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2021 року №19/07/21, яку належить стягнути з ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» на користь ОСОБА_1 . Окрім того, із наданих ОСОБА_1 квитанцій про перерахування коштів ПП «МУН», в яких відправником коштів вказано ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» через ОСОБА_1 на суму 224 902,05 грн, убачається, що вказані платежі (від 28 жовтня 2022 року, від 04 листопада 2022 року, від 02 грудня 2022 року, від 07 грудня 2022 року) здійсненні позивачем після 30 вересня 2022 року, тобто після того, як позика мала бути повернута та після закінчення строку дії поворотної фінансової допомоги і в призначенні платежу вказано, як вже зазначалося вище, «оплата зг.ух.суду у справі №906/117/21 від 01 грудня 2021 року», тобто вказані кошти перераховувалися позивачем від імені відповідача на користь третьої особи на виконання інших зобов`язань, а не згідно з договором від 19 липня 2021 року. Зі змісту ухвали Господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2021 року в справі №906/117/21 слідує, що суд задовольнив заяву ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» про розстрочення виконання судового рішення та розстрочив виконання судового рішення у справі №906/117/21 за відповідним графіком (а.с.175-177). Відповідно до положень ст.376 ЦПК України апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції та зменшує суму боргу за договором позики про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2021 року №19/07/21, що належить стягнути з ТзОВ «Трейд Логіст Інвест» на користь ОСОБА_1 , із 1 310 102,05 грн до 1 085 200 грн. За змістом частини тринадцятої ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, то відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки позов фактично задовольняється частково, то судовий збір стягується на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 10 852 грн, а скаржнику стягується судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційної її задоволення в сумі 3 373,53 грн. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Сірою Аліною Василівною, задовольнити частково. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 травня 2024 року змінити, зменшивши суму боргу за договором позики про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2021 року №19/07/21, що належить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Логіст Інвест» на користь ОСОБА_1 , із 1 310 102 грн 05 коп. до 1 085 200 грн, та суму судового збору з 13 101 грн 03 коп. до 10 852 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 373 грн 53 коп. за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: