Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/29022/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/29022/23 пров. № А/857/25376/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Глушка І.В., Заверухи О.Б., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року з питань прийняття звіту про виконання судового рішення у справі № 380/29022/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Кузаном Р.І. в м. Львові в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі також ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі також Постанова № 168) у зв`язку з отриманим пораненням і перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я 249 днів, у розмірі 747000 грн; - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди в порядку та розмірі передбаченому Постановою № 168 у зв`язку з отриманим пораненням і перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я 249 днів, у розмірі 747000 грн; Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за період з 13.04.2022 по 03.05.2022, 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 06.09.2022 по 13.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022, з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 08.02.2023 по 17.02.2023 та з 17.02.2023 по 10.04.2023. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду передбачену Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, за період з 13.04.2022 по 03.05.2022, 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 06.09.2022 по 13.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022, з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 08.02.2023 по 17.02.2023 та з 17.02.2023 по 10.04.2023, з урахуванням виплачених сум. Від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій позивач просить зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 380/29022/23. Заява мотивована тим, що станом на момент звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 380/29022/23 відповідачем у справі не виконано. Ухвалою судді від 26.03.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю задоволено. Зобов`язано відповідача відповідно до 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) подати у місячний термін з моменту отримання ухвали суду до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 380/29022/23. Від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій зазначає, що з червня 2021 року по теперішній час особовий склад ВЧ НОМЕР_1 залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації у областях України, що унеможливлює своєчасно відпрацьовувати належним чином будь яку кореспонденцію в тому числі судову, таким чином кошти першочергово виділяються на потреби забезпечення військовослужбовців та оборону Держави. ВЧ НОМЕР_1 згідно статті 22 Бюджетного Кодексу України є розпорядником коштів 3 рівня, це унеможливлює здійснення перерахунків, виконання у такій спосіб рішення суду. ВЧ НОМЕР_1 подає розрахунки для перевірки і отримання коштів розпорядником 2 рівня - Командуванню Сухопутних військ України. Після отримання відповідного фінансування, ВЧ НОМЕР_1 , згідно рішення суду, невідкладно перерахує кошти на розрахунковий рахунок позивача. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у прийнятті звіту ВЧ НОМЕР_2 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 380/29022/23 - відмовлено. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 подати новий звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 380/29022/23 у строк 30 днів з дня отримання цієї ухвали суду, який оформити відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України та вказати інформацію щодо керівника суб`єкта владних повноважень згідно з пунктом 2 частини другої статті 382-2 КАС України. Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати в частині ненакладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень та постановити в цій частині нову ухвалу, якою накласти на керівника суб`єкта владних повноважень командира ВЧ НОМЕР_1 штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину якого стягнути на користь позивача. В апеляційній скарзі вказує, що частина третя статті 382-3 КАС України вбачається імперативне накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень при умові відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення. У відповідь на подану апеляційну скаргу відповідач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвала суду першої інстанції в частині задоволених вимог учасниками справи не оскаржується, а тому в силу приписів частини першої статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 311 КАС України. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до частини першої та другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу. Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що відповідно до частини третьої статті 382 3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382 1 КАС України або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Тобто, КАС України передбачає, що у разі вжиття суб`єктом владних повноважень усіх можливих заходів для виконання рішення суду, яке стосується виплат, штраф на керівника суб`єкта владних повноважень може не накладатися. Відтак, помилковими є твердження позивача про те, що КАС України містить імперативний обов`язок суду в будь-якому випадку накладати штраф на керівника суб`єкта владних повноважень при умові відмови в прийнятті звіту про виконання судового рішення. Під час винесення оскаржуваної ухвали Львівським окружним адміністративним судом враховано, що ВЧ НОМЕР_1 вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 380/29022/23. Зокрема, в оскаржуваній ухвалі Львівським окружним адміністративним судом вказано, що: «представник ВЧ НОМЕР_1 зазначав суду, що на виконання вищевказаного рішення 04.12.2024 з вхідним № 51897 ТВО помічника командира з правової роботи начальника юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 поданий рапорт на виконання вищевказаного рішення. Крім цього по надходженні ухвали суду по встановлення судового контролю на ім`я командира ВЧ НОМЕР_1 помічником командира з правової роботи начальником юридичної служби поданий додатковий рапорт з вхідним № 14595 від 31.03.2025 року про виконання вищевказаного рішення та надання підтверджуючі документи (платіжки) про виконання рішення юридичній службі ВЧ НОМЕР_1 для подання звіту про виконання рішення до суду. З наданих відповідачем суду документів, суд вбачає, що ВЧ НОМЕР_1 вчиняються усі можливі заходи та дії щодо виконання рішення суду у справі. Однак, такі нівелюються тим, що на рахунок ВЧ НОМЕР_1 грошові кошти, необхідні для виконання такого рішення суду у цій справі, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України не нараховуються, як того вимагає ОСОБА_3 . Тобто, ВЧ НОМЕР_1 вживаються заходи задля виконання такого рішення суду, однак збройна агресія рф проти незалежності та суверенітету України, що супроводжується значними витратами коштів Державного бюджету України на потреби Збройних Сил України за для захисту територій та народу України, унеможливлює своєчасне виділення коштів для виконання рішень судів. Наведене свідчить про те, що відповідачем частково виконано рішення суду від 31.05.2024 у справі № 380/29022/23, а саме в частині: нарахуванні ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою № 168 у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, за період Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2025 5 з 13.04.2022 по 03.05.2022, 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 06.09.2022 по 13.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022, з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 08.02.2023 по 17.02.2023 та з 17.02.2023 по 10.04.2023.». Тобто, під час винесення ухвали Львівським окружним адміністративним судом повністю дотримано вимоги статті 382-3 КАС України та не застосовано штраф до керівника військової частини у зв`язку із вжиттям військовою частиною усіх можливих та належних заходів для виконання рішення суду. При аналізі абзацу другого частини п`ятої статті 382-3 КАС України слід врахувати правові висновки Верховного Суду. Зокрема, в ухвалі від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19, ухвалі від 27.03.2025 у справі № 640/24801/19, Касаційний адміністративний суд зазначив, що визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п`ятій статті 382-3 КАС України. А саме, відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Враховуючи вищезазначене, відповідачем було вжито усіх заходів для виконання рішення суду, а несвоєчасне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду відбулося не з вини ВЧ НОМЕР_1 та з поважних причин, відтак, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень - командира ВЧ НОМЕР_1 . З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі викладено обґрунтування поважності причин неповного виконання судового рішення, що набрало законної сили, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів, повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення. Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 370, 382 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року з питань прийняття звіту про виконання судового рішення у справі № 380/29022/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді І. В. Глушко О. Б. Заверуха