Постанова 4851 № 440/15105/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2025 р. Справа № 440/15105/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.02.25 по справі № 440/15105/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2019-2021 роки ОСОБА_1 ; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2019-2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку та виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2019-2021 роки ОСОБА_1 ; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 05.04.2019 по 05.04.2021. У лютому 2022 року позивач звільнений зі служби через хворобу з виплатою грошової допомоги, яка обчислена без урахування індексації грошового забезпечення, що на переконання позивача, є порушенням його прав та законних інтересів. Позивач стверджував, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 не в повній мірі проводилось нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2019 2021 роки. За твердженням позивача, Військова частина НОМЕР_1 виплачувала грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 2021 роки без урахування індексації грошового забезпечення. Позивач вважає, що така протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2019-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у неврахуванні індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 - 2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2019-2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та виплачених сум, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та виплачених сум. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу здійснювалися без урахування сум індексації, у зв`язку з тим, що індексація не входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок спірного грошового забезпечення. Згідно ст.4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 р., що діє з 01.01.2016 р.) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Таким чином, вбачається, що індексація не носить постійних характер бо її нарахування перебачено лише в тих випадках коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, що не було взяти до уваги судом першої інстанції. З наведеного вбачається, що індексація грошового забезпечення не входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги на оздоровлення та вказує на невідповідність висновкам суду першої інстанції матеріалам справи та нормам матеріального права. Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.04.2019 №95 старшого солдата ОСОБА_1 з 05.04.2019 зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та наказано вважати таким, що з 05.04.2019 справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 3000 гривень на місяць, шпк "молодший сержант". Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.04.2021 №94 старшого солдата ОСОБА_1 з 04.04.2021 виключено зі списків складу військової частини у запас та всіх видів забезпечення. Позивач стверджував, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 не в повній мірі проводилось нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2019 2021 роки. За твердженням позивача, Військова частина НОМЕР_1 виплачувала грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 2021 роки без урахування індексації грошового забезпечення. Вважаючи протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до статей 1-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Відповідно до частин першої-третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до статей 16, 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-III держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 18 Закону №2017-III). Аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. При цьому, спірним питанням є розрахунок та виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2019-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки без урахування індексації. Тобто дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації. Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 21.12.2021 у справі №820/3423/18. Позивач вважає, що індексація входить до складу грошового забезпечення, отже має бути врахована при обчисленні вищевказаних виплат. Апелянт зазначив, що індексація не є постійною складовою грошового забезпечення, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення при обчисленні вищевказаних виплат. Питання щодо наявності у позивача права на індексацію грошового забезпечення не є спірним у даній справі. За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо врахування у складі грошового забезпечення у цілях обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації. Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Згідно статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки. Отже індексація відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2019 2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2019-2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 по справі № 440/15105/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова