LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС755/12077/23

від 09.07.2025 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

УХВАЛА 09 липня 2025 року м. Київ справа № 755/12077/23 провадження № 61-554св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого- Луспеника Д. Д., суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., учасники справи: позивач- ОСОБА_1 , відповідачі:Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , треті особи:військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_5, розглянув клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, ВСТАНОВИВ: У серпні 2023 року ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , про визнання шлюбу неукладеним та анулювання актового запису. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано шлюб, зареєстрований Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , актовий запис № 1668 від 02 серпня 2022 року, неукладеним. Зобов`язано Дніпровський відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) анулювати актовий запис про шлюб № 1668 від 02 серпня 2022 року, складений Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Стягнуто з Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплаті судового збору у сумі 536,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплаті судового збору в сумі 536,80 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року залишено без змін. У січні 2025 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий судовий розгляд. Також ОСОБА_2 просила проводити розгляд справи за її участі. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. У березні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи з викликом сторін необхідно відмовити з таких підстав. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим судом касаційної інстанції, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мають повноважень встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми. Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях. Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78), § 25). Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28). У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Оскільки суд касаційної інстанції у межах касаційного провадження не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи з викликом сторін суд касаційної інстанції не знаходить. Повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи здійснено шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади. Керуючись статтею 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»