Постанова Львівський апеляційний суд № 944/1017/25

Справа № 944/1017/25 Головуючий у 1 інстанції: Білецька М. О. Провадження № 33/811/812/25 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за апеляційною скаргою адвоката Мізюка Станіслава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-200 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору. Згідно з постановою судді солдат ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 08 лютого 2025 року о 21 год. 30 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння на території військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( АДРЕСА_2 ) військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України. Із вказаною вище постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому інтересах ОСОБА_1 адвокат Мізюк С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, постанову Яворівського районного суду Львівської області скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог захисник стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які відеозаписи проведення огляду або пояснення двох свідків. Наголошує, що ні він, ні ОСОБА_1 не були присутні під час розгляду справи 05.05.2025 року, а про наявність рішення захисник Мізюк С.В. дізнався 14.04.2025 року з Єдиного Державного реєстру судових рішень, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин та підлягає відновленню. Будучи належними чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду розгляду, ОСОБА_1 та його захисник Мізюк С.В. у судове засідання апеляційного суду не прибули, про поважні причини неявки суду не повідомили. З огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, враховуючи відсутність клопотання про відкладення судового засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасників, що не з`явилися. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, з 24 лютого 2022року в Україні ведений воєнний стан, який неодноразово був продовженим та діє й на сьогоднішній день. Відповідно до ст.1 6, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України. Статтею 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому. Згідно з ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, серед іншого, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Частиною 1 статті 266-1 КУпАП визначено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави вважати, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно розглянув справу, враховуючи вимоги ст.ст. 245,251, 252, 254-256, 280, 283 КУпАП та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Так, відповідно до положень частини першої ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення А3618 № 32 від 19 лютого 2025 року за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП; роздруківкою алкотестера «Драгер», відповідно до якої за результатами огляду ОСОБА_1 , такий перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 1,91 ‰; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 43 від 08.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння 1,91 ‰; поясненнями заступника командира навчального дивізіону причіпної артилерії та мінометів з психологічної підтримки персоналу ОСОБА_2 та командира навчальної батареї навчального дивізіону причіпної артилерії та мінометів ОСОБА_3 відповідно до яких вони 08.02.2025 під час перевірки особового складу біля 21 год. 30 хв. виявили курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону причіпної артилерії та мінометів ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння на території військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у АДРЕСА_2 . Вищевказаний військовослужбовець був скерований до медзакладу. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується висновком медичного огляду, результат: 1,91 ‰; копією військового квитка на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Всупереч твердженням апелянта, протокол про військове адміністративне правопорушення було складено у присутності двох свідків, що підтверджується їх власноручними підписами. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Поновити захиснику адвокату Мізюку Станіславу Володимировичу строку апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу захисника адвоката Мізюка Станіслава Володимировича залишити без задоволення. Постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА