Постанова 4856 № 240/12933/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/12933/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна Суддя-доповідач - Сушко О.О. 11 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні йому в період з 26.11.2022 по 07.06.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити йому за період з 26.11.2022 по 07.06.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року адміністративний позов повернуто позивачу, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Як свідчать матеріали справи, ухвалою суду від 16 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 16.05.2025 про залишення без рух позовної заяви по справі №240/12933/25 було доставлено в електронний кабінет представника позивача - адвоката Дубка Сергія Миколайовича 15 травня 2025 року о 18:19. З огляду на значені норми, ухвала від 16.05.2025 про залишення без рух позовної заяви по справі №240/12933/25 вважається врученою представнику позивача 17.05.2025. Таким чином, останні днем для виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху було 27 травня 2025 року. Однак, 23 травня 2025 року до суду від представника позивача - адвоката Дубка Сергія Миколайовича надійшла заява, в якій він просив продовжити встановлений ухвалою від 16.05.2025 строк для усунення недоліків позовної заяви. На обгрунтування заяви представник зазначив, що з метою отримання від військової частини НОМЕР_1 доказів вручення ОСОБА_1 грошового атестату, він направив відповідний адвокатський запит. Оскільки строк отримання відповіді на цей запит може перевищити наданий судом строк для усунення недоліків, представник просить продовжити такий строк. Повертаючи позов суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк встановлений судом виконані позивачем не були, то відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України вона підлягає поверненню позивачу. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованими, виходячи з наступного. Так, частиною другою статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Слід зауважити, що особа, яка заявляє відповідне клопотання про продовження встановлених судом процесуальних строків, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування обставин, які унеможливлюють виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений судом. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений судом, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Водночас, представник позивача не долучив до своєї заяви жодних доказів на підтвердження того, що він звернувся до військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом про отримання інформації щодо вручення ОСОБА_1 грошового атестату. У зв`язку із цим, представник позивача не підтвердив належним чином існування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення виконання ним вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений судом, а тому подана ним заява про продовження встановленого ухвалою від 16.05.2025 строку для усунення недоліків позовної заяви не підлягає задоволенню. Відтак, у встановлені судом строки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач не виконав, зазначені в ній недоліки позовної заяви не усунув. В силу пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву позивачу, тобто судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.