Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 711/899/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 711/899/25 Суддя (судді) першої інстанції: Казидуб О.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В. за участю секретаря Ольшевської Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 квітня 2025 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту - 14.04.2025) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову відповідача від 22.11.2024 №2331/М/2024 у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити. Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 квітня 2025 року адміністративний позов залишено без розгляду. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, підстави пропуску цього строку, які вказані позивачем, визнані судом неповажними. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що подав позовну заяву в межах встановленого строку. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позивач був обізнаний про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак, не з`явився на розгляд, лист із оскаржуваною постановою не отримав, хоча знав (мав знати) про її існування, вважає, що позивачем попущено строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому просить залишити позовну заяву без розгляду. Натомість позивач зазначив, що дізнався про наявність постанови про накладення на нього штрафу тільки 20 січня 2025 року, коли від банку ним було отримано сповіщення про блокування карки через відкриття виконавчого провадження. Вказує, що позивачу постанова не направлялася, а тому він не знав про застосований до нього штраф. Зазначає, що, оскільки, оскаржувану постанову позивач у визначений КУпАП та Інструкцією спосіб не отримував, а отримав лише після особистого ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, тому і строк на оскарження постанови пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Судом першої інстанції встановлено, що як вбачається з Протоколу № 2331/М/2024 від 20.11.2024, складеного оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ст. солдатом ОСОБА_2 , « 20.11.2024 року о 21 год. 10 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК». Також, в даному протоколі зазначено що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 20 хв. 22.11.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 кабінет НОМЕР_1. Протокол № 2331/М/2024 від 20.11.2024 містить підпис ОСОБА_1 , тобто, на думку суду, про дату, час розгляду справи він був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення не надавав, не вчиняв жодних дій щодо перебування на розгляді справи. Доказів протилежного суду не надано. Відповідно до змісту Постанови № 2331М/2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 22 листопада 2024 року, «в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 20.11.2024 о 21 год. 10 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Таким чином, під час дії особливого періоду громадянин порушив вимоги частини абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ. Права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП громадянинові ОСОБА_1 було повідомлено та роз`яснено. Зауважень до протоколу немає, пояснення надав. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 10 год. 20 хв. 22.11.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 кабінет №302. Громадянин ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і дату розгляду справи, у вказаний день не прибув. Клопотань про перенесення розгляду не надходило. В зв`язку з цим було прийнято рішення розглядати справу без його участі». Відповідно до ст. 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач зазначає, що йому постанова № 2331М/2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 22 листопада 2024 року не направлялася, а тому, він не знав про застосований до нього штраф. Відповідачем надано квитанцію «Укрпошта» 1800806012750, з якої вбачається, що 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 було направлено рекомендоване повідомлення. Відповідно до Витягу з сайту «Укрпошта» поштове відправлення 1800806012750 було повернуто відправнику «за закінченням терміну зберігання» 19 грудня 2024 року. Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про те, що з оскаржуваною постановою він ознайомився лише при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 27 січня 2025 року і тому пропустив строк її оскарження з поважних причин, спростовується матеріалами справи. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах установленого КАС України строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ч.3 та ч.4 ст.123 КАС України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. За правилами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП). Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Відповідно до ст. 285 КУпАП України, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Відповідно до п. 14 Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ст. 287 КУпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Колегія суддів зазначає, що дійсно в Протоколі № 2331/М/2024 від 20.11.2024 зазначено що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 20 хв. 22.11.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 кабінет НОМЕР_1. Даний Протокол № 2331/М/2024 від 20.11.2024 містить підпис ОСОБА_1 . Разом із тим, на переконання колегії суддів, інформування позивача про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення не є тотожним даті прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки призначення до розгляду справи на певну дати лише свідчить про час розгляду такої справи, а не про прийняте за результатом такого розгляду рішення (зокрема, але не виключно, притягнення до відповідальності, звільнення від відповідальності, перенесення розгляду справи). В даному випадку відсутні підстави стверджувати, що позивач знаючи про дату та час розгляду справи, був повідомлений про існування постанови від 22.11.2024 №2331/М/2024. Крім того, слід звернути увагу, що згідно тверджень відповідача, згідно квитанції з «Укрпошта» 1800806012750 вбачається, що 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 було направлено рекомендоване повідомлення та згідно витягу з сайту «Укрпошта» поштове відправлення 1800806012750 було повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання 19 грудня 2024 року. Разом із тим, згідно відповіді АТ «Укрпошта», рекомендований лист 1800806012750 від 02.12.2024, адресований ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшов 05.12.2024 до поштового відділення 18030 м. Черкаси. За повідомленням ВПЗ в адресуванні листа не було вказано номер квартири одержувача, відповідно вручити адресату зазначений лист чи здійснити оповіщення шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки адресата повідомлення про його надходження не надалося можливим. Оповіщення у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку не здійснювалося, оскільки на листі був відсутній номер телефона адресата. Таким чином, саме через неналежне поштове оповіщення відповідача позивач не зміг своєчасно отримати оскаржувану постанову та скористатися правом на таке оскарження, що в свою чергу призвело до пропуску строку на оскарження. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.11.2024, зазначається номер телефону позивача та його адреса, проте відповідач не здійснив належну відправку оскаржуваної постанови чим позбавив позивача права на своєчасне звернення до суду. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно ст.123 КАС України. Колегія суддів зазначає про помилковий висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, тому ухвала Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 квітня 2025 року є передчасною та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 квітня 2025 року - скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення направити до Придніпровського районного суду міста Черкаси для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 10.07.2023. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма Судді: В.О. Аліменко Л.В. Бєлова