Постанова Вінницький апеляційний суд № 138/2094/24

Справа № 138/2094/24 Провадження № 22-ц/801/1481/2025 Провадження № 22-ц/801/1480/2025 Категорія: 82 Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2025 рокуСправа № 138/2094/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Сала Т. Б., Панасюка О. С.., секретар судового засідання Куленко О. А. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 квітня 2025, ухвалене у складі судді Холодової Т. Ю. в м. Могилів- Подільський, дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення, та на додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 21 травня 2025 року ухвалене у складі судді Холодової Т. Ю. в м. Могилів- Подільський, дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення, - в с т а н о в и в : 15 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.12.2020 між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено договір Вклад «Стандарт» строком на шість місяців. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок в АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 500000 грн. Після закінчення терміну дії вказаного договору 05.07.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ КБ «Приватбанк» договір Вклад «Стандарт» строком на три місяці, тобто до 05.10.2021 включно. 05.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ КБ «Приватбанк» у м. Могилеві-Подільському з метою зняття коштів з депозитного рахунку, де працівником банку, після проведення верифікації із застосуванням його паспорта та телефона, було повідомлено, що оскільки дія договору закінчується 05.10.2021 о 24 год. 00 хв., то 06.10.2021 він зможе отримати готівкові кошти у касі банку. Однак, 06.10.2021 ОСОБА_1 не зміг отримати свої кошти, оскільки, коли він прийшов до відділення банку, під час спілкування з працівником баку стало відомо, що в ніч з 05.10.2021 на 06.10.2021 невідомі незаконно перерахували його кошти з депозитного рахунку на картку, відкриту за допомогою номера мобільного телефону, який позивач не надавав банку і який ніколи не значився як фінансовий номер телефону у депозитному договорі та зняли кошти. Також, перебуваючи у відділенні АТ КБ «Приватбанк» в м. Могилеві-Подільському, під час спілкування з працівником банку, стало зрозуміло, що з карткового рахунку позивача продовжують зніматись грошові кошти, а тому ним були вчинені дії щодо блокування карток через термінал «Приватбанк» у відділенні банку, однак номер рахунку залишився незмінним, що дало шахраям можливість продовжувати незаконно знімати грошові кошти з рахунку позивача. За вказаних обставин, несанкціоновані транзакції коштів між рахунками та картками, які були за розпорядженням позивача заблоковані, призвели до викрадення коштів з депозиту та зарплатного рахунків позивача в сумі 612 453 грн., з яких 521 452,31 грн. - депозитні кошти з урахуванням нарахованих відсотків за договором Вклад «Стандарт» та 91 000,69 грн. - заробітна плата позивача. За даним фактом позивач 09.10.2021 звернувся до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області з заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, за якою 09.10.2021 внесені відомості до ЄРДР за № 12021020160000397 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування, яке триває по даний час. Крім того, позивач неодноразово звертався до АТ КБ «Приватбанк» з заявами з метою повернення належних йому грошей, отримання інформації щодо встановлення дійсних обставин справи та руху коштів на його депозитному та картковому рахунках. Однак відповідач відмовився в добровільному порядку повернути належні позивачу грошові кошти, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить сягнути з відповідача на його користь грошові кошти, які складаються з суми депозитного вкладу з відсотками у розмірі 521 452,31 грн., заробітної плати в сумі 91 000,69 грн., інфляції за весь час прострочення зобов`язання в сумі 256 748,31 грн. та трьох відсотків річних в сумі 50 892,33 грн., а всього 920 093,64 грн. Також, позивач зазначив, що незаконними діями відповідача внаслідок порушення ним зобов`язань за договором, позивачу було завдано моральної шкоди. Зокрема, діями відповідача було порушено звичний уклад життя позивача, що завдало йому моральних страждань, які виразились в переживаннях, пов`язаних з необхідністю доведення відсутності своєї вини, втрати довіри до банківської системи, необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права. Вказане спричинило втрати немайнового характеру, а саме позивач переніс значний стрес, погіршився його психічний стан, був втрачений душевний спокій. Крім того, грошові кошти належні позивачу, які були зароблені ним перебуваючи в зоні воєнних дій, захищаючи незалежність країни від агресора, банком на даний час не повернуті, що позбавляє позивача можливості використати їх за цільовим призначенням, а саме для поліпшення житлових умов як учасника бойових дій. Таким чином, позивач оцінює моральну шкоду, завдану йому банком в розмірі 100 000 грн., які він також просить стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 920 093 (дев`ятсот двадцять тисяч дев`яносто три) грн 64 к. та 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн моральної шкоди. Стягнуто з відповідача на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 9 450 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 94 коп., призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 19 травня 2025 року на 13 год. 00 хв.. Додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2025 року стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції послався на відсутність доказів, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а також встановив, що позивач негайно повідомив відповідача про незаконні операції з його коштами, звернувся до правоохоронних органів з даного приводу. Тому суд дійшов висновку, що несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 в сумі 612 453,00 грн. є доведеним, у зв`язку із чим вони підлягають поверненню відповідачем. Суд вказав, що наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних (стаття 625 ЦК України) є вірним: згідно розрахунку заборгованості за період прострочення грошового зобов`язання з 06.10.2021 по 12.07.2024 (кількість днів прострочення 1 011) сума боргу відповідача перед позивачем становить 920 093,64 грн. яка складається з: суми боргу в розмірі 612 453,00 грн., інфляційних втрат в сумі 256 748,31 грн.; 3% річних в сумі 50 892,33 грн. (а. с. 27), а тому ці кошти також слід стягнути з відповідача на корить позивача. Вирішуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, суд послався на засади розумності, справедливості та виваженості, виснував, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди 100 000 грн є завищеним, тому стягнув з відповідача на користь позивача 20 000 грн. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи часткове задоволення позову, заперечення відповідача, з відповідача слід стягнути понесені витрати позивачем на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Не погодившись із такими рішеннями, 26 травня 2025 року через систему «Електронний суд» відповідач АТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції дав невірну оцінку доказам у справі: з матеріалів службового розслідування вбачається, що -04.10.2021 о 10:49 з Ip-адреси НОМЕР_1 було зафіксовано зміну логіну Приват24 клієнта ОСОБА_1 з номеру телефона НОМЕР_2 на номер НОМЕР_3 . - зміна паролю Приват24 за дату 04.10.2021 була проведена в мобільному браузері Chrome, IP: НОМЕР_1 . Пристрій - brand: Redmi, model: M2101K7BNY, IMEI: НОМЕР_4 . Схема підтвердження: ОСОБА_2 -коду проводився по картці: НОМЕР_5 . - Зміна логину Приват24 за дату 04.10.2021 була проведена в мобільному браузері Chrome, IP: НОМЕР_1. Пристрій - brand: Redmi, model: M2101K7BNY, IMEI: НОМЕР_4 . Схема підтвердження: IVR. При зміні логина був успішно введений cvv - check CVV2 success. - Ввод PIN-коду проводився по картці: НОМЕР_5 . Після зміну логіну, паролі від Банку приходили на номер НОМЕР_3. За розголошення ПІН-коду несе відповідальність лише Клієнт, а фінансовий номер телефону Клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений Клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Підтверджується Клієнтом під час активації продукту за допомогою POS-терміналу у відділенні Банку, в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду картки і СМС-паролем, а також в Приват24 (у разі зміни логіна користувача). Банком встановлено, що зміна паролю в Приват24 клієнта ОСОБА_1 відбулася з використанням конфіденційної інформації по його карті, яка знаходилась на руках у клієнта та pin-коду до неї, операції з розірвання депозитів було виконано через систему інтернет-банкінгу "Приват-24" з коректним введенням логіну та паролю. Звернення клієнта ОСОБА_1 до банку зафіксовано тільки 06.10.2021 о 17:18, тобто після проведення оспорюваних ним транзакцій, до правоохоронних органів він звернувся 09.10.2021 р. (ЄРДР № 12021020160000397 від 09.10.2021 р. ), яке досі триває та у витребуванні інформації про його стан суд першої інстанції відмовив відповідачеві. Однак позивач в межах кримінального провадження зможе пред`явити цивільний позов до винуватої особи. Отже, в суду не було підстав задовольняти позов, при цьому суд не врахував судову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 01 липня 2020 р. у справі № 712/9107/18, від 25 січня 2023 року по справі № 235/2054/21, та не перевірив, чи власна бездіяльність позивача щодо збереження його фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати його фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів." Позивач не довів заявлений ним розмір моральної шкоди, суд теж не обґрунтував розмір, який він стягнув. Безпідставно суд стягнув і витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, не врахував, що вони є явно завищеними. Правом подати відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався. В судовому засіданні апеляційного суду представник АТ КБ «Приватбанк» Іванченко В. С. підтримала викладене в апеляційній скарзі, позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Заболотна Г. В. заперечили проти доводів апеляційної скарги. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що судове рішення відповідає вказаним вимогам закону. По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини: 31.12.2020 між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено Договір № SAMDNWFD0072933601301 Вклад «Стандарт» строковий на 6 міс. (у варіанті без дострокового закриття), відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав АТ КБ «Приватбанк» кошти для розміщення на депозитному вкладі. Сторонами погоджено наступні умови договору: початкова сума вкладу 500000 грн.; строк дії вкладу складає 6 місяців до 30.06.2021 включно; банк відкриває особовий рахунок (ідентифікатор НОМЕР_6 ), на який зараховується вклад; на суму вкладу нараховуються проценти за ставкою 7,5% річних (а.с. 11). 05.07.2021 між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» підписано Заяву про приєднання № SAMDNWFD0073076420401 Вклад «Стандарт» строковий на 3 міс. (у варіанті без дострокового закриття). Підписанням вказаної заяви позивач приєднався до розділу 1.1. «Загальні положення», підрозділу 2.2.1. «Загальні положення» та підрозділу 2.2.2. «Види вкладів» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені в мережі інтернет, які разом становлять договір банківського вкладу. Сторонами погоджено наступні умови договору: початкова сума вкладу 515155,76 грн.; строк дії вкладу складає 3 місяці до 05.10.2021 включно; банк відкриває клієнту рахунок (ідентифікатор 26300904384934), на який зараховується вклад; на суму вкладу нараховуються проценти за ставко. 6 % річних (а.с. 12, 13). Фінансовим номером телефону клієнта ОСОБА_1 у вказаних договорах зазначено номер 380673922464. Свідок ОСОБА_3 , яка працює на посаді заступника директора відділення АТ КБ «Приватбанк» в м. Могилеві-Подільському суду показала, що 05.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до відділення банку з метою отримання грошових коштів, внесених ним на депозитний рахунок. Свідком позивачу було надано роз`яснення про те, що оскільки 05.10.2021 депозитний договір ще діє, відтак грошові кошти він може отримати звернувшись на наступний день до відділення банку. Вона сформувала відповідне замовлення готівки, щоб вона була у касі банку на наступний день, щоб клієнт міг зняти її в касі банку. Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 на наступний день, 06.10.2021, прийшов до відділення банку та його обслуговував вже інший спеціаліст, який виявив, що з рахунку клієнта відбулись списання великих сум грошових коштів. Після того як клієнт повідомив, що не вчиняв будь-яких операцій з їх переказу, працівником банку одразу було оформлено заявки про вчинення шахрайських дій з рахунками позивача та на блокування його карток та рахунків. Зазначила, що при блокуванні карти, гроші списуватись не мають, оскільки має блокуватись і рахунок, кошти надходити можуть, а знімати їх неможливо. Свідок ОСОБА_4 , яка працює на посаді спеціаліста з обслуговування клієнтів у відділенні АТ КБ «Приватбанк» в м. Могилеві-Подільському, суду показала, що у 2021 році ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ КБ «Приватбанк» в м. Могилеві-Подільському для отримання депозитних коштів. Свідок, перевіривши баланс виписки по рахунку ОСОБА_1 , побачила, що відбулось злочинне списання грошових коштів. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 стверджував, що вказані грошові кошти він не знімав, свідком через програмний комплекс було оформлено заявку про вчинення шахрайських дій та блокування карток. Свідок зазначила, що були списані дуже великі суми, це для неї був шок, тому вона зрозуміла, що є випадок шахрайських дій з грошима позивача. Факт списання коштів з рахунку позивача, 06.10.2021, тобто у день перебування позивача у відділенні банку з метою отримання коштів з депозитного рахунку, а також 07.10.2021, тобто вже після блокування карток позивача та інформування банку про шахрайській дії, вбачається з виписки по картці позивача за період з 29.09.2021 по 07.10.2021 (а.с. 26): так з картки/рахунку позивача № НОМЕР_7 в АТ КБ «Приватбанк» були проведені наступні операції: 04.10.2021 переказ на свою картку НОМЕР_12 через IVR-меню - 25002,00 грн.; 04.10.2021 переказ на свою картку НОМЕР_12 через IVR-меню - 60002,00 грн.; 05.10.2021 зарахування процентів за договором «Стандарт» строковий на 3 міс - 2061,63 грн.; 06.10.2021 повернення депозиту за договором SAMDNWFD0073076420401 - 519390,68 грн.; 06.10.2021 переказ на свою картку НОМЕР_8 через IVR-меню - 300002,00 грн.; 06.10.2021 переказ на свою картку НОМЕР_12 через IVR-меню - 135002,00 грн.; 06.10.2021 предавторизація: ООО KOMFI TREJ - 73993,00 грн.; 06.10.2021 переказ зі своєї картки НОМЕР_8 через IVR-меню - 96000,00 грн.; 06.10.2021 переказ зі своєї картки НОМЕР_12 через IVR-меню - 33710,00 грн; 06.10.2021 переказ зі своєї картки НОМЕР_14 через IVR-меню - 36527,00 грн.; 06.10.2021 переказ зі своєї картки НОМЕР_13 через IVR-меню - 45000,00 грн.; 06.10.2021 предавторизація: ООО KOMFI TREJ - 172985,00 грн.; 06.10.2021 - зняття готівки в банкоматі DN00 st/Moskovska, 40/5 - 10000 грн.; 06.10.2021 - зняття готівки в банкоматі DN00 st/Moskovska, 40/5 - 4000 грн.; 06.10.2021 переказ коштів при розірванні договору з картки НОМЕР_8 - 5743,00 грн.; 07.10.2021 предавторизація: ООО KOMFI TREJ - 47997,00 грн. Отже, з вказаної виписки по рахунку встановлено, що в період з 04.10.2021 по 07.10.2021 з рахунку ОСОБА_1 були списані грошові кошти в сумі 612 453,00 грн., в тому числі залишок заробітної плати станом на 04.10.2021 в сумі 92 964,68 грн., зараховані проценти за договором «Стандарт» строковий на 3 міс. в сумі 2 061,63 грн. та грошові кошти повернені за депозитом № SAMDNWFD0073076420401 в сумі 519 390,68 грн. Позивач неодноразово звертався до банку з метою повернення коштів та отримання інформації в позасудовому порядку: - 08.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ КБ «Приватбанк» в м. Могилеві-Подільському з письмовим запитом, в якому просив надати наступну інформацію: Чи можуть заблоковані порізані картки висвічуватися в Приват24? Чи можуть зніматися кошти із заблокованої картки НОМЕР_9 ? Як можуть зніматися кошти з другого телефону НОМЕР_3, якщо Приват24 зареєстрований на номер Київстар НОМЕР_2? Чому не було дзвінка перевірки щодо зняття чи переказу коштів? (а.с. 15- зворотній бік); - 02.11.2021 АТ КБ «Приватбанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-211008/13600 надіслало ОСОБА_1 лист про те, що його звернення з вхідним номером 555-ВБ від 08.10.2021 знаходиться в роботі та фахівці головного офісу «Приватбанк» працюють над вирішенням його питання. Відповідь буде надано в найкоротші строки (а. с. 14); - 04.11.2021 від АТ КБ «Приватбанк» за вих № 20.1.0.0.0/7-211008/13600 надійшла наступна відповідь: Як можуть заблоковані картки висвічуватись в Приват24? - знищення пластику не є підставою для закриття рахунку, рахунок, який заблокований, але не закритий буде зазначений у Приват24; Чи можуть знімати кошти з заблокованих карток? - ні, з заблокованого рахунку кошти зняти неможливо; Чому чужі картки висвітились у Приват24? - всі картки, які у Вашому додатку Приват24 відкриті на Ваше ім`я; Як можуть знімати кошти з іншого номеру, якщо фінансовий був інший? - проведено зміну фін номера через Приват24 на НОМЕР_10 04.10.2021; Чому не було дзвінка перевірки? - були повідомлення Confirm Service (Сервісу підтвердження операцій); Що таке Confirm Service? - це ОТП-повідомлення або IVR-виклики, що отримує клієнт при підтвердженні тієї чи іншої операції (наприклад оплата товару чи послуги в інтернеті, відновлення доступу в Приват24). Також повідомлено, що у випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, рекомендовано звернутись до правоохоронних органів (а. с. 14-зворотній бік - 15). - 09.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області на лінію «102» з заявою, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка шахрайським шляхом з його банківської картки «Приватбанк» зняла грошові кошти в сумі 614324 грн. За вказаною заявою ОСОБА_1 09.10.2021 внесені відомості до ЄРДР за № 12021020160000397 за ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 34). - 10 листопада 2021 року та 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернтався до АТ КБ «Приватбанк» з письмовими заявами, в яких зазначив, що 31.12.2020 між ним та АТ КБ «Приватбанк» було укладено договір SAMDNWFD0072933601301 Вклад «Стандарт» строковий на 6 міс. (у варіанті без дострокового закриття). Також, 05.07.2021 було укладено заяву про приєднання SAMDNWFD0073076420401 Вклад «Стандарт» строковий на 3 міс. (у варіанті без дострокового закриття). 06.10.2021 даний договір припинив свою дію, однак ним не подавалась заява про повернення депозитного вкладу. Відповідно до п. 5.1 заяви про приєднання, у разі відсутності у банка заяви клієнта про небажання продовжувати вклад після закінчення строку вкладу, банк має автоматично продовжити вклад ще на один строк зазначений в розділі «Умови вкладу» цього договору, в тому числі через вклад «до запитання». Станом на дату подання заяви договір є автоматично продовжений ще на один строк зазначений у розділі «Умови вкладу» цього договору, а тому ОСОБА_1 просив банк повідомити чому не нараховуються відсотки за даним депозитним вкладом (а. с. 17, 18). - відповідачем на звернення від 11.11.2021 ОСОБА_1 надіслано лист за вих № 20.1.0.0.0/7-211111/7524 від 22.11.2021, в якому повідомлено, що депозит SAMDNWFD0072192951500 не було продовжено автоматично через відмову від пролонгації, яку було запущено 04.10.2021 через Приват24 (а. с. 16). - 04.03.2022 за вих. № 20.1.0.0.0./7-220214/15400 на звернення позивача від 14.02.2022 банком надано наступну інформацію: після закінчення терміну вкладу за Договором №SAMDNWFD0072933601301 вклад було переоформлено 05.07.2021 на Договір № SAMDNWFD0073076420401, сума вкладу становила 515155,64 грн. 04.10.2021 шляхом використання системи Internet Banking Приват24 Вами було подано електронну заяву про розірвання Договору №SAMDNWFD0073076420401. Заява була підписана за допомогою простого електронного підпису у формі ОТР-паролю, надісланого СМС-повідомленням на Ваш фінансовий номер телефону НОМЕР_10 . 06.10.2021 грошові кошти в сумі 521452,31 грн. (сума складається з 519390,68 грн. вкладу та 2061,63 грн. нарахованих відсотків за договором) були перераховані на вашу платіжну картку № НОМЕР_11 . Номер НОМЕР_10 встановлено як фін 04.10.2021 о 22:49:48. Змінено статус 06.01.2022 о 19:10:42, встановлено новий номер фін (а. с. 19, 20-21). Апеляційний суд витребував інформацію про стан кримінального провадження № 12021020160000397, зареєстрованого за заявою ОСОБА_1 з приводу зняття шахрайським шляхом з його банківської карти «Приватбанку» грошових коштів в сумі 614 324 грн та з отриманих відповідей від Окружної прокуратури міста Миколаєва та від Миколаївського РУП відділення поліції № 1 відомо, що досудове провадження триває, підозра нікому не оголошена. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання. Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Відповідно до частин сьомої - восьмої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (частина 11 вказаного Положення). Тобто, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Верховний Суд, розглядаючи подібні справи, дотримується незмінної позиції, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. До прикладу: постанова Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15; постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц , постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та ряд інших. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що: «Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову». У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними». В справі що розглядається суд першої інстанції вірно встановив, що Позивач 05.10.2021 у зв`язку із закінченням терміну дії договору «Вклад», звернувся до відділення АТ КБ «Приватбанк» в м. Могилеві-Подільському з метою отримання коштів, які були внесені ним на депозитний рахунок, готівкою через касу банку. В цей день працівник банку йому повідомив, що оскільки строк дії депозитного договору закінчується 05.10.2021, тому кошти можна отримати на наступний день, у зв`язку з чим працівником банку було оформлено відповідну заявку на готівку. Коли позивач на наступний день 06.10.2021 прийшов у відділення банку, йому стало відомо про шахрайські дії з його коштами, які були списані з його рахунку без його згоди, а також продовжували списуватись і під час спілкування з працівником банку. Було здійснено блокування карт позивача, проте кошти за депозитним вкладом, а також його заробітна плата були списані з рахунків шахраями. Після несанкціонованої позивачем зміни номера фінансового телефона 04.10.2021 року та після авторизації 05.10.2021 року його особи у відділенні Банку, де працівником банку було підтверджено наявність коштів на депозитному рахунку і повідомлено про можливість отримання їх 06.10.2021 року (на наступний день), відбулося несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача, в тому числі і в той час, коли він перебував у відділенні банку з метою отримання коштів з депозитного рахунку, а також 07.10.2021, тобто вже після блокування карток позивача та інформування банку про шахрайській дії. Все це підтверджується Випискою про рух коштів по картці позивача за період з 29.09.2021 по 07.10.2021. Відтак суд першої інстанції правильно виснував, що в період з 04.10.2021 по 07.10.2021 з рахунку ОСОБА_1 були списані грошові кошти в сумі 612 453,00 грн., в тому числі залишок заробітної плати станом на 04.10.2021 в сумі 92 964,68 грн., зараховані проценти за договором «Стандарт» строковий на 3 міс. в сумі 2 061,63 грн. та грошові кошти повернені за депозитом № SAMDNWFD0073076420401 в сумі 519 390,68 грн. Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження: відповідач посилається на те, що зміна фінансового номера телефону не могла відбутися без підтвердження з боку позивача, однак це є лише припущенням того як повинно бути, проте відповідач не довів, що ОСОБА_1 сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Напроти, після зміни 04 жовтня 2021 року фінансового номеру телефону (як сам підтверджує проведеним службовим розслідуванням Банк), ОСОБА_1 05.10.2021 року звернувся до відділення ПриватБанку та був ідентифікований працівником банку за допомогою старого фінансового номера. Матеріали службового розслідування даного випадку не були надані суду відповідачем, а лише наведено деякі висновки у відзиві, письмових поясненнях, що унеможливлює виснувати про наявність вини ОСОБА_1 , натомість підтверджує факт переведення коштів з депозитного на картковий рахунок позивача та проведення після цього несанкціонованих операцій з коштами, які призвели до викрадення як коштів, які були на картці (заробітна плата), так і коштів депозитного рахунку з процентами. Посилання відповідача на те, що при вчиненні спірних операцій (після несанкціонованої позивачем зміни фінансового номера телефону) був введений пін-код та здійснено ідентифікацію через IVR меню, не свідчать про те, що ОСОБА_1 сприяв втраті чи передачі цієї інформації третім особам. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції». Судом першої інстанції встановлено факт звернення ОСОБА_1 після виявлення несанкціонованих ним списань коштів до банку для блокування картки, проте хоча картка була заблокована, після цього продовжувалося несанкціоноване зняття коштів. ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів в з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно відповідачеві, який під час судового розгляду справи не спростував належними доказами твердження позивача та не довів наявність обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції; ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову. Натомість доводи апеляційної скарги такий висновок суду не спростовують. В апеляційній скарзі відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених в постановах ВС від 01 липня 2020 р. у справі № 712/9107/18 та від 25 січня 2023 року справа № 235/2054/21, однак обставини справи, які були предметом розгляду у цих справах є нерелевантними до даної справи. Вірним є і висновок суду першої інстанції про визначення розміру моральної шкоди в 20 000 грн, що є справедливим та відповідає характеру переживань позивача, який безумовно зазнав моральних страждань через втрату коштів, які були на картці: заробітної плати, та коштів з депозитного рахунку ( з процентами), а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Апеляційний суд також погоджується з додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2025 року, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000 грн витрат на правничу допомогу, які доведені належними та допустимими доказами, причому суд першої інстанції врахував і складність справи, і обсяг наданих адвокатом послуг, врахував заяву відповідача про не співмірність цих витрат та обґрунтовано зменшив їх розмір із заявлених 15 947,47 грн до 10 000 грн. Доводи апеляційної скарги в частині додаткового рішення не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга АТ КБ «Приват Банк» не містить доводів, які б спростовували ухвалені у справі судом першої інстанції судові рішення, які ґрунтуються на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 травня 2025 року підлягають залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати АТ КБ «ПриватБанк» слід залишити за ним. Доказів понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції іншими учасниками справи матеріали справи не містять. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року та додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 липня 2025 року. Головуюча Т. М. Шемета Судді: О. С. Панасюк Т. Б. Сало