Постанова 4852 № 160/24568/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24568/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/24568/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2024 № 046050017076 про відмову ОСОБА_1 , в перерахунку пенсії визнати протиправним та скасувати; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з врахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо встановлення мінімального розміру пенсії у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок та виплатити різницю між нарахованим та належним розміром пенсії починаючи з 12.06.2023. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року задоволено позов, а саме суд: - визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2024 № 046050017076 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з врахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо встановлення мінімального розміру пенсії у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок та виплатити різницю між нарахованим та належним розміром пенсії починаючи з 12.06.2023 року; - стягнув на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю. В обґрунтування скарги зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 січня 2024 року № 160/23790/23, яке набрало законної сили 08.02.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 24.02.2003 по 26.04.2018 та висновків суду, зазначених у даному рішенні. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2024 № 046050017076 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з підстав того, що у управління були відсутні правові підстави для врахування періоду роботи з 24.02.2003 по 26.04.2018 відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки Головне управління не було учасником справи у справі № 160/23790/23 та не виконувало це рішення суду, а тому, не мало права переглядати правильність виконання рішення суду, що було виконано іншим управлінням. Щодо правових підстав для закриття провадження у справі Головне управління виходить з того, що позивач не згоден з правильністю виконання судового рішення у справі № 160/23790/23. Головне управління наголошує, що рішення суду у справі № 160/23790/23 виконувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З аналізу предмету позову у справі, що розглядається, на думку скаржника, фактичною підставою для звернення до суду з даними позовними вимогами стала незгода позивача з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час виконання рішень суду від 08.01.2024 у справі № 160/23790/23. У даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Наявність спеціальних правових норм норми Кодексу адміністративного судочинства України, направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2024 № 046050017076 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії не підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню. Щодо зобов`язання виплатити різниці між нарахованим та належним розміром пенсії починаючи з 12.06.2023, Головне управління посилається на розгляд заяви за принципом екстериторіальності. Станом на теперішній час саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області покладено функції щодо виплати пенсії позивачу. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі N° 160/24568/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після досягнення 45 років, 12.06.2023 року, ОСОБА_1 12.06.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

1. Заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та прийнято рішення від 20.06.2023 року № 046050017076 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. 18.09.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року № 160/23790/23, позов було задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 046050017076 від 20.06.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком за списком № 1; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, період роботи з 24.02.2003 року по 26.04.2018 року; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року, зарахованого до пільгового стажу періоду роботи з 24.02.2003 року по 26.04.2018 року та висновків суду, зазначених в даному рішенні. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року № 160/23790/23, яке набрало законної сили 08.02.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 24.02.2003 року по 26.04.2018 року та висновків суду, зазначених у даному рішенні. 30.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №4298 про перерахунок пенсії зміна надбавки, додатково зазначила про застосування норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2024 № 046050017076 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки стаж зараховано згідно рішення суду від 08.01.2024 року №160/23790/23 з 24.02.2003 року по 26.04.2018 року до пільгового стажу за списком 1, в рішенні суду немає зобов`язання про застосування статті 8 ЗУ №345. На підставі викладеного прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 ЗУ №345. Позивач вважає рішення відповідача-2 від 05.06.2024 № 046050017076 про відмову в перерахунку пенсії протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до статті 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок. Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Отже, позивач пропрацював на підземних роботах з повним робочим днем за Списком №1 понад необхідних 7,5 років. Таким чином, згідно матеріалів справи, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач мав достатній пільговий стаж за Списком № 1, що дає право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Щодо посилання скаржника на те, що при здійсненні перерахунку пенсії пільговий стаж позивача опрацював без застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», враховуючи відсутність такого зобов`язання саме скаржника у судовому рішенні у справі №160/23790/23, та те, що фактичною підставою для звернення до суду стала незгода позивача з виконанням рішення суду від 08.01.2024 у справі № 160/23790/23, колегія суддів зазначає, що спірне у цій справі питання не було предметом судового розгляду у справі № 160/23790/23, що і стало підставою для не зазначення таких висновків у судовому рішенні у справі № 160/23790/23. Проте, колегія суддів зазначає, що положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці визначають мінімальний розмір пенсії для відповідної категорії осіб, отже у разі , якщо особа відповідає критеріям визначеним у цих нормах, відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний виконати приписи вказаних норм як норм прямої дії. Оскільки позивач після здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №160/23790/23 став відповідати таким критеріям, відповідач зобов`язаний був застосовувати вказані норми без додаткових звернень особи або зобов`язань з боку суду. Щодо посилання скаржника на те, що у суб`єкта владних повноважень були відсутні правові підстави для врахування періоду роботи з 24.02.2003 по 26.04.2018, колегія суддів зазначає, що вказане питання було предметом розгляду у справі №160/23790/23, яким орган Пенсійного фонду було зобов`язано зарахувати вказаний період, та яке було виконано відповідним територіальним органом Пенсійного фонду. Колегія суддів зазначає, що скаржник не наділений повноваженнями перегляду та надання оцінки судовому рішенню яке набрало законної сили. Вищезазначене свідчить, що позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці. Таким чином, суд з урахування встановлених обставин у справі, дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при визначені розміру пенсії позивачеві без застосування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з часу її призначення. Щодо посилання скаржника на розгляд заяви позивача за принципом екстериторіальності, суд зазначає наступне. За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший. У зв`язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії. Колегія суддів зауважує, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (статті 113, 116 та 117 Конституції України). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року яку залишено без змін Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 640/1873/22, відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними (такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 7 липня 2014 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Також, Верховний Суд за результатами аналізу положень статей 5, 44 Закону № 1058-IV, підпункту 2 пункту 10 Положення №280, абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2, 3 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 вважав за необхідне сформулювати такі правові висновки: - відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом № 1058-IV. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; - правлінню Пенсійного фонду України надано право приймати у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України, зокрема, і щодо порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії; - з моменту набрання чинності змін до абзацу 13 пункту 4.2 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1, а саме з 1 квітня 2021 року, після реєстрації заяви, зокрема і щодо перерахунку пенсії, та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу; - рішення за результатами розгляду заяви, розподіленої за принципом екстериторіальності, у тому числі про перерахунок пенсії, приймається не пізніше 10 днів після її надходження та підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків) та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник. У даному випадку відповідно до матеріалів справи, спірне рішення щодо не зарахування стажу прийнято саме Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії, оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області і рішення приймалось саме ним. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23, від 07 травня 2024 року справа №460/38580/22, від 24 травня 2024 року справа №460/17257/23. За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/24568/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак