Ухвала ККС ВС № 645/1899/23

УХВАЛА 10 липня 2025 року м. Київ справа № 645/1899/23 провадження № 51-2615 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 січня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року щодо останнього, встановив: Захисник ОСОБА_4 звернулась із касаційною скаргою на вказані судові рішення та заявою, у якій порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування вказує, що засуджений ОСОБА_5 понад 3 місяці знаходився на лікуванні та лише 24 березня 2025 року повідомив захисника про бажання оскаржити судові рішення у касаційному порядку. Для встановлення поважної причини пропуску захисник 10 травня 2025 року звернулась з адвокатським запитом до ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» Харківської міської медичної частини № 27 про надання повної інформації, щодо стану здоров`я ОСОБА_5 , але на даний час від вказаної установи відповіді не отримала. Указані причини пропуску строку на оскарження судових рішень захисник вважає поважними та такими, що дають підстави для його поновлення за вказаним клопотанням. Дослідивши доводи клопотання, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Зі змісту наведеної норми слідує, що початок перебігу строку на касаційне оскарження для всіх учасників кримінального провадження, окрім засудженого, який тримається під вартою, законодавець пов`язує лише із однією подією - днем проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. За приписами ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 статті 117 КПК Українипередбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Як слідує зі змісту долученої копії ухвали апеляційного суду, вказана ухвала була проголошена 05 вересня 2024 року у присутності захисника ОСОБА_4 , тому з урахуванням положень статей 115, 116, 426 КПК України, останнім днем строку касаційного оскарження для захисника було 06 грудня 2024 року. Однак, із даною касаційною скаргою захисник звернулась через систему «Електронний суд» лише 06 липня 2025 року, тобто поза межами строку касаційного оскарження. За сталою практикою Верховного Суду, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були, чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Також, суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Наведені захисником у клопотанні доводи про необхідність поновлення їй строку на касаційне оскарження Верховний Суд не може визнати поважними з огляду на таке. При вирішенні цього питання Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом тримісячний строк для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. При цьому особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК касаційну скаргу мають право подати засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого. Таким чином, засуджений і захисник є самостійними суб`єктами звернення до Суду із касаційною скаргою, про що також неодноразово у своїх рішеннях зазначав Верховний Суд. Отже, доводи захисника в обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 січня 2024 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року, які пов`язані із ініціюванням засудженим касаційного оскарження шляхом звернення до захисника, не свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку захисником ОСОБА_4 , яка є самостійним суб`єктом звернення до суду касаційної інстанції. Інших причин, які завадили ОСОБА_4 протягом строку на касаційне оскарження звернутися до Суду та, які можна було б визнати поважними, у клопотанні не наведено та колегією суддів не встановлено. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для поновлення захиснику пропущеного строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню. За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути захиснику ОСОБА_4 , оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження та відсутні підстави для його поновлення. Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Відмовити захиснику ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 січня 2024 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_5 , а касаційну скаргу повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3