LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/15067/24

від 09.07.2025 ·

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15067/24 Перша інстанція: суддя Малих О.В., повний текст судового рішення складено 30.04.2025, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О., суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №420/15067/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В: 17.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та виплати з 01.07.2022, а також дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі № 14827-14405/Б-02/8-1500/24 від 09.05.2022, у нарахуванні та виплаті з 01.07.2022 щомісячної доплати у розмірі 2000грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.07.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячну доплату у розмірі 2000грн. до призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі № 420/14945/22 та здійснити виплату пенсії з урахуванням цієї доплати без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату з 01.03.2023 пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000грн, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, та з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 із застосуванням коефіцієнта 0,197, без обмеження розміру індексації фіксованим розміром 1500грн; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2023 пенсію без обмеження її максимальним розміром пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000грн, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, та з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 із застосуванням коефіцієнта 0,197, без обмеження розміру індексації фіксованим розміром 1500грн, та здійснити виплату перерахованої пенсії із врахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату з 01.03.2024 пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000грн, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, із застосуванням коефіцієнта 0,197, без обмеження розміру індексації фіксованим розміром 1500грн, та з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, із застосуванням коефіцієнта 0,0796, без обмеження розміру індексації фіксованим розміром 1500грн; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2024 пенсію без обмеження її максимальним розміром пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000грн, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 з застосуванням коефіцієнта 0,197, без обмеження розміру індексації фіксованим розміром 1500грн, та з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, із застосуванням коефіцієнта 0,0796, без обмеження розміру індексації фіксованим розміром 1500грн, і здійснити виплату перерахованої пенсії із врахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, із застосуванням коефіцієнтів 0,197, 0,0796 без обмеження розміру індексації фіксованим розміром 1500грн. та без обмеження пенсії максимальним розміром. Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вказуючи, що ОСОБА_1 не має право на отримання щомісячної доплати до пенсії, яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713. Також, на думку органу Пенсійного фонду, у спірних правовідносинах цілком правомірно пенсію обмежено максимальним розміром. Крім того, позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 нараховано індексацію пенсії в розмірі 1500грн. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №420/15067/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.12.2022 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2022 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено. Приймаючи означене рішення в частині задоволених позовних вимог окружний адміністративний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Також, як вказав суд першої інстанції, до спірних правовідносин обмеження пенсії максимальним розміром не застосовується. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління ПФУ в Одеській області зазначає, що позивач не має права на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Також, на думку органу Пенсійного фонду, у спірних правовідносинах цілком правомірно пенсію обмежено максимальним розміром. У свою чергу, ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач вказує, що наведені органом Пенсійного фонду в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. На думку позивача, судом першої інстанції рішення в оскаржуваній частині прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та з 01.07.2022 отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що Спеціалізованою прокуратурою у вiйськовiй та обороннiй сферi Пiвденного регiону складено довідку № 21/38 від 24.05.2022 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019. 24.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою щодо здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі довідки № 21/38 від 24.05.2022. Однак, ГУ ПФУ в Одеській області листом від 29.06.2022 відмовило позивачу в проведенні відповідного перерахунку пенсії. Не погодившись із такою відмовою ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 у справі № 420/9088/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно довідки Спеціалізованої прокуратури у вiйськовiй та обороннiй сферi Пiвденного регiону № 21/38 вiд 24.05.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2022, виходячи з 59% грошового забезпечення, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно довідки Спеціалізованої прокуратури у вiйськовiй та обороннiй сферi Пiвденного регiону № 21/38 вiд 24.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру - відмовлено. Не погодившись із таким судовим актом сторони оскаржили його в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №420/9088/22 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, в задоволенні яких було відмовлено. Прийнято в цій частині постанову про задоволення вказаних вимог. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром. В решті рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 залишено без змін. На виконання вищевказаних судових рішень органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Однак, після такого перерахунку пенсії з 01.12.2022 не нараховується та не виплачується доплата, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2023 №185 нараховано індексацію, розмір якої становить 1500грн. за кожен період. Не погодившись із проведеним перерахунком пенсії ОСОБА_2 на адресу органу Пенсійного фонду скеровано заяву від 08.05.2024 стосовно здійснення перерахунку його пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 у розмірі 59% суми грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000грн. та індексації згідно постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2023 №185, без обмеження пенсії максимальним розміром. За наслідком розгляду означеного звернення ГУ ПФУ в Одеській області на ім`я ОСОБА_4 надіслано лист від 09.05.2024 №14827-14405/Б-02/8-1500/24, у якому зазначено, що з 01.12.2022 немає підстав для виплати передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплати до пенсії в розмірі 2000грн. Також, повідомлено про нарахування індексації до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 у розмірі 1500грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 №185 в сумі 1500грн. та проведення перерахунку пенсії без обмеження максимального розмірі. Уважаючи порушеним своє право на отримання належного пенсійного забезпечення позивач звернувся до суду з даним позовом. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Стаття 3 Конституції України регламенту, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Наведена норма є об`єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України 14.07.2021 прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 установлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. Як з`ясовано колегією суддів, позивачу перераховано пенсію на підставі рішень суду в справі №420/9088/22 однак, без доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021, обґрунтовуючи тим, що фактично після здійсненого перерахунку пенсія збільшилась. З даного приводу суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2000-2700грн. Отже, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 від 14.07.2021 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 названого акту Уряду є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Подібним правовідносиним уже надавалась оцінка Верховним Судом (постанова від 08.11.2022 у справі №420/2473/22). Апеляційний адміністративний суд вказує, що в спірних правовідносинах, перерахунок пенсії здійснено для відновлення порушеного права позивача, а не внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі №826/12704/18 у 2019 році, у результаті чого змінились складові грошового забезпечення. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача проведено органом Пенсійного фонду 01.07.2022 на виконання судового рішення у справі №420/9088/22 з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, яка має виплачуватись для досягнення мети її прийняття, зокрема, поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018. Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 02.03.2023 у справі №600/870/22, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 21.11.2023 у справі №300/5426/22, від 11.06.2024 у справі №320/11742/22, від 04.02.2025 у справі №620/4999/24, від 19.05.2025 у справі 620/10230/24. За таких підстав є необґрунтованими посилання скаржника відносно того, що ОСОБА_3 не має право на отримання передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000грн. При цьому, апеляційний адміністративний суд уважає безпідставним довід відповідача про те, що призначення позивачу пенсії після 01.03.2018 та проведення її перерахунку впливає на право отримання спірної щомісячної доплати, оскільки положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 мають застосовуватись органом Пенсійного фонду під час здійснення повноважень у повному обсязі, із системним урахуванням змісту всієї норми, а не вибірково. Зазначений пункт містить чітко окреслені дві категорії осіб, яким може бути встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн, а саме: - особи, пенсія яким призначена до 01 березня 2018 року відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби); -особи, пенсія яким призначена після 01 березня 2018 року, однак її розмір обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Отже, текст згаданої норми передбачає не одну, а дві окремі категорії суб`єктів, які мають право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. Виключне посилання лише на дату призначення пенсії без урахування порядку її обчислення суперечить буквальному, системному та цільовому тлумаченню зазначеного пункту, а неврахування цієї конструкції призводить до неправомірного звуження змісту права особи на соціальне забезпечення, що є неприпустимим з огляду на гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України. Стосовно обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. З 01.10.2011 Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI частину п`яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII частину п`яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено текстом наступного змісту: «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень». Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно із якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740грн. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016. Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом викладення її в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положення частини першої статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Водночас, положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.08.2011 № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Рішенням від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)2022 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Зважаючи на викладене, у цій справі застосовуються норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.08.2011 № 3668-VI з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 12.12.2022 № 7-р(ІІ)2022. Разом з тим, як зазначено в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.05.2024 №14827-14405/Б-02/8-1500/24, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі №420/14945/22 було установлено з 01.07.2022 провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 72564грн. 35коп. Тобто, в досліджуваних правовідносинах розмір пенсії позивача не обмежувався максимальним розміром. Суд апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи не містять доказів відмови органу Пенсійного фонду у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії без обмеження у розмірі 10 прожиткових мінімумів відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.08.2011 № 3668-VI. Тому, позовні вимоги в досліджуваній частині правовідносин є передчасними. Вимога перерахувати пенсію без обмеження її максимальним розміром заявлена на майбутнє, оскільки пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, пенсійним органом на час звернення позивача до суду нараховані та виплачені не були. Спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок, наслідком якого є здійснення виплати, ще не проведено. З урахуванням вищевикладеного апеляційний адміністративний суд не погоджується із доводами позивача та уважає неправильним висновок суду першої інстанції щодо обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічний підхід до вирішення спірних правовідносин засосовано Верховним Судом у постановах від 11.03.2025 у справі № 240/25897/23, від 16.04.2025 у справі № 640/2513/22. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено колегією суддів, викладені Миколаївським окружним адміністративним судом в рішенні від 30.04.2025 у справі №420/15067/24 висновки щодо обмеження пенсії максимальним розміром не відповідають обставинам справи, а тому така частина судового акту підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №420/15067/24 скасувати в частині щодо обмеження пенсії максимальним розміром. Прийняти у вказаній частині нове судове рішення. Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 стосовно проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №420/15067/24 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»