LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд400/1386/25

від 09.07.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1386/25 Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О., повний текст судового рішення складено 28.03.2025, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії із врахуванням довідки Управління соціального захисту населення Баштанської державної районної адміністрації України в Миколаївській області №668/09-11 від 10.04.2024,- В С Т А Н О В И В: 14.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила суд: - визнати протиправними дії відповідача, що полягають у не правильному застосуванні складової заробітної плати для призначення пенсії, а саме не врахування довідки Управління соціального захисту населення Баштанської державної районної адміністрації України в Миколаївській області №668/09-11 від 10.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії з 11.04.2024 із врахуванням довідки Управління соціального захисту населення Баштанської державної районної адміністрації України в Миколаївській області №668/09-11 від 10.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що довідка Управління соціального захисту населення Баштанської державної районної адміністрації України в Миколаївській області №668/09-11 від 10.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідає вимогам чинного законодавства як на час її складання , так і на час звернення позивача до відповідача із заявою призначення пенсі за віком як державному службовцю. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року (з урахуванням ухвали від 05.05.2025 про виправлення описки), ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений позов ОСОБА_1 : - визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не врахування довідки Управління соціального захисту населення Баштанської державної районної адміністрації України в Миколаївській області №668/09-11 від 10.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) ОСОБА_1 ; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату пенсії з 11.04.2024 ОСОБА_1 із врахуванням довідки Управління соціального захисту населення Баштанської державної районної адміністрації України в Миколаївській області №668/09-11 від 10.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплачений квитанцією №0.0.4188739461.1 від 13.02.2025. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на правомірність своїх дій та рішень, оскільки, відповідно до постанови КМУ від 12.07.2024 №823, яка набрала законної сили 20.07.2024 та застосовується з 01.01.2024 для пенсії, призначених згідно з Законом України «Про державну службу» №889 за зверненнями, які надійшли після 01.01.2024, довідки надаються за формою визначеною порядок затвердженим постановою КМУ №622 від 14.09.2016. На думку апелянту, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що довідка Управління соціального захисту населення Баштанської державної районної адміністрації України в Миколаївській області №668/09-11 від 10.04.2024, на час набрання законної сили рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №400/7472/24, не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 року в іншій справі №400/7472/24, яке набрало законної сили 19.11.2024, був частково задоволений позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області: - визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України Київській області №25432/03-16 від 19.04.2024 про відмову в переведені ОСОБА_1 на пенсію за іншим законом; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи на посадах в органах державної податкової служби з 01.07.1990 р. по 28.02.2012 р. - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2024 з урахуванням висновків суду; - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.12.2024 №24272/03-16 (о/р 948090122318), на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №400/7472/24, до стажу державної служби ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 01.07.1990 по 28.02.2012. Встановлено, що стаж заявника на посадах віднесених до посад державної служби становить 21 рік 7 місяців 29 днів. Також, в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.12.2024 №24272/03-16 (о/р 948090122318), встановлено, що надана заявником довідка від 10.04.2024 №668/09 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видана управлінням соціального захисту населення Баштанської РДА, не відповідає вимогам Порядку № 622 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 12.07.2024 №823. У зв`язку із чим, ОСОБА_1 відмовлено в переведені на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно заяви від 11.04.2024. Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, заява про переведення на пенсію за віком як державного службовця, була подана позивачем 11.04.2024 та додані до цієї заяви документи, зокрема і довідка управління соціального захисту населення Баштанської РДА, відповідали вимогам законодавства, чинного на час звернення позивача до пенсійного органу, проте, як відмова обґрунтована прийняттям КМУ постанови від 12.07.2024 №823, що свідчить про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Основного Закону України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 19.12.1993 №3723-VIII «Про державну службу» (надалі - Закон №3723-VIII). Так, у силу вимог ст.37 Закону №3723-VIII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Разом із тим з 01.05.2016 набрав чинності Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу (надалі Закон №889-VIII). Згідно з пп.1 п.2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон №3723-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Так, за правилами пункту 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Постановою КМУ №622 від 14.09.2022 затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (надалі - Порядок №622). Відповідно до п.4 Порядку №622 у редакції від 01.01.2020 чинній на час подання позивачем заяви від 11.04.2024, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. 20.07.2024 набрала чинності постанова КМУ №823 від 12.07.2024, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ №622 від 14.09.2016, (надалі - Постанова №823). Згідно з п. 3 Постанови №823, вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024. Пунктом 5 Порядку № 622 зі змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС. У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи. За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку. Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління ПФУ від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», яка була чинною на момент звернення позивача до апелянта (надалі - Постанова №1-3). Так, Постановою №1-3 затверджено форми наступних довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Як підтверджено матеріалами справи, апелянт відмови у призначені пенсії за заявою від 11.04.2024 до якої були додані необхідні документи в тому числі і довідка від 10.04.2024, посилаючись фактично на постанову КМУ №823 від 12.07.2024 (внесені нею зміни до Порядку №622) Разом із тим доводи апелянта щодо чинності постанови КМУ №823 від 12.07.2024, якою внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ №622 від 14.09.2016, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки постанова КМУ №823 від 12.07.2024 набрала чинності з 20.07.2024, тоді як позивач отримав довідку 10.04.2024 та звернувся до пенсійного органу 11.04.2024. Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що вони поширюють свою дію лише на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Згідно з ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 (справа №580/6509/23) зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням ст.22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та ст. 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Колегія суддів враховує факт того позивачу вже було відмовлено у задавлені її заяви від 11.04.2024, але з підстав відсутності необхідного стажу державної служби, але така відмова була визнана судовим рішенням протиправною. Повторно розглядаючи заяву позивача від 11.04.2024, пенсійний орган знову відмовив у її задоволені але з інших підстав невідповідність довідки від 10.04.2024 вимогам Порядку №622 в редакції постанови КМУ від 120.72024 №823. Колегія суддів зауважує, що заява про переведення на пенсію за віком згідно зі ст.37 закону №3723-ХІІ була подана позивачем 11.04.2024, відповідна довідка датована 10.04.2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала б здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень), та розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, має бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій апелянта та з обраним судом першої інстанції засобом відновлення порушеного права. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-3269 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»