Постанова Львівський апеляційний суд № 461/4107/23

Справа № 461/4107/23 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є. Провадження № 22-ц/811/3177/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: Л.М. Чиж розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 вересня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: 25.05.2023 року АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 249074,92 грн та 3736,13 грн судового збору. В обґрунтування своїх вимог покликалося на те, що 12.10.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №М02.00208.008804944, згідно умов якого банк надає клієнту кредит в розмірі 199 999 грн зі сплатою 16.99 % річних, строком на 30 місяців. Строк дії договору та дата повернення кредиту 12.04.2024 року. Позивач свої зобов`язання згідно з кредитним договором виконав, що підтверджується меморіальними ордерами, однак відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані платежі, у тому числі проценти за кредитним договором. Зазначає, що останній платіж відповідачем здійснено 16.08.2022 року. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 13.04.2023 року становить 249 074,92 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 13.04.2023 року. У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, 01.03.2023 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, в якій АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. Оскаржуваним рішенням залишено без розгляду позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в частині стягнення заборгованості в розмірі 45 264,92 грн. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 203 810 грн задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 203 810 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати на сплату судового збору в розмірі 3736,13 грн. 21.10.2024 року рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказував, що з наданої позивачем таблиці заборгованості не зрозуміло за який період сформувався прострочений борг, прострочені проценти, строкові проценти. Також додані до позовної заяви додатки не містять такої інформації. Тобто, позовна заява з додатками не містить детального розрахунку заборгованості, яка покладена в основу позовних вимог. Крім того, в позовній заяві не вказано, що сторони у Додатковій угоді № М02.00208.008804944/1 до Кредитного договору № М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року засвідчили, що основний борг становить 176146,24 грн, заборгованість за процентами становить 31 325,36 грн, заборгованість за платою (комісією) за обслуговування кредитної заборгованості становить 41603,32 грн. Відтак, структура боргу, викладена в позовній заяві, суперечить структурі боргу, викладеній в Додатковій угоді до Кредитного договору. Більше того, додаткова угода складена на 8 днів раніше до відкриття провадження у справі, що вказує на необґрунтованість позовних вимог. Зазначав, що додаткова угода № М02.00208.008804944/1, яка укладена 10.07.2023 року, змінила умови кредитного договору, а тому вимоги, викладені в позовній заяві без врахування додаткової угоди є безпідставними і мали би бути змінені з врахуванням нових домовленостей. На виконання домовленостей, викладених в пункті 2.1 Додаткової угоди № М02.00208.008804944/1 від 10.07.2023 року до Кредитного договору № М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року ОСОБА_1 10.07.2023 сплачено банку суму в розмірі 41 264,00 грн, однак такі обставини суд першої інстанції не взяв до уваги. Таким чином, матеріалами справи документально підтверджується борг в сумі 123000,00 грн, зазначений в пункті 2.2 Додаткової угоди від 10.07.2023 року, які апелянт вчасно не повернув. Вважав, що позивач не надав суду детальний розрахунок заборгованості по Кредитному договору № М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року з врахуванням Додаткової угоди № М02.00208.008804944/1 від 10.07.2023 року, згідно якого можна перевірити фактичне нарахування та сплату кредитного зобов`язання. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 123 000 грн. У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи в їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За змістом частини 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Судом встановлено, що 12.10.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №М02.00208.008804944, згідно умов якого банк надав клієнту кредит в розмірі 199 999 грн зі сплатою 16.99 % річних строком на 30 місяців. Строк дії договору та дата повернення кредиту 12.04.2024 року. З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 вбачається, що станом на 13.04.2023 року загальна заборгованість складає 249 074,92 грн, з яких: 121 611,49 грн основний борг, 54 534,75 грн прострочений борг, 19 711,57 грн прострочені проценти, 11 613,79 грн строкові проценти, 16 499,90 грн нарахована плата за обслуговування кредиту, 25 103,42 грн прострочена плата за обслуговування кредиту. 01.03.2023 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, в якій АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. 10.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № М02.00208.008804944/1 до Кредитного договору № М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року (далі - Угода). Відповідно до п. 1 Угоди сторони підписанням цієї Додаткової угоди визнають та підтверджують наявність боргу позичальника за Кредитним договором, станом на дату укладання цієї Додаткової угоди, в сумі 249 074,92 грн, який складається з: - заборгованість за основною сумою боргу, що становить 176 146,24 грн; - заборгованість за процентами за користування кредитом, що становить 31 325,36 грн; - заборгованість за платою (комісією) за обслуговування кредитної заборгованості (кредиту), що становить 41 603,32 грн. Також підписанням додаткової угоди сторони визнають та підтверджують наявність понесених Банком та не відшкодованих витрат за Кредитним договором (під час отримання виконавчого напису, у судовому процесі та у межах виконавчого провадження) у сумі 3 736,13 грн. Згідно з п. 2 Угоди сторони домовилися про дострокове припинення Кредитного договору після виконання Позичальником наступних умов: 2.1. Позичальник зобов?язується повернути Банку в строк не пізніше 5 (п?яти) банківських днів від дати укладання цієї Додаткової угоди частину боргу за Кредитним договором в сумі 41 263,87 грн, а також компенсувати Банку невідшкодовані витрати, зазначені в п. 1 даної Додаткової угоди в сумі 3 736,13 грн, а всього разом сплатити 45 000,00 грн. 2.2. Повернення Банку в строк не пізніше 90 календарних днів від дати укладення цієї Додаткової угоди частини заборгованості, що виникла згідно Кредитного договору в сумі 123000,00 грн (сума залишку). Виключно за згодою Банку, допускається збільшення строку повернення заборгованості, згідно з п. 2.2. Договору, до 5 (п?яти) банківських днів. Пунктом 3 Угоди передбачено, що умови, передбачені п. 2.7 та 2.9 цієї Додаткової угоди вступають у силу лише у випадку беззастережного, своєчасного та у повному обсязі виконання Позичальником своїх зобов?язань, передбачених у п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 цієї Додаткової угоди. У випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов?язань в зазначені у п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 Додаткової угоди терміни (строки), ця Додаткова угода припиняє чинність, не створюючи жодних юридичних наслідків для Сторін. 10.07.2023 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок Банку частину боргу в сумі 41 263,87 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 3106288 (а.с. 103). 14.07.2023 року ОСОБА_1 переказав на рахунок Банку суму в розмірі 4 000 грн та 01.01.2024 суму в розмірі 0,92 грн, що підтверджується випискою з 12.10.2021 по 18.11.2024 ОСОБА_1 (а.с. 157-158). Так, відповідач сплатив на користь позивача суму в розмірі 45264,92 грн, які направлені на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року. 18.09.2024 року АТ «Ідея Банк» подало заяву про залишення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 45 264,92 грн без розгляду. Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року сума боргу ОСОБА_1 складає 203 810 грн, з яких: 143 240,08 грн прострочений основний борг, 25 565,56 грн прострочені проценти, 35003,36 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту (а.с. 114). Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Ідея Банк» та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року в сумі 203 810 грн, з яких: 143 240,08 грн прострочений основний борг, 25566,56 грн прострочені проценти, 35 003,36 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту, районний суд виходив з того, що отримавши кредит, відповідач належним чином не виконав істотні умови кредитного договору щодо порядку і строків повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, суд першої інстанції у відповідності до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України дійшов висновку про необхідність залишення позовних вимог в частині стягнення грошових коштів у розмірі 45264,92 грн за кредитним договором без розгляду, оскільки ОСОБА_1 сплатив на користь АТ «Ідея Банк» суму в розмірі 45 264,92 грн, які направлені на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується не повністю з огляду на наступне. Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення плати за обслуговування кредиту в розмірі 35 003,36 грн, що передбачено пунктом 1.9 договору кредиту №М02.00208.008804944 від 12.10.2021 року згідно якого Банк під час користування кредитом надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту. Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори з споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15. Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц. Враховуючи наведене, положення договору кредиту №М02.00208.008804944 від 12.10.2021 щодо стягнення з позичальника на користь кредитодавця плати за обслуговування кредиту в розмірі 35 003,36 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за прострочену плату за обслуговування кредиту в розмірі 35 003,36 грн. З наведених мотивів, рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшивши загальну суму стягнення заборгованості з 203 810 грн до 168 806,64 грн, з яких з яких: 143 240,08 грн прострочений основний борг, 25 566,56 грн прострочені проценти. Доводи апеляційної скарги про те, що сторонами узгоджено розмір заборгованості за кредитним договором у сумі 123 000,00 грн спростовуються матеріалами справи, у яких відсутні докази виконання ОСОБА_1 п. 2.2 Додаткової угоди, а саме докази сплати ним протягом 90 календарних днів від дати укладення Додаткової угоди грошових коштів у розмірі 123 000,00 грн, у зв`язку з чим така Додаткова угода припинила чинність, не створюючи при цьому жодних юридичних наслідків для сторін між якими таку угоду було укладено. Крім того, відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої або наявність заборгованості в іншому розмірі. Крім того, будь-якого іншого розрахунку заборгованості відповідачем надано не було. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено частково, з ОСОБА_1 в користь АТ «Ідея Банк» слід стягнути судовий збір, сплачений Банком за подачу позовної заяви в розмірі 3094,63 грн. Разом з тим, враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, з АТ «Ідея Банк» в користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за подачу апеляційної скарги в розмірі 962,24 грн. Частиною 10 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Враховуючи наведене, з урахуванням ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 132,39 грн (3094,63 - 962,24). Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 08 липня 2025 року. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 вересня 2024 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 168 806,64 грн. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 132,39 грн судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 08 липня 2025 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді Я.А. Левик М.М. Шандра