Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/15931/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15931/24 Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 12.09.2024 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (далі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі в/ч НОМЕР_2 ) про: - визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 Прикордонного загону ДПС України (в/ч НОМЕР_2 ) що проявилася у не виплаті ОСОБА_1 з січня 2023 року додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28 лютого 2022 року (далі Постанова №168); - зобов`язання НОМЕР_1 Прикордонний загін ДПС України (в/ч НОМЕР_2 ) починаючи із січня 2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100 000 грн, що передбачена Постановою №168. - зобов`язання НОМЕР_1 Прикордонний загін ДПС України (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі Порядок №159). Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він проходить службу у ДПС України. Починаючи із січня 2023 року, відповідачем не виплачувалася заслужена додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн. на місяць, що передбачена Постановою №168. Про даний факт позивачу стало відомо лише 07 травня 2024 року, коли він отримав довідку про доходи від відповідача. Позивач вказує, що у період із 01 січня 2023 року по теперішній час брав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів, необхідних для національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, що підтверджується Витягами із журналу бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип B) НОМЕР_1 Прикордонного загону ДПС України. Також, позивач вважає, що має право на компенсацію за порушення строків виплати грошового забезпечення. Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (в/ч НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - апелянт вказав, що суд першої інстанції не врахував Наказ №309 від 22 грудня 2022 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" визначає, що у період з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року Херсонська міська територіальна громада була окупована РФ. З 11 листопада 2022 року по 01 травня 2023 року Херсонська міська територіальна громада була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. З 01 травня 2023 року Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. З 11 листопада 2022 року вся територія Чорнобаївської сільської територіальної громади за винятком с. Чорнобаївка віднесена до території, на яких ведуться (велися) бойові дії. З 11 листопада 2022 року по 01 травня 2023 року с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. З 01 травня 2023 року с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; - уповноважені на здійснення функцій визначення таких територій, вважаємо, що суд неправомірно надав перевагу одному нормативно правовому акту перед іншим. Більше того, суд першої інстанції не аргументував чому саме такий свій висновок, щодо зон ведення бойових дій; - апелянт наголошує, що він ніс службу у визначений в позові період в мікрорайоні "Острів Корабел", який є частиною Карантинного острова, понизу Дніпра, частково у межах м. Херсона, який в свою чергу віднесений до зони бойових дій, так само як і місце дислокації та відпочинку військовослужбовців НОМЕР_1 Прикордонного загону АДРЕСА_1 . Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 є військовослужбовцем НОМЕР_1 Прикордонного загону ДПС України (в/ч НОМЕР_2 ) з 29 липня 2021 року, що підтверджується довідкою №811 від 08 травня 2024 року. З огляду на довідку про доходи №187 від 07 травня 2024 року, ОСОБА_1 у період з січня 2023 року по квітень 2024 року не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн, що передбачена Постановою №168. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на журнали бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 01 січня 2023 року, від 01 вересня 2023 року, 01 січня 2024 року, від 07 березня 2024 року, у період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2024 року, суд першої інстанції не встановив наявність безпосереднього вогневого контакту ОСОБА_1 з противником під час несення служби на спостереженому пункті поза районами ведення воєнних (бойових) дій з виконання бойових завдань (розпоряджень), а отже, позивач не може вважатися, військовослужбовцем, який брав безпосередню участь у бойових діях або заходах, оскільки вони не відповідають умовам, передбачених пп.3 п.2 Наказу №628 (у період з 01 грудня 2022 року по 31 січня 2023 року), пп.3 п.3 Порядку №36 (у період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року) та абз.3 пп.1 п.3 Особливостей №726 (у період з 01 червня 2023 року по теперішній час), п.2-1, пп.3 п.2, п.3 Порядку та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України №36, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року №36. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 2, абз.абз.1-2 ч.4, ч.ч.1, 2, 3 ст. 9 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII, п.п.2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", затвердженої постановою, абз.3 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28 лютого 2022 року, п.п.1, 9 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №533. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII). Згідно ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до Конституції України, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII). Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Відповідно абз.абз.1-2 ч.4 ст. 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704 №Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" ( далі Постанова №704). Приписами п.п.2, 3 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст. 102, п.п.1, 17, 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Відповідно п.4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року. №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 (у редакції чинній з 18 жовтня 2022 року) (далі - Постанова №168), серед іншого, передбачав: - установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. ( абзац перший пункту 1 постанови КМУ № 168, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ №217 від 07 березня 2022 року застосовується з 24 лютого 2022 року, №350 від 22 березня 2022 року застосовується з 24 лютого 2022 року, №754 від 01 липня 2022 року застосовується з 01 червня 2022 року, №793 від 07 липня 2022 року застосовується з 24 лютого 2022 року, №1146 від 08 жовтня 2022 року застосовується з 01 вересня 2022 року). - виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) ( абз.3 п.1 Постанови №168). - установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. (п.2-1 Постанови №168 в редакції Постанови №793 від 07 липня 2022 року застосовується з 24 лютого 2022 року). Відповідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови №704 наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Так, наказом Міністерства оборони №44 від 25 січня 2023 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 30 січня 2023 року за №177/39233 "Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV "Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану", який застосовується з 01 лютого 2023 року, за яким в редакції Наказу Міністерства оборони №566 від 26 вересня 2023 року, визначено, зокрема, - на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. (абз.1-12 п.2 розділу XXXIV Порядку №260); - перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України. (абз.4 п.2 розділу XXXIV Порядку №260) ; - райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України. (п.3 розділу XXXIV Порядку №260); - підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. (п.4 розділу XXXIV Порядку №260); - перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України. (абз.1 п.6 розділу XXXIV Порядку №260). Колегія суддів зазначає, що спірним питанням в цій справі є правомірність бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу з 01 січня 2023 року додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн., передбаченої п.1 Постанови №168. Як зазначалось вище, Постановою №168 визначено перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер. У постанові від 22 листопада 2023 року у справі №520/690/23 Верховний Суд констатував, що "текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови №168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав". Конкретизація умов, визначених цитованим положенням п.1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 07 липня 2022 року №793 (застосовується з 24 лютого 2022 року), Постанова №168 доповнена п.2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів". Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №533 затверджено Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі Положення №533). Пунктом 1 Положення №533 визначено, що АДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Згідно п.9 Положення №533 АДПС України в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. З метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, АДПС України 09 грудня 2022 року було прийнято наказ №628-АГ, згідно з пунктом 1 якого військовослужбовцям, які проходять військову службу в АДПС України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Абзацом другим цього пункту передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Водночас, п.2 згаданого наказу передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій: - бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; - бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; - бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження); - бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; - бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; - польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями; - бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів. Відповідно п.3 наказу №628-АГ від 09 грудня 2022 року, документами що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: - бойовий наказ (бойове розпорядження); - журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; - рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах. Відповідно п.2-1 Постанови №168 та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям ДПС України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року №36, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за №196/39252, затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Порядок №36), який був чинним у період з 01 лютого 2023 року по 05 вересня 2023 року, яким передбачалось, Згідно пп.3 п.2 Порядку №36, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується: у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Приписами п.3 Порядку №36 передбачено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій: 1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; 2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; 3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником; 4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; 5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями; 7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів; 8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником. Відповідно п.4 Порядку №36, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах. Облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені п.п.1, 2 п.2 цих Порядку та умов, та підготовка проектів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин. (п.5 Порядку №36). Таким чином, у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Однак, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Водночас, вказана Постанова Кабінету Міністрів України містить загальні умови отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, а саме: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). При цьому, право визначати конкретні бойові дії та конкретні заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, здійснення яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної додаткової винагороди, так само, як і право визначати порядок отримання цієї винагороди, надано керівникам міністерств та державних органів, у структурах яких проходить службу військовослужбовець. Крім того, у ст. 1 Закону України "Про оборону України", район воєнних (бойових) дій визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Так, з огляду на витяги з журналів бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 01 січня 2023 року, від 01 вересня 2023 року, 01 січня 2024 року, від 07 березня 2024 року позивач брав участь у бойових діях в межах н.п. Широка Балка, Хероснська обл. Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року №26, від 14 лютого 2023 року №35, від 01 березня 2023 року №52, від 17 березня 2023 року №67, від 17 березня 2023 року №68, від 01 квітня 2023 року №89, від 01 травня 2023 року №111, від 01 червня 2023 року №147, від 01 липня 2023 року №183, від 01 серпня 2023 року №210, від 01 вересня 2023 року №247, від 01 жовтня 2023 року №273, від 01 листопада 2023 року №301, від 01 грудня 2023 року №341, від 01 січня 2024 року №2, від 01 лютого 2024 року №42, від 01 березня 2024 року №82, від 01 квітня 2024 року №121, від 01 травня 2024 року №170 в період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не відносився н.п. Широка Балка, н. п. Софіївка Херсонської області. Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про те, що з січня 2023 року він безпосередньо перебуває у зоні, яка відносяться до зони бойових дій. Відповідно до вищенаведених положень Постанови №168 та прийнятих на її виконання нормативно-правових актів, збільшена до 100 000 гривень додаткова винагорода підлягає розрахунку відповідно до загальної тривалості участі військовослужбовця безпосередньо в бойових діях та здійсненні інших заходів, передбачених Постановою №168, за умов що військовослужбовець протягом всього місяця брав безпосередню участь в бойових діях та інших заходах, в той час як у разі менш тривалої участі ця сума зменшується прямо пропорційно часу участі у таких діях та заходах протягом місяця. Щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 з січня 2023 в бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, колегія суддів зазначає наступне. З огляду на журнали бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 01 січня 2023 року, від 01 вересня 2023 року, 01 січня 2024 року, від 07 березня 2024 року, у період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 залучався до несення служби (бойова охорона, чергування) на ВПС "Залізний Порт", КСП "Хутір", МТД "Поле", СП 30 "Рекрут", МТД "Хостел". В той же час, несення служби на спостереженому пункті вважається участю у бойових діях за умовою: - виконання бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження) згідно пп.3 п.2 Наказу №628 (у період з 01 грудня 2022 року по 31 січня 2023 року); - виконання бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником згідно пп.3 п.3 Порядку №36 (у період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року); - виконання бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження), безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора згідно абз.3 пп.1 п.3 Особливостей №726 (у період з 01 червня 2023 року по теперішній час). Разом з тим, згідно інформації з журналів бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 01 січня 2023 року, від 01 вересня 2023 року, 01 січня 2024 року, від 07 березня 2024 року, у період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2024 року не вбачається факту наявності безпосереднього вогневого контакту ОСОБА_1 з противником під час несення служби на спостереженому пункті поза районами ведення воєнних (бойових) дій з виконання бойових завдань (розпоряджень), а отже, позивач не може вважатися, військовослужбовцем, який брав безпосередню участь у бойових діях або заходах, оскільки вони не відповідають умовам, передбачених пп.3 п.2 Наказу №628 (у період з 01 грудня 2022 року по 31 січня 2023 року), пп.3 п.3 Порядку №36 (у період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року) та абз.3 пп.1 п.3 Особливостей №726 (у період з 01 червня 2023 року по теперішній час). Також, у матеріалах справи відсутні рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь Позивача (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за спірний період. Таким чином, факт перебування позивача на військовій службі та виконання службових обов`язків у складі НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) за вказаний період без доказів безпосередньої участі у бойових діях або залученні до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не є достатньою та беззаперечною підставою для нарахування та виплати йому відповідачем збільшеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень щомісячно, яка передбачена Постановою №168. При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на ті обставини, що ОСОБА_1 ніс службу у вказаний період в мікрорайоні "Острів Корабел", оскільки дане обґрунтування не підтверджено належними доказами документами визначеними у п.4 Порядку №36. Підсумовуючи викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 08 липня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.