Постанова 4854 № 420/34155/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34155/24 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Дата і місце ухвалення: 19.05.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, третя особа ГУ ПФУ в м.Києві, в якому просив суд: - визнати незаконним рішення ГУ ПФУ у Херсонській області №262340023870 від 22.03.2024р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком; - зобов`язати ГУ ПФУ у Херсонській області врахувати до страхового стажу позивача період з 03.07.1989р. по 30.04.2001р. та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком; - зобов`язати ГУ ПФУ у Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 15.03.2024р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 15.03.2024р. він звернувся до ГУ ПФУ в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідну заяву за принципом екстериторіальності розгляду заяв передано на розгляд до ГУ ПФУ в Херсонській області, рішенням якого №262340023870 від 22.03.2024р. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу 29 років 06 місяців та належного підтвердження пільгового стажу 12 років 06 місяців. Таке рішення позивач вважає незаконним та зазначав, що до його страхового стажу територіальним органом ПФУ протиправно не зараховано період його роботи з 03.07.1989р. по 30.04.2001р., з тих підстав, що запис про звільнення в трудовій книжці не засвідчений печаткою підприємства. Позивач зазначав, що відповідачем фактично перекладено на нього відповідальність за ведення трудової книжки, що є перешкодою у реалізації права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення. При цьому, ГУ ПФУ в Херсонській області не було здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можливо було б додатково підтвердити страховий стаж заявника. Посилався позивач і на незаконність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 25.05.2001р. по 06.08.2014р. на посаді електрозварника ручного зварювання з підстав відсутності атестації робочого місця. Зазначав, що на підтвердження відповідного стажу ним надано уточнюючу довідку про пільговий характер роботи від 06.03.2024р. №2, видану СТ «ІНБУД». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №262340023870 від 22.03.2024р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 03.07.1989р. по 30.04.2001р. та з 25.05.2001р. по 06.08.2014р., повторно розглянути його заяву від 15.03.2024р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 19.05.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. ОСОБА_1 під час всього періоду роботи на посаді, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, зобов`язаний був знати про необхідність проведення підприємством атестації робочого місця. А відтак, позивач не міг не знати про відсутність атестації його робочого місця. При зверненні до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 не надав наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці за період його роботи з 25.05.2001р. по 06.08.2014р. на посаді електрозварника ручного зварювання. Також, апелянт посилається на відсутність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 03.07.1989р. по 30.04.2001р. згідно наданої трудової книжки, оскільки запис про звільнення не засвідчений печаткою підприємства, чим порушено вимоги пункту 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58. Апелянт просить суд апеляційної інстанції враховувати, що ГУ ПФУ в Херсонській області, як органом, на якого, на виконання принципу екстериторіальності, було покладено обов`язок щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, відповідну заяву розглянуто та прийнято за результатами такого розгляду відповідне рішення. А відтак, відсутні підстави для покладання саме на ГУ ПФУ в Херсонській області обов`язку повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.03.2024р. звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивач, серед іншого, додав трудову книжку серії НОМЕР_1 та довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2 від 06.03.2024р., видану споживчим товариством «ІНБУД». Відповідно до п.п.4.1 та 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, заяву позивача за принципом екстериторіальності передано для розгляду до ГУ ПФУ в Херсонській області. Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області №262340023870 від 22.03.2024р. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав відсутності необхідного страхового стажу 29 років 6 місяців та належного підтвердження пільгового стажу 12 років 6 місяців на дату звернення. Зокрема, у рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 26 років 04 місяці 28 днів. До страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки НОМЕР_1 період роботи за записом №3-№8 з 03.07.1989р. по 30.04.2001р., оскільки запис про звільнення не засвідчений печаткою підприємства, порушені вимоги пункту 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993р. №58. Необхідно підтвердити неврахований період стажу у відповідності з пунктом 3 Порядку №637. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 25.05.2001р. по 06.08.2014р. (електрозварник ручного зварювання) відповідно до довідки №2 від 06.03.2024р. Споживчого товариства «ІНБУД», у зв`язку з відсутністю наказу «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» за даний період. Не погоджуючись з правомірністю рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №262340023870 від 22.03.2024р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку, що не зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 03.07.1989р. по 30.04.2001р., зазначеного у його трудовій книжці, є протиправним, зазначивши, що ОСОБА_1 не може нести відповідальність за правильність заповнення трудової книжки. За висновками суду, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Що ж до не зарахування позивачу періоду роботи з 25.05.2001р. по 06.08.2014р. на посаді електрозварника ручного зварювання з підстав відсутності атестації робочого місця, то суд першої інстанції також визнав такі дії Головного управління протиправними, зазначивши, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Судом враховано, що ОСОБА_1 надав до органу ПФУ довідку №2 від 06.03.2024р. споживчого товариства «ІНБУД», підтверджуючу пільговий характер роботи позивача у зазначений період на посаді, віднесеній до Списку №2. А відтак, за висновками суду, рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №262340023870 від 22.03.2024р. є протиправним. З метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 суд визнав за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області врахувати спірні періоди роботи позивача з 25.05.2001р. по 06.08.2014р. та з 03.07.1989р. по 30.04.2001р. для обчислення його страхового стажу, а також перерахувати його страховий стаж виходячи з усіх даних його трудової книжки згідно записів, повторно розглянути заяву від 15.03.2024р. та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової позиції та висновків суду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. За приписами п.2 Розділу XV «Перехідні положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Згідно пунктів 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. (п.20 Порядку №637) Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р. Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637. Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці (з 21.08.1992р.), яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Як вже зазначалося колегією суддів, підставою для не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 03.07.1989р. по 30.04.2001р., ГУ ПФУ в Херсонській області у рішенні №262340023870 від 22.03.2024р. зазначило, що записи №3-№8 трудової книжки НОМЕР_1 про звільнення не засвідчені печаткою підприємств, що є порушенням вимог пункту 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993р. №58. На момент заповнення трудової книжки позивача вперше порядок ведення трудових книжок працівників регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974р. №162 (далі - Інструкція №162). Відповідно до п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Пунктом 2.11 Інструкції №162 встановлено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. З 29.07.1993р. порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 (далі - Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок, що й Інструкція №162. Пунктом 4.1 розділу 4 Інструкції передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993р. №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Отже, з наведеного слідує, що обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкцій №162 та №58, записи в трудовій книжці про роботу позивача відповідають вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій працював позивач. Наявність певних недоліків оформленні трудової книжки, зокрема, відсутність печатки підприємства, не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а. Відповідальність та негативні наслідки за порушення при веденні записів у трудову книжку повинні настати саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника. У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. На підставі викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Херсонській області протиправно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 03.07.1989р. по 30.04.2001р., записи про які містяться в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 . Що ж до не зарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 25.05.2001р. по 06.08.2014р. на посаді електрозварника ручного зварювання колегія суддів зазначає наступне. Сторонами у справі не заперечується, що посада електрозварника ручного зварювання була передбачена Списками №2, чинними у період роботи позивача на цій посаді, й відносилась до посад з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Разом із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 надав до органу ПФУ довідку споживчого товариства «ІНБУД», якою підтверджено роботу позивача у період з 25.05.2001р. по 06.08.2014р. повний робочий день, виконання робіт електрозварника ручного зварювання, тобто за професією, передбаченою Списком №2, затвердженим постановою КМУ №36 від 16.01.2003р. Стаж роботи на відповідній посаді 13 років 02 місяці 12 днів. Відмовляючи в зарахуванні вказаного періоду роботи до пільгового у рішенні №262340023870 від 22.03.2024р. ГУ ПФУ у Херсонській області зазначило про відсутність атестації робочого місця на підприємстві. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992р. №41 (далі - Методичні рекомендації). Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі). Таким чином, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04.03.2021р. по справі №160/2647/19. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №520/15025/16-а, у якій Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013р. у справі №21-183а13, від 25.11.2014р. у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15 та №21-585а14, від 14.04.2015р. у справі №21-383а14, від 02.12.2015р. у справі №21-1329а15, від 10.02.2016р. у справі №21-5432а15 та від 12.04.2016р. у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Велика Палата Верховного Суду у названій постанові сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення ГУ ПФУ у Херсонській області №262340023870 від 22.03.2024р. та його скасування, із зобов`язанням відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 03.07.1989р. по 30.04.2001р. та до пільгового з 25.05.2001р. по 06.08.2014р. Приймаючи рішення №262340023870 від 22.03.2024р. ГУ ПФУ в Херсонській області не виконало свого обов`язку щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. Оскільки відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду ГУ ПФУ в Херсонській області, а тому саме на нього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання повторно розглянути його заяву про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Херсонській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 08 липня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук