Постанова 4854 № 420/25763/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25763/24 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. Дата і місце ухвалення: 18.06.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025р. задоволено частково позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 13.05.2024р. із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 13.05.2024р., виходячи з щомісячної фіксованої величини 4463,15 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 12.06.2025р. позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі на підставі п.1 ч.1 ст.252 КАС України, обґрунтованою тим, що Одеським окружним адміністративним судом фактично не розглянуто частину заявлених ним позовних вимог, а саме: щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р.; щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 13.05.2024р., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років служби, грошової компенсації за 35 (тридцять п`ять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 (п`ятнадцять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017р.; щодо нарахування та виплати в повному обсязі грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, проведення їх виплати з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44; щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 13.05.2024р. відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159, починаючи з 01.12.2015р. до дати фактичної виплати нарахованої суми грошового забезпечення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025р. в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 18.06.2025р. та направити праву до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення по справі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні його заяви про ухвалення додаткового рішення у справі суд першої інстанції необґрунтовано зазначив, що з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 27.08.2024р., предметом спору було лише питання щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 13.05.2024р., яке вирішено рішенням від 06.06.2025р. Судом залишено поза увагою, що у заяві про уточнення позовних вимог від 27.08.2024р. позивачем уточнено лише вимоги в частині індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 13.05.2024р., в той час як всі інші заявлені в позові вимоги позивач не відкликав та щодо них судом не вирішувалося питання про залишення їх без розгляду, повернення позову у відповідній частині тощо. За таких обставин, за твердженнями апелянта, судом в рішенні від 06.06.2025р. вирішено не всі заявлені позовні вимоги, що, у відповідності до п.1 ч.1 ст.252 КАС України, є підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, зокрема, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. При цьому, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку п.1 ч.1 ст.252 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що рішення винесене 06.06.2025р. на підставі уточненої позовної заяви, яка була надана позивачем 27.08.2024р. на виконання ухвали суду від 21.08.2024р. Вимоги, щодо яких позивач просить ухвалити додаткове рішення, судом не розглядались та обставини справи щодо них не досліджувались. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.05.2024р. із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р., індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.05.2024р. із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 13.05.2024р., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років служби, грошової компенсації за 35 (тридцять п`ять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 (п`ятнадцять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017р.; - зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020р. по 13.05.2024р., одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років служби, грошову компенсацію за 35 (тридцять п`ять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 (п`ятнадцять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017р., провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби; - зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01 січня 2024 року наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023р. №1130-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації», з відрахуванням раніше проведених виплат із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44; - зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 13.05.2024р., відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159, починаючи з 01.12.2015р. до дати фактичної виплати нарахованої суми грошового забезпечення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2024р. адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Підставою для залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 в ухвалі суд вказав, що позивач не зазначив в позовній заяві ніяких доказів, на яких ґрунтуються його позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.05.2024р.; не зазначено, чому позивач вважає, що розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 не перевищив суму індексації, що склалась у місці підвищення такого доходу, відсутні взагалі відомості про розмір індексації за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р., яка була виплачена за рішенням суду, відомості про розмір підвищення грошового забезпечення позивача внаслідок прийняття постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, не надано довідки по грошове забезпечення позивача з 01.12.2015р. по 10.09.2018р., копії картки особового рахунку про виплачене грошове забезпечення за період з 01.12.2015р. до звільнення. Суд зазначив, що позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази. На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 27.08.2024р. подав до суду уточнену позовну заяву в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.05.2024р., в якій навів відповідне правове обґрунтування позовних вимог у цій частині та до якої додав докази, які підтверджують його вимоги. Також, у вказаній заяві позивач уточнив позовні вимоги у відповідній частині та просив суд: - визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 травня 2024 року із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 травня 2024 року, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4436,87 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів, із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44. Саме вказані позовні вимоги судом вирішено у рішенні від 06.06.2025р., за наслідком чого частково задоволено позов ОСОБА_1 . При цьому, судом не враховано, що уточнена позовна заява ОСОБА_1 від 27.08.2024р. стосувалася лише частини позовних вимог, а саме: щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.05.2024р., про що неодноразово зазначено позивачем безпосередньо у такій заяві. До того ж, вказану уточнену позовну заяву подано позивачем на виконання вимог ухвали від 21.08.2024р. про залишення адміністративного позову без руху, постановлення якої було зумовлено лише тим, що ОСОБА_1 не зазначив в позовній заяві ніяких доказів, на яких ґрунтуються його позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.05.2024р. З вказаного слідує, що залишення без руху та уточнення позовних вимог у даній справі стосувалося лише вимог позову щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.05.2024р. Щодо іншої частини позовних вимог, заявлених в позовній заяві, то позивач не заявляв клопотання щодо залишення їх без розгляду або про зменшення позовних вимог чи про відмову від них (відкликання). В свою чергу, судом також не вирішувалося питання щодо таких вимог позову, в т.ч. на стадії залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що оскільки щодо частини позовних вимог судом не ухвалено судового рішення, висновок суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі є помилковим. А відтак, на підставі п.1, п.3 ч.1 ст.317, ст.320 КАС України, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення по справі. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення по справі. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та, на підставі ч.2 ст.328 КАС України, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 08 липня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук