Постанова Чернівецький апеляційний суд № 716/281/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2025 року м. Чернівці cправа № 716/281/25 провадження № 22-ц/822/387/25 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіної Н. Ю. суддів Височанської Н.К., Одинака О.О. учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідач ОСОБА_1 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року, головуючий у першій інстанції Стрілець Я.С. ВСТАНОВИВ Описова частина Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у лютому 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначало, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438. Відповідно до пункту 1.1 правочину укладення цього договору здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. За змістом пункту 1.3 договору сума кредитування складає 3500 грн. На підставі пункту 1.4 договору строк кредиту 210 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» надано ОСОБА_1 кредит в сумі 3500 грн шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, наданими ОСОБА_1 . Посилалося на невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за договором, не повернення кредиту в сумі 3500 грн, не плати процентів в сумі 26257 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу від 01 лютого 2024 року №01022024-1, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло прав кредитора за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438. Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438 в сумі 29 757 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в апеляційній скарзі просить рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року № 634438 є укладеним. Відповідно до пункту 1.1 правочину укладення цього договору здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. У довідці про ідентифікацію передбачені усі персональні дані ОСОБА_1 , за якими можна встановити кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року № 634438. Відповідно до пункту 2.1 договору кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» від 03 січня 2025 року №20250103 про перерахування коштів на картку № НОМЕР_1 містить необхідні реквізити, тому може вважатися первинним документом. Відсутність у матеріалах справи виписки з особового рахунку не свідчить про відсутність у ОСОБА_1 заборгованості за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року № 634438. ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року № 634438 ні перед первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», ні перед наступник кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення. Вказує на не надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, зокрема кому належить рахунок, на який перераховано грошові кошти, номер телефону, на який приходив одноразовий код. У матеріалах справи відсутні первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором. Розрахунок заборгованості не є належним доказом наявності заборгованості та її розміру, не є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. За змістом частин 4, 6 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб); справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. На підставі частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із частинами 4, 6 статті 19, частини 1 статті 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з недоведеності обов`язку ОСОБА_1 сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року № 634438 грошові кошти в сумі 29 757 грн. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не надано доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» обов`язку з надання ОСОБА_1 кредиту за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року № 634438, суд позбавлений можливості встановити наявність заборгованості, її розмір. Водночас суд першої інстанції вказав, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 , можливості ідентифікувати належність рахунку ОСОБА_1 , виписки з особового рахунку ОСОБА_1 . Разом з тим судом першої інстанції вказано, що розрахунок заборгованості, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», реєстр боржників до договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» факторингу від 01 лютого 2024 року №01022024-1 не є доказами здійснення фінансової операції. Крім того, суд першої інстанції послався на відсутність відомостей надсилання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції Встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438. Відповідно до пункту 1.1 правочину укладення цього договору здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. За змістом пункту 1.3 договору сума кредитування складає 3500 грн. На підставі пункту 1.4, 1.4.1 договору строк кредиту 210 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором. Згідно із пунктом 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.4 цього договору. Відповідно до пункту 2.1 договору кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . За змістом пункту 9.6 договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Елестронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. За повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» від 03 січня 2025 року №20250103 відповідно до договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» про організацію переказу грошових коштів від 03 травня 2022 року №03052022-1 були успішно перераховано кошти на картку № НОМЕР_1 в сумі 3500 грн 25 лютого 2023 року. Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу від 01 лютого 2024 року №01022024-1, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло прав кредитора за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438. Відповідно до пункту 1.2 внаслідок передачі (відступлення) права вимоги (у визначенні як наведено нижче) за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитним договорах (у зазначені як наведено нижче), що входить до портфеля заборгованості (у зазначенні як наведено нижче), та набуває право грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами (у зазначенні як наведено нижче) включаючи право вимоги від боржників (у зазначенні як наведено нижче) належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників (у зазначенні як наведено нижче) за кредитними договорами. Згідно із пунктом 6.2.3 права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 цього договору та виконання актором вимог пункту 7.2 договору. На підставі витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 01 лютого 2024 року №01022024-1, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло права кредитора за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 від 25 лютого 2023 року №634438, що складається в кредиту в сумі 3500 грн, процентів в сумі 26257 грн. На підставі розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року №634438 заборгованість за кредитом становить 3500 грн, за процентами складає 26257 грн, в тому числі за період з 25 лютого 2023 року по 11 березня 2023 року дорівнює 577 грн 50 коп. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. На підставі частини 1статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом частини 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частиною 2статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). На підставі частини 1 та 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом частини 1, 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно частини 1-4 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Частиною 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України). Встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438 у електронній формі. Відповідно до пункту 1.1 правочину укладення цього договору здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. На підставі пункту 9.6 договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. Заслуговують на увагу посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в апеляційній скарзі на доведеність надання ОСОБА_1 кредитних коштів на виконання договору. Відповідно до пункту 2.1 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438 кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . За повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» від 03 січня 2025 року №20250103 відповідно до договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» про організацію переказу грошових коштів від 03 травня 2022 року №03052022-1 було успішно перераховано кошти на картку № НОМЕР_1 в сумі 3500 грн 25 лютого 2023 року. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 3500 грн. 25 лютого 2023 року шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений ОСОБА_1 у договорі. Суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. (див. постанову Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 404/6483/17 (провадження № 61-14432св19)). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 11-228сап21 зазначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами На підставі ч.1 ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ч.3 ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18). Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21). Відповідно до пункту 1 статті 13 ЗаконуУкраїни "Про електронну комерцію"розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Емітенти зобов`язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов`язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України (пункт 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №

705. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення). Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №

254. Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі (абзац другий пункту 4.10. Положення). Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (пункт 5.1 Положення ). Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення ). У постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №

75. Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту. Розрахунок заборгованості, наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором про надання споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року №634438 не є належним доказом виконання зобов`язання з надання ОСОБА_1 грошових коштів, розміру невиконаного ОСОБА_1 зобов`язання з повернення кредиту та процентів. Водночас ОСОБА_1 не надано виписки з особового рахунку за картковим рахунком № НОМЕР_1 на спростування обставин отримання 25 лютого 2023 року кредиту в сумі 3500 грн. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18)). У статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів. Відповідно до статті 350 ГК України факторинг передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою. У пункті 5 частини першої статті 1 Закону зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. За змістом частини першої статті 6 Закону договір факторингу, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги. Крім того, у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги. У частині першій статті 514 ЦК України закріплене правило, за яким обсяг прав, що передаються, визначається на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом. Формулювання цієї норми вказує на її диспозитивність, тобто не виключається можливість зміни обсягу прав. Таким чином, відступлення прав, обсяг яких буде визначено в майбутньому, вважається законодавчо прийнятним. Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). На підставі частини 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. Отже, виходячи із положень ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги. Таких висновків дійшов також Вищий господарський суд України у постанові від 19 жовтня 2015 року (справа № 910/3498/15-г), де вказав, що тільки договору факторингу, порівняно з іншими договорами, притаманна можливість здійснювати відступлення як наявної, так і майбутньої грошової вимоги. Інші договори, включаючи загальний договір відступлення права вимоги (цесії), розраховані на відступлення лише наявних вимог. Така конструкція ґрунтується на юридичній фікції щодо майбутньої заборгованості, де майбутнє право вважається таким, що переходить до нового кредитора з моменту укладення договору про цесію. Таким чином, для цілей відступлення права вимоги за майбутньою вимогою враховуються характеристики вже наявної вимоги. Визначеність переданого права вимоги стосовно його змісту, обсягу та особи боржника має бути встановлена не в момент укладання правочину про цесію, а в момент виникнення права вимоги. ЦК України не має жодних імперативних вимог щодо способів ідентифікації права вимоги в правочині про його відступлення або майбутнє відступлення новому кредитору. Сторони можуть обрати будь-які засоби або ознаки, що дозволять визначити підстави виникнення вимоги, її характер, обсяг, зміст тощо. Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17 відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Натомість, до дійсних належать такі права вимоги, які юридично існують, виникнуть в майбутньому, або права по зобов`язаннях, за якими не настав строк виконання. Причому поняття дійсних вимог є ширшим, ніж наявних або існуючих, оскільки дійсними можуть бути не тільки зобов?язальні вимоги, що існують у даний час, а й ті, що виникнуть у майбутньому. Наявна вимога це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, або право грошової вимоги, можливість здійснення якої залежить від настання певної умови чи спливу строку платежу (так звана недозріла вимога). Майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому, тобто яка з`явиться з тих чи інших договорів, що будуть укладені між клієнтом і боржником після договору факторингу. Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу від 01 лютого 2024 року №01022024-1. Відповідно до пункту 1.2 внаслідок передачі (відступлення) права вимоги (у визначенні як наведено нижче) за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитним договорах (у зазначені як наведено нижче), що входить до портфеля заборгованості (у зазначенні як наведено нижче), та набуває право грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами (у зазначенні як наведено нижче) включаючи право вимоги від боржників (у зазначенні як наведено нижче) належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників (у зазначенні як наведено нижче) за кредитними договорами. Згідно із пунктом 6.2.3 права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 цього договору та виконання актором вимог пункту 7.2 договору. На підставі витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 01 лютого 2024 року №01022024-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло права кредитора за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 від 25 лютого 2023 року №634438, що складається в кредиту в сумі 3500 грн, процентів в сумі 26257 грн. Отже, внаслідок укладення договору факторингу права вимоги за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 від 25 лютого 2023 року №634438 перейшло від первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». На підставі частини 1, 3 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. У матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». За пунктом 5.5 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІКРЕДИТ» та ОСОБА_1 від 25 лютого 2023 року №634438 повернення кредиту споживачем, всі платежі та розрахунки, зазначені у цьому договорі, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на зазначені в договорі та/або на веб-сайті банківські рахунки товариства з національній грошовій одиниці України гривні. Відповідно до пункту 10 договору міститься зазначення поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» № НОМЕР_2 . Проте у матеріалах справи відсутні відомості про здійснення ОСОБА_1 сплати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» № НОМЕР_2 кредиту в сумі 3500 коп., процентів за користування кредитом в сумі 26257 грн. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для захисту права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 від 25 лютого 2023 року №634438 з повернення кредиту про сплати процентів за користування кредитом. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до пункту 1.3 договору сума кредитування складає 3500 грн. На підставі пункту 1.4, 1.4.1 договору строк кредиту 210 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором. Згідно із пунктом 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.4 цього договору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. На підставі розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 25 лютого 2023 року №634438 заборгованість за кредитом становить 3500 грн, за процентами складає 26257 грн, в тому числі за період з 25 лютого 2023 року по 11 березня 2023 року дорівнює 577 грн 50 коп. ОСОБА_1 правильність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» розрахунку невиконаного зобов`язння з повернення кредиту в сумі 3500 грн, сплати процентів в сумі 26257 грн не спростована. З огляду на наведене підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438 кредит в сумі 3500 грн, проценти в сумі 26257 грн. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи викладене рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1статті 376 ЦПК України. Судові витрати Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір за подання позову в сумі 2422 грн за платіжною інструкцією Акціонерного товариства №Райффайзен Банк» від 07 лютого 2023 року №2761, за подання апеляційної скарги в сумі 3633 грн 60 коп. за платіжною інструкцією Акціонерного товариства №Райффайзен Банк» від 21 березня 2025 року № 5504. З огляду на задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати з сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422 грн, за подання апеляційної скарги в сумі 3633 грн 60 коп. Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року скасувати. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 25 лютого 2023 року №634438 кредит в сумі 3500 грн, проценти в сумі 26257 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати з сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422 грн, за подання апеляційної скарги в сумі 3633 грн 60 коп. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 19 травня 2025 року. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді Н. К. Височанська О. О. Одинак