Постанова 4856 № 240/33695/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/33695/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 07 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Житомирській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, В С Т А Н О В И В : Головне управління Національної поліції в Житомирській області звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ НП в Житомирській області 60658,05 грн як відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням службового транспортного засобу. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року скасовано, а провадження у справі за позовом ГУ НП в Житомирській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України. Постановою Верховного Суду від 14 березня 2025 року скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, а справу №240/33695/23 направлено для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 16 квітня 2024 року безпідставно не враховано те, що Верховна Рада України на засіданні 03 травня 2023 прийняла у першому читанні законопроект №8213 «Про внесення змін до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» щодо матеріальної відповідальності поліцейських». Даний законопроект передбачає поширення положень Закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» на поліцейських та врегульовує питання такої матеріальної відповідальності. У законопроекті, шляхом внесення змін до статей 1 та 2 вказаного Закону пропонується: уточнити коло осіб, на яких поширюватиметься дія цього Закону, додавши до нього поліцейських та виключивши осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України. Комітет Верховної ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки підготував до другого читання проект Закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб» № 1225. Законопроект розроблено з метою приведення правових норм інституту матеріальної відповідальності військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження ними зборів у відповідність із Конституцією України. Законопроектом також внесено зміни до ст. 19 Закону Про Національну поліцію та ст. 7 Закону Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, згідно з якими у разі вчинення службовцями правопорушень вони нестимуть не лише дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність, а й матеріальну згідно із законом «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб». З огляду на те, що законопроектами № 8213 та № 1225 лише мають бути внесені зміни до Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" на яких поширюватиметься дія цього Закону, додавши до нього поліцейських, в даному випадку КЗпП України є тим нормативно-правовим актом, який регулює обов`язок відповідача, як працівника відшкодувати заподіяну підприємству матеріальну шкоду. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 17.04.2025 справу передано для розгляду головуючому судді Залімському І.Г. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що 06 грудня 2021 року о 08 годині 50 хвилин, по вул.Центральна в с.Заріччя Овруцької ОТГ Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "ВАЗ-211010", р.н. НОМЕР_1 , який належить ГУНП в Житомирській області, не врахувавши дорожньої обстановки, погіршення погодних умов, стану проїзної частини дороги, не вибравши безпечної швидкості руху, здійснив зіткнення з електричною опорою, внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.п.2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху України. Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 27 січня 2022 року у справі №286/3905/21 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до висновку експертного дослідження від 28.12.2022 №ЕД-19/106-22/13379-АВ вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля ВАЗ-21101 р.н. НОМЕР_1 на момент огляду 14.12.2022 складає 60658,05 грн. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 31.12.2016, ГУНП в Житомирській області є власником автомобіля марки ВАЗ-21101. Позивач вважає, що відповідач своїми неправомірними діями завдав пошкоджень службовому автомобілю, у зв`язку із чим звернувся до суду із позовом щодо відшкодування завданих збитків. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виключні підстави, які дозволяють здійснити стягнення завданої шкоди в судовому порядку, визначені Законом "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі". Враховуючи те, що позивачем не надано до суду доказів, а судовим розглядом не встановлено наявності жодної із перелічених у вказаному Законі обставин, відсутні підстави для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у судовому порядку. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, тобто він є спеціальним нормативним актом, який регулює проходження служби в поліції визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (Закон №580-VIII). Частиною третьою статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 N 2337-VIII передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про національну поліцію", зокрема, зобов`язує поліцейського берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів. Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Як вірно вказав суд першої інстанції, оскільки у Законі № 580-VIII відсутня норма щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної поліцейським при виконанні ним службових обов`язків, а тому до спірних правовідносин мають бути застосовані положення інших нормативно-правових актів. Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-IX (Закон № 160-IX). Відповідно до ст.2 Закону № 160-IX дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони, військовослужбовців Служби безпеки України (далі - особи). Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №160-ІХ, умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди. Згідно із ст.7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами. Стаття 8 Закону №160-ІХ визначає, що посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника). Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис. Частиною 1 статті 10 Закону №160-ІХ також визначено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. За приписами статті 13 Закону №160-ІХ стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення. Розмір шкоди, що перевищує суму можливих відрахувань із винної особи, може бути списаний у встановленому законодавством порядку. Встановлено, що доказів проведення службового розслідування, складання висновку та видачі наказу начальника ГУНП в Житомирській області про притягнення позивача до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування, позивачем не надано, матеріали справи такого не містять. Таким чином, суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність умов для притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, що передбачені частиною 2 статті 3 Закону №160-ІХ, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у судовому порядку. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.