Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/12725/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/12725/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 07 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстицій (м.Київ) про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ 1.Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року в задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області / надалі- апелянт /, не погодившись з судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

5. Апелянт стверджує, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №560/10337/23 було ним виконане в повному обсязі, що свідчить про безпідставність оскаржуваної постанови. Вважає, що діяв правомірно, а тому накладення штрафу є протиправним. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом встановлено, що Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №560/10337/23, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

7. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023, яке набрало законної сили згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 (отримана 11.01.2024), головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за двоскладовою формулою.

8. Таким чином, обчислений розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 є меншим (2835,71 грн.), ніж той, що ОСОБА_1 отримував до виконання рішення суду від 23.10.2023 (4305,94 грн.).

9. За заявою ОСОБА_1 Хмельницький окружний адміністративний суд 03.04.2024 видав виконавчий лист у справі №560/10337/23. 10. 23.04.2024 відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження, постанова про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам по справі для виконання та відома.

11. В ході здійснення заходів примусового виконання, стягувач повідомив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не виконує рішення суду належним чином, протиправно продовжує зменшувати розмір пенсії, обмежуючи її максимальним розміром.

12. Відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надсилалась вимога про виконання рішення суду у справі №560/10337/23.

13. Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на вимогу виконавця щодо виконання виконавчого листа №560/10337/23 повідомлено відділ примусового виконання рішень щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду. 14. 03.07.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП №74820838 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №560/10337/23.

15. Станом на 16.08.2024 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №560/10337/23 не виконано у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом, про що складено акт державного виконавця та відповідно до статті 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання якого у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом накладено на боржника штраф в подвійному розмірі 10200,00 грн. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон №1404-19) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

17. Згідно пункту 1 частини першої статі 3 Закону №1404-19 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України .

18. Статтею 5 Закону №1404-19 визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

19. Згідно частин першої, другої статті 63 Закону №1404-19 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

20. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

21. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

22. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

23. Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

24. Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

25. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

26. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

27. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

28. Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

29. З матеріалів справи суд встановив, що Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/12723/24 від 25.09.2024 відмовлено у задоволені позову про скасування постанови про накладення штрафу та Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 залишено в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/12723/24 від 25.09.2024.

30. Станом на 16.08.2024 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №560/10337/23 не виконано у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом відповідно до статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №560/10337/23 у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом накладено на боржника штраф в подвійному розмірі 10200,00 грн.

31. Суд зазначає, що невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами. Ті обставини, на які позивач покликається у позові, не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, відтак не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення.

32. Разом з тим, в процесі судового розгляду будь-яких інших доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №560/10337/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області суду не надало.

33. Викладене свідчить про помилковість твердження позивача про виконання в повному обсязі рішення суду у справі №560/10337/23.

34. Таким чином, відповідач при прийнятті оскарженої постанови про накладення штрафу діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому, підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуванної постанови відсутні.

35. У контексті наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

36. Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

37. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

38. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

39. Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

40. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності та, як наслідок, відсутності підстав для скасування спірної постанови. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

42. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

43. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

45. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.