Постанова 4856 № 600/5185/24-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5185/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 07 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-ОІЛ" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування розпорядження про анулювання ліцензії, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-ОІЛ" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1067-рл від 01.11.2024 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 24030314202100004 терміном дії з 19.02.2021 до 19.02.2026, адреса роздрібної торгівлі пальним: Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с.Чагор, вул.Спортивна, 1,1-А. Ухвалою суду від 18.11.2024 заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено повністю. Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1067-рл від 01.11.2024 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 24030314202100004 до набрання судовим рішенням законної сили у цій справі. 13.12.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області вчиняти дії щодо внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформації щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Д-ОІЛ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 24030314202100004 терміном дії з 19.02.2021 до 19.02.2026 та/або вчинити дії щодо поновлення запису в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального про дію (чинність) ліцензії реєстраційний номер 24030314202100004 на право ТОВ «Д-ОІЛ» здійснювати роздрібну торгівлю пальним до набрання законної сили рішення у справі № 600/5185/24-а. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.12.2024 вказану заяву задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що позивач отримав ліцензію №24030314202100004 на право роздрібної торгівлі пальним з терміном дії з 19.02.2021 по 19.02.2026. В ході проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-ОІЛ" працівниками Головного управління ДПС у Чернівецькій області встановлено розміщення на АЗС за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Чагор, вул. Спортивна, 1-1А тимчасової споруди (модульної автозаправної станції). Відповідачем зроблено висновки, що інформації та документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, не виявлено. Таким чином, податковий орган вважає, що позивачем вказано недостовірні відомості у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. ТОВ "Д-ОІЛ" не погоджується з прийнятим розпорядженням Головного управління ДПС у Чернівецькій області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Також, колегія суддів зазначає, що зазначені підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Таким чином, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Тому, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб`єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору після розриву відповідних господарських зав`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.11.2024 забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1067-рл від 01.11.2024 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 24030314202100004 до набрання судовим рішенням законної сили у цій справі. Водночас, позивач повідомив, що 19.11.2024 та 13.12.2024 при спробі зареєструвати акцизну накладну форми «П» порядковий номер 4317 вона не була прийнята, з підстав відсутності відомостей про позивача в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального. Згідно з листом Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 12.12.2024 №20428/6/24-13-09-01-003 позивача повідомлено, що на виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.11.2024 зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1067-рл від 01.11.2024. Водночас, податковий зазначив, що в резолютивній частині ухвали суду від 18.11.2024 відсутнє зобов`язання видалити записи про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. При цьому, в ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.11.2024, суд дійшов висновку, що до розгляду справи по суті щодо законності або не законності розпорядження про анулювання ліцензії, таке анулювання суттєво впливає на ведення господарської діяльності позивача, а саме: блокує формування доходу та виплати працівникам АЗС заробітної плати, призводить до негативних наслідків у взаємовідносинами з іншими суб`єктами господарювання, з якими укладені договори поставки нафтопродуктів, а також впливають на сплату податкових зобов`язань та наповнення державного бюджету. Це може призвести до невідворотних витрат та перепон у веденні господарської діяльності та безпосередньо впливає на наявні зобов`язання заявника в частині збереження робочих місць і виплати заробітної плати найманим працівникам. Метою зупинення оскаржуваного розпорядження відповідно до ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.11.2024 було повернення та збереження спірних правовідносин у первісному стані, до набрання законної сили рішення суду в даній справі. Тобто, зупинення дії оскаржуваного розпорядження позбавляє податковий орган повноважень вчиняти дії по внесенню до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відомостей щодо анулювання ТОВ «Д-ОІЛ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 24030314202100004 терміном дії з 19.02.2021 до 19.02.2026. Однак, позивач повідомив, що станом на 19.11.2024 та 13.12.2024 внаслідок оскаржуваного розпорядження унеможливлено здійснення товариством реєстрацію акцизної накладної, що фактично позбавляє позивача можливості здійснювати господарську діяльність. Таким чином, суд встановив, що ухвала суду від 18.11.2024 фактично не виконується, а наслідки оскаржуваного розпорядження негативно впливають на можливість здійснення ТОВ «Д-ОІЛ» господарської діяльності відповідно до тих правовідносин, які існували до прийняття розпорядження №1067-рл від 01.11.2024 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 24030314202100004. Вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, колегія суддів вважає таким, який в повній мірі узгоджується з положеннями ст. ст.150, 151 КАС України, оскільки в даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді зупинення господарської діяльності позивача на підставі оскаржуваного розпорядження. У свою чергу, невжиття таких заходів забезпечення позову у разі задоволення позову призведе до необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав позивача. При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову, у спосіб заявлений позивачем. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.