Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/6748/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/6748/25 Провадження № 22-ц/820/1530/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М., розглянув в порядку частини 1 статті 369 ЦПК України цивільну справу №686/6748/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2025 року, в складі судді Карплюка О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь зі ОСОБА_2 79219,93 грн, з яких 64005,21 грн інфляційні нарахування та 13194,14 грн три проценти річних за період з 02 квітня 2017 року по 26 травня 2023 року, 1048,06 грн інфляційні нарахування та 972,52 грн три проценти річних за період з 27 травня 2023 року по 05 червня 2024 року. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 березня 2012 року заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №2/2218/7961/11 стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54000 грн, 3775 грн за невиконані роботи, 1750 грн за вхідні металеві двері, 10800 грн неустойки, 1000 грн моральної шкоди та 180 грн судових витрат, разом 71505 грн. 27 червня 2012 року суд першої інстанції видав виконавчий лист, на підставі якого 16 серпня 2012 року було відкрито виконавче провадження. 26 травня 2023 року на рахунок позивача було перераховано 39950 грн та 05 червня 2024 року перераховано 31455 грн. 05 червня 2024 року постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчено виконавче провадження, у зв`язку з виконанням рішення суду. Вважає, що оскільки боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, а саме: трьох процентів річних та інфляційних втрат. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 10481 грн 84 коп., інфляційні втрати в розмірі 34587 грн 17 коп. та судовий збір в сумі 688 грн 18 коп. В решті вимог позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з врахуванням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК Українипозивач має право на стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК Україниза період з 02 квітня 2017 року до 23 лютого 2022 року. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якійпосилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Узагальнення доводів апеляційної скарги В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українисвідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Законодавець в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не передбачив особливостей у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання щодо повернення депозиту та виконання рішення суду про стягнення коштів. Оскільки зобов`язання відповідача перед позивачем виникло з договору, відмінного від договору позики або кредитного договору, тому підстави для застосування пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України відсутні. Відтак, суд помилково відмовив у стягненні інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 24 лютого 2022 року по 05 червня 2024 року. Процесуальні дії апеляційного суду Ухвалами Хмельницького апеляційного суду 30 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та справу призначено до судового розгляду. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень статті 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Мотивувальна частина Встановлені фактичні обставини справи Встановлено, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 березня 2012 року у справі №2/2218/7961/11стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54000 грн, 3775 грн за невиконанні додаткові роботи, 1750 грн за вхідні металеві двері, 10800 грн неустойки, 1000 грн моральної шкоди та 180 грн судових витрат. Зобов`язано ОСОБА_2 облицювати цоколь будинку з його матеріалів (штучного каменю) та облаштувати балкон за рахунок коштів відповідача, в будинку по АДРЕСА_1 . Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції від 16 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження №33941258 з виконання виконавчого листа №2/2218/7961/11 про стягнення боргу із ОСОБА_2 в розмірі 71505 грн. 26 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 39950 грн (утримано комісію банку 50 грн) та 05 червня 2024 року перераховано 31505 грн (утримано комісію банку 50 грн), що підтверджується матеріалами справи. Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05 червня 2024 року закінчено виконавче провадження №33941258 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з виконанням рішення суду. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до постанови від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Водночас законодавством в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не передбачено особливостей у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання щодо повернення депозиту та виконання рішення про стягнення коштів. До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2025 року у справі №751/3052/23, від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22. Як встановлено судом, заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 березня 2012 року у справі №2/2218/7961/11 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54000 грн, 3775 грн за невиконанні додаткові роботи, 1750 грн за вхідні металеві двері, 10800 грн неустойки, 1000 грн моральної шкоди, 180 грн судових витрат. Вказаним судовим рішенням встановлено, що 16 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір підряду №14 на будівництво житлового будинку. ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за договором, сплатив ОСОБА_2 363775 грн (360000 грн за договором та 3775 грн на додаткові роботи). Натомість, ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором підряду повністю не виконав та з істотними недоліками. Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції від 16 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження №33941258 з виконання виконавчого листа №2/2218/7961/11 про стягнення боргу із ОСОБА_2 в розмірі 71505 грн. 26 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 39950 грн та 05 червня 2024 року перераховано 31505 грн, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином є доведеним факт порушення зобов`язання відповідачем та у позивача виникло право для нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних за час прострочення виконання зобов`язання. Відтак, суд першої інстанції правильно встановив, що у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач має право на стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних. Однак, враховуючи предмет цих правовідносин, на них не поширюється дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги стосуються договору позики, та застосувавши пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, задовольнив позовні вимоги лише за період до 23 лютого 2022 року. Отже, позивач має право на компенсацію інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 24 лютого 2022 року по 05 червня 2024 року. При цьому, судом першої інстанції правильно враховано, що сума судового збору в розмірі 180 грн, яка стягнута за рішенням суду, є судовими витратами та не відноситься до загальної заборгованості відповідача. А тому, розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 24 лютого 2022 року по 26 травня 2023 року слід проводити із суми боргу 71325,00 грн (71505,00 грн 180,00 грн = 71325,00 грн). Розрахунок інфляційних втрат за період з 24 лютого 2022 року по 26 травня 2023 року наступний: (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) = 1.27623752. Інфляційне збільшення: 71 325,00 x 1.27623752 - 71 325,00 = 19702,64 грн. Розрахунок трьох процентів річних 24 лютого 2022 року по 26 травня 2023 року наступний: 71325,00 грн (сума прострочення) x 3% x 457 (кількість днів прострочення) : 365 (кількість днів у році): 100 = 2679,08 грн. Отже, з 24 лютого 2022 року по 26 травня 2023 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 19702,64 грн інфляційних втрат та 2679,08 грн трьох процентів річних. За період з 27 травня 2023 року по 05 червня 2024 року розрахунок інфляційних втрат наступний: (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) = 1.03326654. Інфляційне збільшення: 31 505,00 x 1.03326654 - 31505,00 грн = 1048,06 грн. Розрахунок трьох процентів річних за період з 27 травня 2023 року по 05 червня 2024 року наступний: з 27 травня 2023 року по 31 грудня 2023 року 31505,00 (сума прострочення) x 3% x 219 (кількість днів прострочення) : 365 (кількість днів у році) : 100 = 567,09 грн, з 01 січня 2024 року по 05 червня 2024 року 31505,00 грн (сума прострочення) x 3% x 157 (кількість днів прострочення): 366 (кількість днів у році): 100 = 405,43 грн, а всього = 972,52 грн. Отже, з 27 травня 2023 року по 05 червня 2024 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1048,06 грн інфляційних втрат та 972,52 грн трьох процентів річних. Всього за період з 24 лютого 2022 року по 05 червня 2024 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20750,70 грн інфляційних втрат та 3651,60 грн трьох процентів річних. Висновки суду апеляційної інстанції Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Судові витрати За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, за подання апеляційної скарги сплатив 1816,80 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено на 87,69% (69471,31 грн *100/79219,93 грн). Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1062,10 грн (87,69%* 1211,20 грн/100% = 1062,10 грн) та за подання апеляційної скарги в розмірі 1593,15 грн (87,69%%* 1816,80 грн/100% = 1593,15 грн), а всього 2655,25 грн. Керуючись ст. ст. 374, 376,382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 )55337,87 грн (п`ятдесят п`ять тисяч триста тридцять сім гривень 87 копійок) інфляційних втрат та 14133,44 грн (чотирнадцять тисяч сто тридцять три гривні 44 копійки) трьох процентів річних за період з 02 квітня 2017 року по 05 червня 2024 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути зі ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір 2655,25 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят п`ять гривень 25 копійок). Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07 липня 2025 року. Судді Т.В. Спірідонова Р.С. Гринчук А.М. Костенко