Постанова Хмельницький апеляційний суд № 670/925/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 року м. Хмельницький Справа № 670/925/24 Провадження № 22-ц/820/1324/25 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В. секретар судового засідання Кошельник В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 670/925/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Солошенком Сергієм Васильовичем, на ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в : У грудні 2024 року ТзОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за Договором № 456051-КС-001 про надання кредиту від 08.11.2022 року в загальному розмірі 57 759 грн 84 коп, що складається з: - 18 000 грн. заборгованості за тілом кредиту; - 37 059 грн 84 коп заборгованості за процентами, 2 700 грн заборгованість за комісією та судові витрати. Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. 18 квітня 2025 року ОСОБА_1 та її представник Солошенко С.В. звернулися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній цивільній справі, при цьому представник відповідача зазначав, що рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16.04.2025 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У відзиві на позовну заяву наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи, зазначивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, що надається в межах даної справи у фіксованому розмірі 20000 грн. Крім того, з урахуванням положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача у відзиві на позовну заяву заявив, що докази про розмір витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки на даному етапі розгляду справи надання правової допомоги не завершено, що унеможливлює визначити об`єм роботи та відповідно підписання звіту і акти наданих послуг. На підтвердження вимог про стягнення витрат на правничу допомогу представником відповідача надано: Договір про надання правничої допомоги № 01-01/25, Додаткову угоду № 2 від 07.02.2025 року, Звіт про надання правничої (правової) допомоги за Додатковою угодою № 2 від 07.02.2025 року до Договору № 01-01/25 від 17.01.2025 року, яким визначено опис виконаних робіт (наданих послуг) із зазначенням витраченого часу (загалом 23 год.) на загальну суму 20000 грн. 16.04.2025 року між сторонами підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою № 2 від 07.02.2025 року до Договору № 01-01/25 від 17.01.2025 року. При цьому представник відповідача вказував, що докази про розмір витрат про надання правової допомоги не можливо було подати до судових дебатів, оскільки на той час надання правової допомоги не закінчено, послуги не надані в повному обсязі, була відсутня можливість передбачити кількість судових засідань, що унеможливлювало підписання між сторонами Звіту про надані послуги та акту приймання передачі наданих послуг. Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Тому, представник відповідача просив ухвалити додаткове рішення у справі № 670/925/24 та стягнути з ТОВ «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20000 грн. Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року відмовлено в прийнятті додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ОСОБА_1 та її представник - адвокат Солошенко С.В., подали апеляційну скаргу, посилаються, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що розмір витрат на правову допомогу можливо було визначити лише на підставі Договору про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року та Додаткову угоду № 2 від 07.02.2025 року, оскільки такі не містять обсягу і складу наданих адвокатом послуг, часу, витраченого на надання таких послуг тощо. Договір про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року, так і Додаткова угода № 2 від 07.02.2025 року не є доказами, які підтверджують факт надання правової допомоги у справі, а лише визначають умови надання таких послуг та повноваження адвоката. Відповідно до п. 4.5. Договору гонорар адвоката оплачується клієнтом протягом двадцяти робочих днів з моменту підписання між сторонами Звіту про надання правничої допомоги та/або Акту наданих послуг. Отже, сторонами Договору про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року чітко визначено, що правова допомога вважається наданою після підписання Звіту про надану правничу (правову) допомогу, а отже належним доказом надання правової допомоги у даній справі є саме Звіт, який підписано 16.04.2025 року, після розгляду справи. Отже, висновок суду першої інстанції, що для вирішення питання стосовно розподілу витрат на правничу допомогу достатньо лише Договору і Додаткової угоди № 2, які сторона Відповідача мала можливість подати до судових дебатів, протирічить нормам процесуального законодавства та висновкам Верховного Суду. ОСОБА_1 та її представник - адвокат Солошенко С.В., просять скасувати ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року та постановити рішення про стягнення з ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000 грн. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали Судом встановлено, що в грудні 2024 року ТзОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за Договором № 456051-КС-001 про надання кредиту від 08.11.2022 року в загальному розмірі 57 759 грн 84 коп, що складається з: - 18 000 грн. заборгованості за тілом кредиту; - 37 059 грн 84 коп заборгованості за процентами, 2 700 грн заборгованість за комісією та судові витрати. У відзиві на позовну заяву від 17 лютого 2025 року до судових дебатів представник відповідача просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн. та вказав, що відповідно вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення по суті спору. Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. 18 квітня 20125 року представник відповідача Солошенко С.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній цивільній справі про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката та надав відповідні докази понесення таких витрат: Договір про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року; Додаткову угоду № 2 від 07.02.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року (надалі Додаткова угода № 2 від 07.02.2025 року); звіт від 16.04.2025 року про надання правової (правничої) допомоги за Додатковою угодою № 2 від 07.02.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року (надалі Звіт від 16.04.2025 р.) та Акту № 1 від 16.04.2025 р. приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою № 2 від 07.02.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року (надалі Акт № 1 від 16.04.2025 р.). Оскаржуваною ухвалою суду було відмолено в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення з підстав того, що сторона відповідача без поважних причин не подала докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі, тому згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК Українинемає підстав для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позову. Однак такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону. Згідно зі статтею 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За змістом статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Враховуючи, що представник позивача на підставі відповідного договору про надання правничої допомоги та ордеру адвоката надавав відповідачу правову допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції, був допущений судом до розгляду справи як представник відповідача, рішення суду першої інстанції ухвалено 16 квітня 2025 року з відмовою в задоволенні позову та до цього моменту у відзиві на позовну заяву від 17.02.2025 року представником відповідача зроблено заяву про наявність витрат на правничу допомогу, то подання ним суду 18 квітня 2025 року Додаткової угоди № 2 від 07.02.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року; звіту від 16.04.2025 року про надання правової (правничої) допомоги за Додатковою угодою № 2 від 07.02.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року та Акту № 1 від 16.04.2025 р. приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою № 2 від 07.02.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 01-01/25 від 17.01.2025 року, узгоджується зі змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України. Зазначеного суд першої інстанції не врахував, помилково вказав про необхідність обґрунтування поважності причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі, проігнорувавши положення частини восьмої статті 141 ЦПК України. Така ж правова позиція за аналогічних процесуальних судових рішень викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року в справі № 2-213/10. З врахуванням викладеного та положень ст. 270 ЦПК України, за якими суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду перешкоджає подальшому провадженню в справі за заявою представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, підлягає скасуванню з направленням даної цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Солошенком Сергієм Васильовичем, задовольнити. Ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року про відмову в ухваленні додаткового рішення скасувати та направити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Солошенком Сергієм Васильовичем, про ухвалення додаткового рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором для продовження розгляду до цього ж суду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова