Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/8170/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/8170/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 33/817/266/25 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 липня 2025 р. м.Тернопіль Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Степанової О.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2025 року, в с т а н о в и в: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Як визнав суд, ОСОБА_1 09 квітня 2025 року о 16 год 30 хв у м. Тернополі по вул. 15 квітня, 6, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 2104", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із транспортним засобом "Honda М-NV", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху України та згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.04.2025 серії ЕПР1 №295562 притягується до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Степанова О.В. вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що сторона захисту не погоджується із висновками суду в частині визнання обтяжуючої обставини те, що ОСОБА_1 під час вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння. З цього приводу зазначає, що станом на день винесення оскаржуваної постанови відсутні належні та допустимі докази перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Апелянт вважає, що посилання суду на письмові пояснення свідка та потерпілого, копію протоколу про адміністративне правопорушення від 09 квітня 2025 року серії ЕПР1 №295528 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, копію рапорта працівника поліції, не можуть слугувати належними та допустимими доказами, оскільки доказом перебування водія під час ДТП у стані алкогольного сп`яніння може бути лише рішення суду, яке набрало законної сили. Просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення скасувати та призначити йому менш суворе покарання в межах санкції статті 124 КУпАП. В судове засідання апелянт - адвокат Степанова О.В. та особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які належним чином повідомлялися апеляційним судом про дату, час та місце судового розгляду, не з`явилися. Від захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Степанової О.В. в адресу апеляційного суду надійшла заява, за змістом якої просить проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його адвоката. Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За наведених обставин, вважаю, що розгляд справи можливо провести без участі осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення. Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного. Згідно зі ст.245 КУпАП ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, дотримався. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється. Санкція статті 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до ст. 35 КУпАП, обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою. Як слідує зі змісту судового рішення, обираючи вид та розмір стягнення, місцевий суд врахував характер вчиненого правопорушення, обставини, за яких воно було вчинено і вчиненням якого потерпілому було заподіяно матеріальну шкоду. Також, судом першої інстанції прийнято до уваги, що дії ОСОБА_1 носили підвищену суспільну небезпеку, оскільки правопорушення ним вчинено у стані алкогольного сп`яніння, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 09.04.2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з такими висновками, враховуючи, що в провадженні Тернопільського апеляційного суду перебували матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Степанової О.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яку апеляційним судом залишено без змін. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з мотивами, наведеними у судовому рішення щодо обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги про невідповідність суворості призначеного стягнення характеру вчиненого правопорушення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом. Це рішення належним чином обґрунтовано і сумнівів у його правильності щодо доцільності застосування адміністративного стягнення, обраного судом ОСОБА_1 , не викликає. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Степанової О.В. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя