Постанова 4852 № 160/2340/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2340/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року (суддя Юрков Е.О., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 31.03.2025 року) у адміністративній справі №160/2340/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд в с т а н о в и в: У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті її пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначення пенсії, починаючи з 27.09.2024 року; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 27.09.2024 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року задоволено. З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 з 01.09.2015 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в дніпропетровській області та їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 27.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку було призначено та обчислено, виходячи із показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Апелянт зазначив, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким яким він був на час призначення пенсії, передбаченої законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з 01.09.2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 27.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду вказаної заяви, з 27.09.2024 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виходячи із заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку за період з 2014 року по 2016 року. 24.12.2024 року представник ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань пенсійного забезпечення. Листом «Про розгляд звернення» від 27.12.2024 року №0400-010307-8/255276 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повідомлено представника ОСОБА_1 про те, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.06.2024 року, становить 7997,99 грн (7994,47 грн (3764,40 грн (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 роки) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) х 1,00044 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Оскільки ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років в 2015 році, для розрахунку розміру пенсії за віком із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки (13559,41 грн), при переведенні на пенсію за віком, немає підстав. Загальний розмір пенсії з 27.09.2024 становить 3144,36 грн. Суд врахував, що 01.02.2015 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії; для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 звернулась вперше 27.09.2024 року. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.1 ст.9, ч.1 ст.24, ч.2 ст.40, ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; п. «е» ст.55 Закону України «По пенсійне забезпечення» та прийшов до висновку про те, що у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком), а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, а саме: за 2021 2023 роки. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , з 01.09.2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Встановлено, що 27.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з 27.09.2024 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку обчислено виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Встановлено, що 24.12.2024 року представник ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань пенсійного забезпечення, яке своїм листом від 27.12.2024 року №0400-010307-8/255276 повідомило, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки відсутні. Відповідно до ч.1 ст.9, с.10, ч.2 ст.4, ч.3ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 мала право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Слід врахувати, що ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу рокі, натомість ч.3 ст.45 цього Закону регулює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Суд прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 за пенсією за віком звернулася вперше, а тому її пенсія має бути обчислена з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 27.09.2024 року. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року у адміністративній справі №160/2340/25 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова суддя Н.А. Олефіренко