Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/33121/24

Справа № 127/33121/24 Провадження № 33/801/597/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е. Доповідач: Береговий О. Ю. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., розглянув апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шлапака Володимира Сергійовича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 140763 від 01 жовтня 2025 року, цього ж дня о 18:20 год. в м. Вінниця, вулиця Немирівське шосе, 88 водій ОСОБА_1 керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Алкотест Драгер 7510, результат огляду позитивний 1,05 проміле. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнуто з нього штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 140763 від 01 жовтня 2024 року, результатом тестування на алкоголь від 01 жовтня 2024 року, рапортом працівника поліції О.Колоса від 01 жовтня 2024 року, а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Шлапак В.С. подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, допущення неповноти судового розгляду та неповного з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2025 року та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання скаржника суд попередньої інстанції порушив його право на захист, відмовивши у відкладенні розгляду справи та розглянувши справу у його відсутності. 03 липня 2025 на адресу Вінницького апеляційного суду від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шлапака В.С. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на 7-10 днів, призначеного на 03 липня 2025 року о 13 год. 30 хв., яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 не може з`явитись за станом свого здоров`я, зокрема, у зв`язку із проходженням реабілітації після оперативного втручання та бажанням надати особисті пояснення. Разом з тим, заявник до вказаної заяви не надав жодного доказу, що підтверджує необхідність проходження реабілітації протягом встановленого періоду, а тому суд апеляційної інстанції розцінює вказані дії, як намір затягнути розгляд справи та свідомого уникнення від адміністративної відповідальності. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року). Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що частиною 2 статті 268 КУпАП закріплено перелік справ, у яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Справи про притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 до цього переліку не входять. Таким чином, суд вважає за можливе, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП продовжити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шлапака В.С. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9.а Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 140763 від 01 жовтня 2025 року, цього ж дня о 18:20 год. в м. Вінниця, вулиця Немирівське шосе, 88 водій ОСОБА_1 керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Алкотест Драгер 7510, результат огляду позитивний 1,05 проміле. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 140763 від 01 жовтня 2025 року, роздруківки тестування на алкоголь приладу «Drager Alcotest 7510», тест № 430 з результатом 1.05%, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 підписав їх. Будь-яких зауважень щодо їх змісту чи клопотань останній не заявляв. Права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз`яснені. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Як передбачено п.2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Згідно вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п.7 Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Отже, у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Натомість, як вбачається з оглянутого технічного запису нагрудної камери працівників поліції, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 і був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України, під час спілкування з працівниками поліції останніми були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у водія, у зв`язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння (час запису ID реєстратора 468628 - 18 год. 20 хв. - 18 год. 29 хв.). На що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 було роз`яснено його права, порядок застосування спеціального технічного засобу, продемонстровано прилад для проведення тесту й надано такий для проведення відповідного огляду (час запису ID реєстратора 468628 18 год. 29 хв. 18 год. 33 хв.) та повідомлено про результат тесту позитивний 1, 05 ‰ (час запису ID реєстратора 468628 - 18 год. 34 хв.). З відеозапису не вбачається висловлення незгоди водія із результатами огляду проведеного поліцейським та/або бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Вказане беззаперечно підтверджує, що ОСОБА_1 погодився результатом огляду на місці зупинки. Жодного доказу, який би піддавав сумніву достовірність складення протоколу стосовно ОСОБА_1 , справжність показань стану сп`яніння, зафіксованих приладом «Drager Alcotest 7510», тест № 430 не надано. Таким чином, суд приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 140763 від 01 жовтня 2024 року, роздруківку тестування на алкоголь приладу ««Drager Alcotest 7510», тест № 430 з результатом 1,05‰, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції О.Колоса від 01 жовтня 2024 року, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП. Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сторона захисту взагалі не заперечує і не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема в стані алкогольного сп`яніння. Всі доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд попередньої інстанції порушив право ОСОБА_1 на захист, відмовивши у відкладенні розгляду справи та розглянувши справу у його відсутності. Вказані доводи є неспроможними та не заслуговують на увагу, з огляду на наступне. Оскільки місцем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є м. Вінниця, матеріали адміністративної справи щодо нього направлені до Вінницького міського суду Вінницької області, про що його було повідомлено під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. Справа призначалась Вінницьким міським судом Вінницької області до розгляду одинадцять разів, що підтверджується судовими повістками та складеними телефонограмами, які підтверджують, що ОСОБА_1 беззаперечно був повідомлений про дату та час розгляду справи заздалегідь, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, що в силу положень статті 268 КУпАП не позбавляє суд можливості розглянути справу без участі правопорушника. При цьому розгляд справи десять разів, зокрема в період з 08 жовтня 2024 року по 06 травня 2025 року було відкладено саме за клопотанням ОСОБА_1 , у зв`язку із хворобою про, що додавались відповідні докази. Чергове судове засідання було призначено на 19 травня 2025 року та повідомлено ОСОБА_1 про час, місце та дату, що підтверджується відповідним зворотнім рекомендованим повідомленням (а.с. 47). Натомість 16 травня 2025 року від ОСОБА_1 в черговий раз надійшло клопотання про відкладення, у зв`язку із хворобою за відсутності будь-яких доказів. Відтак, ОСОБА_1 не скористався своїм правом з`явитись у судове засідання та надати пояснення у суді, а вказані дії свідчать про можливе зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, а тому розгляд судом попередньої інстанції справи у його відсутності не може розцінюватись, як підстава скасування оскаржуваної постанови суду. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що частиною 2 статті 268 КУпАП закріплено перелік справ, у яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Справи про притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 до цього переліку не входять. Водночас, сторона захисту не навела переконливих доводів, яким чином неявка ОСОБА_1 до суду першої інстанції вплинула на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, зокрема на повноту з`ясування судом попередньої інстанції фактичних обставин справи. Між тим, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження рішення суду, процесуальні права ОСОБА_1 поновлені шляхом звернення до апеляційного суду і під час апеляційного розгляду судом безпосередньо перевірені докази, якими обґрунтовані обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Поряд з цим, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Інші доводи апеляційної скарги носять формальний характер та на увагу не заслуговують. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шлапака Володимира Сергійовича залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий