Ухвала КЦС ВС № 466/4655/20

УХВАЛА 03 липня 2025 року м. Київ справа № 466/4655/20 провадження № 61-7208 ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та зобов`язання припинити дії і вчинити дії, ВСТАНОВИВ : Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 червня 2024 року. До Верховного Суду 04 червня 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказану ухвалу після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просила її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Згідно з положеннями частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Щодо пропуску строку на касаційне оскарження Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки 19 травня 2025 року ознайомилася із матеріалами справи і вперше отримала копію оскаржуваної ухвали. Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними з огляду на таке. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами. Повний текст ухвали Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року надісланий судом доЄдиного державного реєстру судових рішень цього ж дня, та забезпечено надання загального доступу 05 лютого 2025 року. Доступ до цього реєстру є загальнодоступним та безкоштовним, отже, у ОСОБА_1 не було перешкод у ознайомленні зі змістом прийнятої постанови і подачі касаційної скарги у розумний строк, однак касаційну скаргу подано 04 червня2025 року,тобто після чотирьох місяців з дня складення повного судового рішення. Разом з тим, суд не може взяти до уваги посилання заявника на ознайомлення із оскаржуваною ухвалою саме 19 травня 2025 року, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо порушення апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України,щодо порядку видачі (надсилання) копії судового рішення. Суду не надано логічного пояснення, які об`єктивні перешкоди заважали заявникуознайомитись із оскаржуваною ухвалою в суді або із Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 05 лютого 2025 року та звернутись із касаційною скаргою в строки визначені ЦПК України. Посилання заявника на відсутність можливості постійно користуватися засобами мобільного зв`язку та інтернетом у зв`язку із хворобою та примусовим лікуванням у медичному закладі не можна визнати поважними, оскільки період лікування відбувся у період з 10 жовтня 2024 року по 07 лютого 2025 року, а строк на касаційне оскарження закінчився 05 березня 2025 року. Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об`єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність надання доказів порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення або навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. Щодо сплати судового збору У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Заявнику необхідно врахувати, щозгідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 0,2 = 605,60 грн). Отже, заявнику слід сплатити суму судового збору у розмірі 605,60 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, та після закінчення строку на касаційне оскарження, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2025 рокунеповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 лютого2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь