LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС756/1573/24

від 03.07.2025 · Цивільна
Резолютивна:Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Крижанівський Валерій Валерійович, про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

УХВАЛА 03 липня 2025 року м. Київ справа № 756/1573/24 провадження № 61-7629ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Крижанівський Валерій Валерійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «ДУБОВИЙ ГАЙ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про встановлення земельного сервітуту, ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ГО «ДУБОВИЙ ГАЙ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про встановлення земельного сервітуту, 06 вересня 2024 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту. Протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 . Не погодившись з протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року закрито як помилково відкрите. 19 червня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Крижанівський В. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів. ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Крижанівський В. В., порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року отримано лише 16 червня 2025 року, на підтвердження чого надано докази (скріншот зі сторінки електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд»). Враховуючи вказані обставини та відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, строк на касаційне оскарження на підставі частин другої, третьої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України доцільно поновити. Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з пунктом «d» статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоб суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі. Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції встановив, що протокольна ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року про відмову у прийнятті до спільного розгляду позовної заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не входить до визначеного у частині першій статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, а отже були підстави для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Встановивши, що апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою було відкрито помилково, апеляційний суд дійшов мотивованого висновку про закриття апеляційного провадження. Доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при відмові у прийнятті до спільного розгляду позовної заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права при закритті апеляційного провадження є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Крижанівський Валерій Валерійович, про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Крижанівський Валерій Валерійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «ДУБОВИЙ ГАЙ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про встановлення земельного сервітуту - відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»