Ухвала КЦС ВС № 759/13777/24

УХВАЛА 25 червня 2025 року м. Київ справа № 759/13777/24 провадження № 61-7164ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вербицький Ярослав Володимирович, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2025 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, постановив ухвалу про наступне:

1. У липні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) та просило стягнути з відповідачки суму заборгованості за житлово-комунальні послуги за період 18 травня 2021 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 67 379,90 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

2. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 травня 2025 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідачки на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 18 травня 2021 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 67 379,90 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. 3. 05 червня 2025 року представник відповідачки - адвокат Вербицький Я. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

4. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

5. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.

7. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).

8. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.

9. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).

10. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення».

11. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

12. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

13. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК).

14. Ціна позову у даній справі становить 67 379,90 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн, де 3 028,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року).

15. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

16. У касаційній скарзі представник відповідачки зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже спір, подібний даній справі, може бути наявний між численними багатоквартирними будинками, у яких замовниками будівництва не виконані технічні умови щодо приєднання до комунальних мереж і при цьому саме замовником будівництва нав`язується саме управляюча компанія, яка без рішення зборів співвласників незаконно управляє спільним майном та стягує за це плату.

17. Крім того, посилається на те, що відповідачка позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді справи № 759/4513/25. Також зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки більше ста співвласників будинку активно виступають проти дій позивача.

18. Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.

19. Верховний Суд вже висловлював позицію щодо понять «фундаментальне значення», «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» (див., наприклад, ухвалу від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20). Суд наголошував, що «фундаментальне значення» для справи, яка була у нього на розгляді, для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано. Крім того, вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

20. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

21. В даному випадку представник відповідачки не обґрунтував належним чином та не підтвердив доказами фундаментальний характер питання права, яке він підняв у касаційній скарзі, для формування єдиної правозастосовної практики в Україні, а також те, що справа становить значний суспільний інтерес.

22. Зокрема, не вказано фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

23. Відсутні підстави вважати, що розгляд саме цієї справи судом касаційної інстанції потрібен для забезпечення єдності правозастосовчої практики. Аргументи представника відповідачки зводяться до незгоди з оцінкою судами першої та апеляційної інстанцій зібраних доказів і встановлених обставин.

24. Наявність інших спорів між товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» та іншими співвласниками будинку не свідчить про фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.

25. Для обґрунтування обставини, зазначеної в підпункті «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК, доречним є чітко зазначати: які саме обставини особа позбавлена можливості спростувати; чому особа відповідно до закону позбавлена можливості спростувати такі обставини; у якій конкретно справі.

26. Верховний Суд виходить з того, що наведене представником відповідачки твердження не дає підстав для висновку про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням. Представником відповідачки чітко не зазначено, в чому полягає така неможливість та не надано належних доказів на підтвердження відповідних доводів. Крім того, обставини, встановлені у даній справі, не мають преюдиційного значення для справи № 759/4513/25, оскільки суд ухвалюватиме рішення індивідуально та на підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду наданих сторонами доказів і з дотриманням вимог ЦПК. Наведені представником відповідачки аргументи зводяться до незгоди з оцінкою судом апеляційної інстанції зібраних доказів і встановлених обставин у справі № 759/13777/24.

27. Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

28. Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.

29. Відповідачка мала можливість доводити свої заперечення проти позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.

30. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для його касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.

31. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).

32. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вербицький Ярослав Володимирович, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2025 року у справі № 759/13777/24.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков