Постанова Харківський апеляційний суд № 953/11622/21
від 19.06.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/11622/21 Головуючий суддя І інстанції Власова Ю. Ю. Провадження № 22-ц/818/246/25 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря судового засідання Холод М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА», товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору про відступлення прав вимоги та договору купівлі-продажу майнових прав недійсними,- в с т а н о в и в : 17.06.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із, у якому після зміни предмету позову 16.05.2024 остаточно просила визнати недійсними: Договір № GL3N217214, укладений на торгах з продажу банківських активів 29.04.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ ФК «Фінрайт» про відступлення прав вимоги в частині відступлення права вимоги до позивачки за кредитним договором № 6/4/20/2007/840К/1330 від 10.07.2007, та укладений на цих же торгах з продажу банківських активів Договір GL3N2172141 купівлі-продажу майнових прав, укладений 29.04.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» в частині продажу кредитного договору № 6/4/20/2007/840К/1330 від 10.07.2007 (а.с. 90-99 т.2). Позов мотивовано тим, що 10.07.2007 вона уклала з ПАТ КБ «НАДРА» кредитний договір № 6/4/20/2007/840-К/1330 на суму 75 600 дол. США, з поверненням кредиту до 07.07.2022 та зі сплатою 12.49 % річних, мета якого: придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На забезпечення виконання умов кредиту також було нею укладено з ПАТ КБ «НАДРА» Договір іпотеки № 6/4/20/2007/980-І/1331 від 10.07.2007, предметом якого є вищевказана трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , яка була придбана на кредитні кошти. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2012 позов ВАТ КБ «Надра» було задоволено та стягнуто з позивачки на користь Банку суму заборгованості у розміру 886 839,75 грн, внаслідок чого з неї була стягнута достроково вся сума боргу, у тому числі заявлені позивачем пеня та штраф за порушення умов договору. Тому відповідно до правових висновків, які були висловлені у ВП ВС у постанові від 04.07.2018 по справі № 310/11534/13-ц кредитор змінив строк дії та виконання договору кредиту всі подальші нарахування на підставі договору після набрання вказаного рішення суду є протиправними та не законними. Разом з тим, право вимоги Банку на вказаним договором кредиту у зв`язку з ліквідаційною процедурою вже після припинення зобов`язань за цим договором позивачки було безпідставно, за завищеною ціною 50880435,39 грн. виставлено на публічні торги (Голанський аукціон) з продажу його активів, які були оцінені 01.09.2015. За результатами публічних торгів, по продажі активів ВАТ КБ «Надра» 24.09.2020 між ПАТ «КБ «Надра» були укладені два спірних договори, які позивачка вважає нікчемними з причини порушення встановлених законом істотних умов договору щодо дотримання обсягу і змісту прав, які переходять до нового кредитора, у тому числі в частині визначення розміру зобов`язання, яке має бути не більше вже стягненої за вказаним рішенням суду суми заборгованості у розмірі 886 839,75 грн. Внаслідок цього 24.06.2020 ТОВ «ФК Фінрайт» направив ОСОБА_1 письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимоги про усунення порушень із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому вимагало у тридцяти денний строк сплатити заборгованість у розмірі 91617 доларів США (еквівалент 2478118,65 грн.), з приводу чого ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова із позовом про визнання протиправними та припинення дії ТОВ «Фінрайт» щодо застосування умов кредитного договору № 6/4/20/2007/840-К/1330 від 10.07.2007 у тому числі безпідставного нарахування процентів, пені, штрафних санкцій, після звернення ВАТ «КБ «Надра» з позовом про дострокове стягнення кредиту в жовтні 2011 року. Вважає незаконним проведення оцінки вказаного активу банка після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості з метою проведення публічних торгів з продажу активів банку, який перебуває у процесі ліквідаційної процедури. Вважає фіктивними та формальними документи з проведення торгів та визначені в них суми, враховуючи те, що Покупець сплатив Продавцю грошові кошти у розмірі 116077,05 грн. за 420 кредитних договорів із забезпеченнями іпотекою, 2 кредитних договорів із забезпеченням транспортних засобів, 1 кредитним договором із іншою заставою та 4 без заставних кредитних договорів. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить скасувати рішення та позов задовольнити в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що позивач та її адвокат Герасименя О.Ю. надали всі необхідні документи, що підтверджують повноваження захисника Герасименя О.Ю. на надання правничої допомоги у межах даної справи, але 11.06.2024 року проігнорована заява та надані документи, винесена ухвала, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Вказує, що матеріали справи містять докази, що судова повістка відправлялась на нібито адресу реєстрації АДРЕСА_3 , але при цьому з незрозумілих причин адреса на конверті зазначена АДРЕСА_1 . Вказує, що суд жодного разу не повідомляв її за зазначеною в позовній заяві адресою. Вважає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд проігнорував всі належні наявні докази, неправильно визначив правові відносини між сторонами, навів норми чинного законодавства, які не мають відношення до цих правовідносин. Кредитний договір та договір іпотеки припинив свою дію ще у 2021 році, ОСОБА_1 не є боржником та не має зобов`язань перед ТОВ «ФК «Фінрайт». Суд не проаналізував обставини справи в їх сукупності, оцінив їх формально, не отримав відзив на позов. У зібранні доказів суд незаконно відмовив, при цьому не мав їх у достатній кількості для винесення законного рішення. У відзиві на апеляційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що оскільки кредитне зобов`язання не виконано, то посилання позивача на те, що кредитний договір, договір іпотеки були припинені є безпідставними і не підтверджені жодним належним доказом. Вказує, що позивачем не наведено яким чином визнання недійсними спірних торгів захистить її права, з огляду на те, що остання не довела порушення своїх прав. Позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про недійсність укладеного договору про відступлення права вимоги цей договір є правомірним правочином. Вважає, що позивач звертаючись до суду нібито за захистом власного порушеного права, яке не може бути порушеним в силу ст.516 ЦК України, не переслідує законну мету цивільного судочинства, а навпаки намагається затягнути, унеможливити реалізацію активів банку. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з положеннями ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржене рішення вказаним вимогам у повній мірі відповідає. Відмовляючи в задоволенні позову суд вказав наступне. Відповідно до правових висновків Великої палати Верховного Суду та усталеної судової практики, за наявності невиконаного основного зобов`язання, існування чинного договору іпотеки, умови якого позивачем не оспорюються, права позивача не порушує, оскільки закон прямо передбачає забезпечення прав іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки. Заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки (див. правові висновки у постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 ). Судом встановлено, що позивач має невиконанні зобов`язання перед відповідачем- ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», як правонаступником, за кредитним договором № 6/4/20/2007/840-К/1330. Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, зокрема: порушення її прав, як споживача фінансових послуг, а також належність обраного спосіб захисту яким чином припинення нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій за кредитним договором, сприятиме ефективному відновленню прав позивача. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач не зазначила, яким чином буде поновлено її право, враховуючи, що основне зобов`язання за договором № 6/4/20/2007/840-К/1330 від 10.08.2007 нею не виконано. Окрім того судом встановлено, що вимога позивача про визнання недійсним договору № GL3N217214-1 купівлі-продажу майнових прав від 29.04.2020 між публічним акціонерним товариством Комерційний банк «НАДРА» взагалі не стосується відступлення прав вимоги в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 6/4/20/2007/840-К/1330 від 10.07.2007. Наявні матеріали справи підтверджують, що кредитний договір № 6/4/20/2007/840-К/1330 та договір іпотеки № 6/4/20/2007/980-І/1331 від 10.07.2007 укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», а саме нерухоме майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Договори майнових прав між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» не укладалися. Колегія суддів у цілому погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції. Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини: 29.04.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» (надалі Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» (Новий кредитор) укладено договір № GL3N217214 про відступлення прав вимоги, за яким Первісний кредитор 29.04.2020 передав Новому кредитору, а Новий кредитор прийняв у власність права вимоги до позичальника за Кредитним договором. Станом на 29.04.2020 за Кредитним договором ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНРАЙТ» обліковувалася за позивачкою заборгованість у розмірі 91617,60 (дев`яносто одна тисяча шістсот сімнадцять) доларів США 60 центів, що у еквіваленті складає 2478118,65 (два мільйони чотириста сімдесят вісім тисяч сто вісімнадцять) гривень 65 копійок: основний борг 75255,04 (сімдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) доларів США 04 центи (еквівалент 2035535,95 грн.); відсотки 16362,56 (шістнадцять тисяч триста шістдесят два) долари США 56 центів (еквівалент 442582,70 грн.). Заборгованість Позичальника саме у такому розмірі визначена ПАТ «КБ «Надра» на момент відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що відображено у Додатку № 1 до Договору № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29.04.2020. До Нового кредитора перейшли права вимоги до Позичальника та Іпотекодавця у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення прав вимоги та згідно ст. 512 ЦК України ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» є Новим кредитором у зазначеному зобов`язанні. Відповідно до статті 1 Договору № GL3N217214 від 29.04.2020 Новий кредитор набув усі права за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржником зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок, передачі предметів забезпечення і рахунок виконання зобов`язань, право вимагати та отримувати платежів за гарантією (якщо така видавалася). Права кредитора за Основними договорами перейшли до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане банку відповідно до умов Основних договорів. У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. У статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. У ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; Відповідно до п. 3 Договору № GL3N217214 від 29.04.2020 Новий кредитор/іпотекодержатель зобов`язаний повідомити Боржників про відступлення прав вимоги за Основними договорами протягом 5 (п`яти) днів з дня набрання чинності цим Договором (щодо відступлених Прав вимоги за договорами іпотеки (іпотечними договорами) та кредитними договорами, які забезпечені іпотекою) у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним Основним договором. Банк повідомляє про укладення цього Договору шляхом розміщення відповідного інформаційного повідомлення на веб-сайті Первісного кредитора із дотриманням вимог законодавства України з питань захисту інформації, яка містить банківську таємницю, та захисту персональних даних. Сторони погоджуються, що, відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, Новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням Боржників про відступлення Прав вимоги за Основними договорами на підставі цього Договору, у зв`язку із чим виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами на користь Первісного кредитора, у тому числі надходження на користь Первісного кредитора грошових коштів в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, до моменту повідомлення відповідного із Боржників про відступлення Прав вимоги на підставі цього Договору вважається належним виконанням відповідним із Боржників зобов`язань за Основними договорами. 05.05.2020 Новим кредитором/Іпотекодержателем (ТОВ «ФК «Фінрайт») на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення від 30.04.2020 про відступлення права вимоги, відповідно до списку № 972 з групованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Харків-3. Банк, відповідно до умов п. 3 Договору, також повідомив про укладення цього Договору шляхом розміщення відповідного інформаційного повідомлення на веб-сайті Банку із дотриманням вимог законодавства України з питань захисту інформації, яка містить банківську таємницю, та захисту персональних даних. Відповідно до п. 12 Банк зобов`язується сприяти Новому кредитору/Іпотекодержателю у внесенні змін до відповідних державних реєстрів у зв`язку з укладанням цього Договору. За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постановах 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.02.2021 у справі № 359/3373/16-ц, оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту, є тому що не призведе до поновлення прав Позивача. Договір про відступлення права вимоги № GL3N217214, серія та номер: 90, виданий 29.04.2020, видавник Макарова О.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу є правомірним правочином. Договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства України. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2012 року у справі № 2018/13799/2012 було задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та було з позивача на користь ПАТ КБ «Надра» стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 599872, 97 грн., за відсотками 245 313, 04, пеню 38 434, 74 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 34 т.1). При цьому вказаним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2012 року у справі № 2018/13799/2012 було встановлено, що 10.07.2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6/4/20/2007/840-К/1330 на суму 75600,00 доларів США на строк до 07 липня 2023 року зі сплатою 12,49 % річних. Взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконала, допустила заборгованість за кредитним договором, яка станом на 01.09.2011 року складається з: заборгованості за кредитом 75255,04 доларів США що за курсом НБУ становить 599872,97гривень., з заборгованості за відсотками за користування кредитом 30774,92 доларів США що за курсом НБУ становить 245313,04 грн. Розглядаючи позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за пенею 4821,70 доларів США, що за курсом НБУ становить 38 434,74 грн., а також заборгованості за штрафом ( 10% від суми кредиту) 7560,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 60262,27 грн., суд виходить з того, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України вказані обставини мають преюдиціальне значення для позивачки та відповідача ТОВ «ФК «Фінрайт», яке є сингулярним правонаступником вказаного Банку за вищевказаними вимогами. Так, згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року у справі № 2018/13799/2012 (провадження № 6/953/274/20) задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ», стягувач ПАТ «Комерційний банк «НАДРА», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Замінений Стягувач ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» (код ЄДРПОУ 20025456) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ» (код ЄДРПОУ 40997279; місцезнаходження 61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, 228 Б) у виконанні рішення суду по цивільний справі № 2018/13799/2012 за позовом ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 6/4/20/2007/840-К/1330 від 10.07.2007 року в сумі 599872, 97 грн., заборгованості за відсотками у сумі 245313, 04 грн., заборгованості за пенею у сумі 38434, 74 грн., судового збору у сумі 3219, 00 грн. з ОСОБА_1 (див. у ЄДРСР за посиланням в мережі Інтернет: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91253685). Постановою Харківського апеляційного суду від 13.01.2021 вказана ухвала Київського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 залишена без змін та наразі є чинною. З огляду на вищевказані обставини заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки, не впливає безпосередньо на права та обов`язки боржника, оскільки в цьому випадку не встановлюється, не припиняється та не змінюється основне зобов`язання боржника, яка має виконати свій обов`язок в обсязі і на умовах, що встановлені кредитним договором та договором іпотеки. З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з невиконанням позивачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, і ця обставина нею не оспорюється, відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, на підставі іпотечного договору № 6/4/20/2007/980-І/1331 від 10.08.2007. У постановах Верховного Суду: від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18 та інших, вказано, що законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Сам собою факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору. Такі висновки касаційного суду були підтримані у постанові КЦС ВС від 01 січня 2025 року у справі № 569/14588/21 (провадження № 61-13784 св 24). З урахуванням наведеного, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачка не довела порушення її прав внаслідок проведення публічних торгів та спірних договорів № GL3N217214 та GL3N217214-1 від 29.04.2020 купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором. Заявлені до неї з боку ТОВ «Фінансова компанія «ФІНРАЙТ» вимоги на підставі вищевказаних спірних договорів купівлі-продажу мають розглядатися у справі за її позовом, в якому вона вже оспорює висунуті з боку вказаного товариства до неї вимоги. Доводи скарги щодо порушення її процесуальних прав доступу до суду також не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та висновків суд не спростовують. Інші доводи скарги колегія суддів відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України відхиляє, оскільки вони перебувають поза межами позову, який був розглянутий судом першої інстанції у даній справі. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 02 липня 2025 року. Головуючий В.Б. Яцина Судді колегії Ю.М.Мальований О.Ю.Тичкова