Ухвала КАС ВС № 160/26836/24

УХВАЛА 02 липня 2025 року м. Київ справа № 160/26836/24 адміністративне провадження № К/990/24934/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі № 160/26836/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест Х» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, установив: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: - форми «С» №0177900707 від 08 березня 2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 131 920,00 грн; - форми «С» №0110200708 від 11 березня 2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 66 565,00 грн; - форми «ПС» №0110210708 від 11 березня 2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 720, 00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2025 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 09 червня 2025 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі № 160/26836/24. Під час перевірки повторно поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що її зміст дослівно повторює, зокрема, попередню касаційну скаргу, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2025 року у провадженні № К/990/23409/25. У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження. Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативно-правових актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій через нібито порушення норм матеріального й процесуального права. Доводи скаржника зводяться, по суті, до твердження про неправильну оцінку доказів судами попередніх інстанцій. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали повної оцінки всім доказам і обставинам справи. Водночас такі доводи не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до зазначеної норми. Повторно звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржник не усунув недоліків, на які було вказано у попередній ухвалі Верховного Суду. Змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - постановив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі № 160/26836/24 повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О. О. Шишов