Ухвала КАС ВС № 440/9900/24
від 02.07.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 02 липня 2025 року м. Київ справа №440/9900/24 адміністративне провадження № К/990/28104/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І.В., суддів - Шишова О. О., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі № 440/9900/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, установив: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100202405 від 08.07.2024 року, згідно якого збільшено грошове зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» в сумі 1 198 673,70 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100162405 від 08.07.2024 року, згідно якого збільшено позивачу ФОЛ ОСОБА_1 грошове зобов`язання за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 99 889,45 грн; - визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-00100242405 від 08.07.2024 р. про сплату заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску в частині донарахування в сумі 533 546,50 грн; - визнати протиправним та скасувати рішення № 00100232405 від 08.07.2024 р., згідно якого застосовані штрафні (фінансові) санкції за своєчасно не сплачений єдиний внесок - у розмірі 224 096,98грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100222405 від 08.07.2024 року в частині суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 421 685,15 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100212405 від 08.07.2024 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 41 659,05 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00100262405 від 08.07.2024 року, згідно якого застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17 000,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100282405 від 08.07.2024 року, згідно якого застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 17000,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100302405 від 08.07.2024 року, згідно якого застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17000,00 грн; Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі №440/9384/24 роз`єднано позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі № 440/9384/24 шляхом виділення в окреме провадження з присвоєнням нового номера справи позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а саме: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100162405 від 08.07.2024, згідно з яким збільшено грошове зобов`язання за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 99 889,45 грн; 2) визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-00100242405 від 08.07.2024 про сплату заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску в частині донарахування в сумі 533 546,50 грн; 3) визнати протиправним та скасувати рішення № 00100232405 від 08.07.2024, згідно з яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за своєчасно не сплачений єдиний внесок - у розмірі 224 096,98 грн; 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100222405 від 08.07.2024 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 421 685,15 грн. 5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100212405 від 08.07.2024 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 41 659,05 грн. 6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100262405 від 08.07.2024, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17 000,00 грн. 7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100282405 від 08.07.2024, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 17 000,00 грн. 8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00100302405 від 08.07.2024, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17 000,00 грн. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 серпня 2024 року справа № 440/9909/24 передана для розгляду судді Клочко К. І. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року позов залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00100282405 від 08.07.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17000,00 грн. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предмет спору у цій справі, розмір майнових вимог позивача, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності. За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, - постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі № 440/9900/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Дашутін Судді О.О. Шишов М.М. Яковенко