Постанова 4855 № 320/40337/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/40337/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Ключковича В.Ю. Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: 03.11.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС" (далі позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач, апелянт), Державної податкової служби, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №146569 від 17.07.2023 р.; - зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41630528) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; - зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС», реєстрація яких була зупинена та в реєстрації яких було відмовлено в автоматичному порядку у зв`язку з віднесенням Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС» до категорії ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податку», що визначені у додатку № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 p. № 1165. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо підстав для його прийняття та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №146569 від 17.07.2023 р. Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Державну податкову службу зареєструвати податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС», реєстрація яких була зупинена та в реєстрації яких було відмовлено в автоматичному порядку у зв`язку з віднесенням Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС» до категорії ризиковості платника податку відповідно п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку», що визначені у додатку № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 p. № 1165. Позиція суду мотивована тим, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано; відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості; здійснення позивачем господарської діяльності з окремими контрагентами, які включені до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, не є підставою для його автоматичного віднесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки така підстава не передбачена Порядком № 1165; відповідачем не надавалась оцінка поданим позивачем документам та поясненням на підтвердження правомірності господарської діяльності ТОВ «ВПГ АГРО ПЛЮС»; відповідач у ході розгляду справи у суді не зазначив у тексті свого відзиву на позовну заяву та не подав до суду окремо жодних документальних доказів, як б надали можливість встановити, що саме зазначена податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС», реєстрація яких була зупинена та в реєстрації яких було відмовлено в автоматичному порядку у зв`язку з віднесенням Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС» до категорії ризиковості платника податку відповідно п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку», що визначені у додатку № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 p. № 1165. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та від 20 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. 24 червня 2025 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. ДПС України правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа 03.10.2017. Місцезнаходження та юридична адреса: 84162, Донецька обл., Краматорський р-н, селище міського типу Черкаське(з), вул. Бикова Леоніда, будинок

50. Основні види господарської діяльності: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення №146569 від 17.07.2023 р. про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВПГ АГРО ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В графі "Податкова інформація" вказаного рішення зазначено «платник податку здійснював придбання/поставку товару у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості» (код -13, код -12). Вважаючи протиправним рішення Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Як наголошує апелянт, за результатами проведеного моніторингу баз даних ГУ ДПС у м. Києві виявлено, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з наявністю у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. У контексті означеного суд звертає увагу, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15. Так, підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку визначено такі коди податкової інформації: 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Поряд з наведеним, оскаржуване рішення не містить жодної розшифровки, яка саме інформація є підставою для висновку про відповідність Товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема, але не виключно, визначення контрагента позивача, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, здійснення позивачем господарської діяльності з окремими контрагентами, які включені до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, не є підставою для його автоматичного віднесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки така підстава не передбачена Порядком № 1165. Приймаючи рішення про віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, податковий орган вказав, що позивачем не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, відсутні копії підтверджуючих документів платника податку щодо реєстрації за податковою адресою (місцезнаходження платника податків) та відсутній повний пакет документів щодо складу, а саме: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності; не надано інформації про об`єкти оподаткування (20 ОПП). Колегія суддів враховує, що документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. З аналізу положень Порядку вбачається, що платник податку щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості може подати до комісії регіонального рівня документи для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто, передбачене право, а не обов`язок. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надавалась оцінка поданим позивачем документам та поясненням на підтвердження правомірності господарської діяльності. Колегія суддів також зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №260/3479/24. Зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення також вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165. Суд звертає увагу, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України). З огляду на означене в сукупності, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення №146569 від 17.07.2023 року про відповідність ТОВ «ВПГ АГРО ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податків носить протиправний характер та підлягає скасуванню. Надаючи оцінку запереченням апелянта щодо зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС», реєстрація яких була зупинена та в реєстрації яких було відмовлено в автоматичному порядку, судова колегія зауважує, що суд першої інстанції здійснив вихід за межі позовних вимоги за зобов`язав Державну податкову службу зареєструвати податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС», реєстрація яких була зупинена та в реєстрації яких було відмовлено в автоматичному порядку. Разом з тим, Державна податкова служба України правом подання апеляційної скарги не скористалась, відповідно доводи апелянта в даній частині колегія суддів відхиляє. Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович Судді: О.О. Беспалов І.О. Грибан