Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/8803/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8803/25 Категорія:105000000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 15.05.2025 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У березні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (далі ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУЮ (м. Одеса)) про: - визнання протиправною та скасування постанови ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУЮ (м. Одеса) від 17 березня 2025 року ВП 76463794 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. - судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУЮ (м. Одеса) на користь ГУПФ України в Одеській області. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що на виконання рішення від 09 вересня 2024 року у справі №420/23397/24, що набрало законної сили 10 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 12 листопада 2024 року проведено перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №1056 від 03 березня 2023 року без обмеження його пенсії максимальним розміром. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2024 року становив 39 121,44 грн.(копія перерахунку пенсії додається). Виплата ОСОБА_1 нового розміру пенсії підтверджується cкріншотом з його електронної пенсійної справи (скріншот з електронної пенсійної справи додається). Сума доплати за період з 01 лютого 2022 року по 30 листопада 2024 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 605 638,96 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на позивача. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що не відповідають правилам правозастосування та не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не виконано вимоги виконавчого документу без поважних причин. Також, відповідач у відзиві просить залучити у якості третьої особи до участі у справі стягувача за виконавчим провадженням ВП 76463794, однак не зазначає, яким чином рішення суду може вплинути на його права та обов`язки. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ГУПФ України в Одеській області до ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУЮ (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови від 17 березня 2025 року. В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ним включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі №420/23397/24, що набрало законної сили, зобов`язано ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №1056 від 03 жовтня 2023 року без обмеження його пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.. 25 жовтня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №420/23397/24. 05 листопада 2024 року старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУЮ (м. Одеса) Косютою В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76463794 з примусового виконання виконавчого листа №420/23397/24. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Листом від 13 листопада 2024 року ГУПФ України в Одеській області повідомило ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУЮ (м. Одеса) про виконання рішення суду у справі №420/23397/24. ГУПФ України в Одеській області зазначило, що на виконання вказаного рішення, управлінням проведено перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року ОСОБА_1 , сума доплати за період з 01 лютого 2022 року по 30 листопада 2024 року обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації та буде виплачена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. 17 березня 2025 року старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУЮ (м. Одеса) Косютою В.І. прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання судового рішення у справі №420/23397/24. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/23397/24 без поважних причин, а застосування такого заходу реагування, як накладення штрафу, є обов`язком державного виконавця, суд першої інстанції робить висновок, що позовні вимоги ГУПФ України в Одеській області до задоволення не належать. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 ч.1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно ч.1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно ч.3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 63 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Згідно ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Аналізуючи наведені положення законодавства України в контексті цієї справи слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, установлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Як слідує зі змісту листа на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі №420/23397/24 управлінням проведено перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року ОСОБА_1 , сума доплати за період з 01 лютого 2022 року по 30 листопада 2024 року обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації та буде виплачена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Сума доплати за період з 01 лютого 2022 року до 30 листопада 2024 року склала 605 638,96 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01 лютого 2022 року до 30 листопада 2024 року в сумі 605 638,96 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Тобто, у поданому до державного виконавця листі від 13 листопада 2024 року пенсійний орган зазначав, що не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення в частині виплати заборгованості по пенсії, оскільки відсутнє відповідне фінансове забезпечення. Колегія суддів звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУПФ України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку №1165. Разом з цим, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови від 17 березня 2025 року ВП №76463794, в якості підстави для її прийняття старшим державним виконавцем вказано: "За невиконання рішення суду без поважних причин". Таким чином, при вирішенні даного спору судом першої інстанції не прийнято до уваги, що старшим державним виконавцем не враховано та не надано відповідної оцінки наведеним ГУПФ України в Одеській області обставинам, викладених у листі від 13 листопада 2024 року №1500-0405-5/171291, та прийнято постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення. Так, згідно до приписів п.1,3 ч.3 ст. 18 Закону №1404-VIII, з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець наділений повноваженнями проводити перевірку виконання боржником рішень, що підлягають виконання відповідно до цього Закону, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб та інших учасників виконавчого провадження пояснення, довідки та іншу інформацію необхідну для проведення виконавчих дій. Колегія суддів звертає увагу, що старшим державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу взагалі не надано вмотивованого обґрунтування вказаним у листі обставинам та не зазначено про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними. Відповідач приймаючи спірну постанову про накладення штрафу, перш за все, повинен встановити обставини щодо відсутності та/або наявності бюджетного фінансування на виплату ОСОБА_1 коштів за рішенням суду, а також чи є наведені пенсійним органом у листі від 13 листопада 2024 року №1500-0405-5/171291 обставини, поважною причиною невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк в розумінні положень Закону №1404-VIII. Під час вирішення питання про накладення штрафу, відповідач, згідно до положень ч.2 ст. 2 КАС України, серед іншого, повинен діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. У свою чергу, як слідує з матеріалів справи, старшим державним виконавцем не надано правової оцінки поважності причин неможливості виконання рішення суду у справі №420/23397/24, викладених ГУПФ України в Одеській області в листі від 13 листопада 2024 року №1500-0405-5/171291. Водночас, державний виконавець мав провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. За наведених обставин, сам факт невиконання судового рішення без з`ясування і оцінки причин такого невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника в силу вимог ст. 75 Закону №1404-VIII. З огляду на установлені у справі фактичні обставини, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу, діяв не на підставі та не у спосіб, передбачені Законом №1404-VIII, та без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України. З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що спірна постанова ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУЮ (м. Одеса) від 17 березня 2025 року ВП №76463794 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. є протиправною та підлягає скасуванню. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУПФ України в Одеській області, і, відповідно, необхідність їх задоволення. При вирішенні спору судом першої інстанції фактично розглянуто доводи ГУПФ України в Одеській області, наведені в листі від 13 листопада 2024 року та не взято до уваги, що старшим державним виконавцем не надавалася відповідна оцінка вказаним обставинам, яке у свою чергу свідчить про невідповідність висновків суду обставинам справи. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУПФ України в Одеській області. Колегія суддів вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, ГУПФ України в Одеській області було сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується інструкцією №2549 від 01 квітня 2025 року та за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції у розмірі 3 633,60 грн., що підтверджується квитанцією №5698 від 06 червня 2025 року. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17 березня 2025 року ВП 76463794 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу в розмірі 5 100 грн. Стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) судові витрати витрати зі сплати судового збору всього в сумі 6 964,40 грн. (шість тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 01 липня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.